Рішення

від 25.09.2017 по справі 905/1827/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

26 вересня 2017 року Справа № 905/1827/17

Провадження № 24/913/654/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецької фірми "Меблі", м. Сєвєродонецьк Луганської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, с. Кудряшівка Кремінського району Луганської області

про стягнення завданої майнової шкоди в розмірі 7 402 грн. 56 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Рябцева О.В.

Секретар судового засідання Панфілова А.О.

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - представник не прибув.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" 03.08.2017 (згідно поштового штемпеля) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецької фірми "Меблі" про стягнення завданої майнової шкоди в розмірі 7 402 грн. 56 коп.

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на фактичну сплату страхового відшкодування в сумі 7 402 грн. 56 коп. за договором страхування потерпілій особі у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 29.02.2016, наявність винних дій водія транспортного засобу ГАРЗУ-3 (робітник відповідача), відповідальність за яким забезпечена Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) на підставі полісу № АЕ/6886581, де страхувальником визначено відповідача, та наявність права вимоги до відповідача щодо відшкодування реально перерахованої суми в розмірі 7 402 грн. 56 коп., яка підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.08.2017 у справі № 905/1827/17 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" надіслано за територіальною підсудністю до господарського суду Луганської області, оскільки місцезнаходженням відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Луганська область, м. Сєвєродонецьк.

09.08.2017 відповідна позовна заява одержана господарським судом Луганської області.

У відповідності до вимог ст. 21 ГПК України 09.08.2017 здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу № 905/1827/17 передано на розгляд судді Рябцевій О.В.

Ухвалою суду від 09.08.2017 порушено провадження у справі № 905/1827/17, розгляд справи призначений на 12.09.2017.

Відповідач відзивом, одержаним судом 28.08.2017, проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на положення ст. 1191 ЦК України, якою врегульовано, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено виключний перелік цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з винними протиправними діями особи. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма "Меблі" не вчинило жодних дій, які порушують вимоги Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умов договору від 11.01.2016 серії АЕ № 6886581, а право регресу виникло у позивача внаслідок протиправних дій саме водія ОСОБА_1, тому відповідач вважає, що позов подано до неналежного відповідача.

04.09.2017 до господарського суду Луганської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецької фірми "Меблі" надійшло клопотання від 22.08.2017 № 29 про проведення судового засідання, призначеного на 12.09.2017, в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 04.09.2017 дане клопотання задоволено, доручено Сєвєродонецькому міському суду Луганської області забезпечити проведення відеоконференцзв'язку в режимі відеоконференції.

На електронну пошту суду від позивача 11.09.2017, що не передбаченого процесуальним законодавством, надіслані клопотання:

- про розгляд справи без участі представника позивача;

- про витребування у відповідача доказів згідно ст. 38 ГПК України.

12.09.2017 судове засідання відбулось в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

Ухвалою суду від 12.09.2017 клопотання позивача про витребування доказів відповідно до ст. 38 ГПК України залишено без задоволення, як необґрунтоване, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на 26.09.2017.

Клопотанням від 20.09.2017 № б/н представник позивача просить розглядати справу без участі позивача або його представника. Всі процесуальні документи надсилати за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я представника - ОСОБА_2.

Від відповідача 21.09.2017 надійшли витребувані ухвалою суду від 12.09.2017 документи.

Третя особа пояснень по суті заявлених вимог не надала.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.01.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" - позивачем у справі, страховиком за позовом, та Товариством з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма "Меблі" - відповідачем у справі, страхувальником за договором, укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ № 6886581, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля ГАРЗУ-3, державний номерний знак НОМЕР_1 (далі за текстом - застрахований автомобіль).

29.02.2016 у м. Кремінна Луганської області сталась дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під управлінням водія ОСОБА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма "Меблі", та автомобіля HYUNDAI SONATA, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

В результаті ДТП пошкоджено автомобіль HYUNDAI SONATA, державний номерний знак НОМЕР_2.

Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 23.03.2016 у справі № 414/360/16-п, яка набрала законної сили 31.03.2016, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вказаного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп.

Також місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 під час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується наданою відповідачем копією наказу від 14.06.2013 № К-51 про прийняття ОСОБА_1 на роботу до ТОВ Сєвєродонецька фірма "Меблі" на посаду водія автотранспортних засобів та копією наказу від 11.11.2016 № К-00000037 про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1

Власник автомобіля HYUNDAI SONATA, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 звернувся до позивача 15.03.2016 з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до страхового акту від 26.04.2016 № UA2016022900024/L01/01 позивачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 7 402 грн. 56 коп.

Платіжним дорученням від 26.04.2016 № 41728 позивачем перераховано ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 7 402 грн. 56 коп. згідно договору від 11.01.2016 серії АЕ № 6886581.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач просить стягнути вказану суму страхового відшкодування з відповідача, оскільки винна у ДТП особа (водій ОСОБА_1.) перебував у трудових відносинах з ТОВ "Сєвєродонецька фірма "Меблі".

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно частин 1, 2 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Частиною 1 ст. 354 ГК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування страховик набув права вимоги, яке належало особі, що одержала страхове відшкодування, до особи, що відповідальна за збитки.

У відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана, зокрема, майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Спеціальним законом, що регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів та відшкодування шкоди є Закон України від 01.07.2004 № 1961-VI "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі за текстом - Закон № 1961).

Відповідно до ст. 6 Закону № 1961 страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно пунктів 9.1, 9.2 ст. 9 Закону № 1961 страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування; розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Як визначено ст. 22.1 Закону № 1961 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом п.п. "в" п. 38.1.1 ст. 38 Закону № 1961 страховик після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Положенням ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У даній справі позивачем заявлено вимоги за страховим актом від 26.04.2016, грошові кошти за яким перераховані платіжним дорученням від 26.04.2016 № 41728 в розмірі 7 402 грн. 56 коп.

Таким чином, позивачем в межах фактичних затрат та відповідно до ст. 38 Закону № 1961 заявлено регресні вимоги до відповідача - страхувальника за полісом в розмірі 7 402 грн. 56 коп.

Доводи відповідача про відсутність його вини у заподіянні шкоди не відповідають змісту п.п. "в" п. 38.1.1 ст. 38 Закону № 1961.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача в сумі 1 600 грн. 00 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецької фірми "Меблі", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення завданої майнової шкоди в розмірі 7 402 грн. 56 коп. задоволити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецької фірми "Меблі", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 4, ідентифікаційний код 01554769 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, ідентифікаційний код 20782312 суму завданої майнової шкоди в розмірі 7 402 грн. 56 коп., судовий збір в сумі 1 600 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повне рішення складено і підписано - 02.10.2017.

Суддя О.В.Рябцева