Рішення

від 26.09.2017 по справі 909/789/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 р. Справа № 909/789/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680 в особі філії "Енергозбут" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Жилянська, буд. 97, м. Київ,01135

вул. Шевченка, 105, м. Львів, 79039

до відповідача: Коломийського дошкільного навчального закладу №7 "Росинка" Коломийської міської ради, вул. Яворницького, буд. 9, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200

про стягнення 11601,74 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт 1-ої категорії, (довіреність №2240 від 30.05.17),

від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт управління освіти, (довіреність №32/01-49/05 від 28.08.17).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Коломийського дошкільного навчального закладу №7 "Росинка" Коломийської міської ради про стягнення 11601,74 грн.

Ухвалою суду від 15.08.17 суддею Цюх Г.З. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.08.17.

Розпорядженням заступника керівника апарату №46 від 28.08.17 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв"язку із відставкою судді Цюх Г.З., справу № 909/789/17 розподілено судді Максимів Т.В.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнає частково з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№13528/17 від 29.08.17); зазначив, що відповідач є бюджетною організацією та фінансується з міського бюджету, тому дана заборгованість виникла внаслідок нестачі коштів і відповідних кошторисних призначень; вказав що вимоги щодо стягнення пені частково є безпідставними та такими що не відповідають вимогам закону та умовам договору та подав контррозрахунок пені.

Розглянувши матеріали справи всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

25.01.16 між сторонами даного спору укладено договір №4229 про постачання електричної енергії, відповідно до якого позивач зобов"язався продати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з дозволеною потужністю 20 кВт на класі напруги другий, а відповідач, в свою чергу, - оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Відповідно до п. п. 2.3.3. договору, відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електроенергії".

Згідно п.4 додатку № 2А до договору, оплата електричної енергії здійснюється у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Пунктом 6 додатку № 2А до договору, встановлено, що споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії протягом 5(п"яти) банківських днів з дня отримання рахунку фактури.

На виконання умов договору, позивач здійснив поставку електричної енергії відповідачу в грудні 2016 року на суму 13601,76 грн. та в січні 2017 року на суму 1094,72 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів за вказані місяці.

Відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання належним чином не виконав; оплату за отриману електричну енергію вніс частково в сумі 5210,97 грн., що підтверджується банківськими виписками , копії яких долучено до матеріалів справи, та з порушенням строку, вказаного в п.6 додатку 2А до договору №4229 від 25.01.16, що підтверджується розрахунком позивача та не заперечується відповідачем.

Таким чином, станом на день винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 9485,51 грн.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати поставленої електричної енергії, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9485,51 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п. 4.2.1 договору про постачання електричної енергії №4229 від 25.01.16 сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених відповідними додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі вказаних правових норм та пункту договору, позивач за період з 20.12.16 по 03.07.17 враховуючи часткову оплату нарахував відповідачу пеню в сумі 1386,90 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом, враховуючи п. 6 Додатку 2А до договору "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача", перевірено правильність нарахування позивачем пені, яка згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менша за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені у сумі 1329,67грн. В решті суми нарахованої пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов"язання, позивачем за період з 20.12.16 по 03.07.17 враховуючи часткову оплату, нараховані 3% річних в сумі 152,55 грн. та інфляційні втрати в розмірі 576,78 грн. за період січень- травень 2017 року.

Судом, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, із врахуванням п. 6 Додатку 2А до договору "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача", перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 148,05 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 575,30 грн. В решті суми нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань слід відмовити.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення в сумі 11538,53 грн., з яких 9485,51 грн. - основного боргу, 148,05 грн. - 3% річних, 575,30 грн. - інфляційних нарахувань та 1329,67 грн. - пені.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549610, 612, 614, 625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 173, 216, 230, 275 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-7, 43, 49, 55 ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Коломийського дошкільного навчального закладу №7 "Росинка" Коломийської міської ради про стягнення 11601,74 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Коломийського дошкільного навчального закладу №7 "Росинка" Коломийської міської ради вул. Яворницького, буд. 9, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200 (код 31509877) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680 (код 40075815) - 9485,51 (дев"ять тисяч чотириста вісімдесят п"ять гривень п"ятдесят одну копійку ) основного боргу, 1329,67 (одну тисячу триста двадцять дев"ять гривень шістдесят сім копійок) - пені, 148,05 (сто сорок вісім гривень п"ять копійок) - 3 % річних, 575,30 (п"ятсот сімдесят п"ять гривень тридцять копійок ) - інфляційних втрат, а також 1591,28 (одну тисячу п"ятсот дев"яносто одну гривню двадцять вісім копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 57,23 (п"ятидесяти семи гривень двадцяти трьох копійок) пені, 4,50 (чотирьох гривень п"ятдесяти копійок) 3% річних та 1,48(однієї гривні сорока восьми копійок) інфляційних втрат - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.17

Суддя Максимів Т.В.