Рішення

від 22.09.2017 по справі 910/15209/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2017Справа №910/15209/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Майстер Ліфт До Комунального підприємства Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянського району Простягнення 723 655,74 грн Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Лелюх Л.П. - за дов.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Майстер Ліфт звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Комунального підприємства Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянського району про стягнення 590 768,07 грн суми основного боргу, 109074,12 грн інфляційних втрат, 23 813,62 грн три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості № ТО/Р від 31.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15209/17 та призначено розгляд справи на 22.09.2017.

У судовому засіданні 22.09.2017 представник позивача подав до суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по справі

Представники відповідача в дане судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011 пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Судом зазначається, що хвалу про порушення провадження у справі відповідачу було надіслано за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02217 м. Київ, вул. Закревського, 15. Зазначена ухвала суду була вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до рекомендацій та роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених зокрема у п. 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова №18), якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно з підпунктом 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.09.2015 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт (виконавець) та Комунальним підприємством Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянського району (підрядник) було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту ліфтів та технічного обслуговування і ремонту обладнання диспетчерських систем.

01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт та Комунальним підприємством Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості № 1 ТО/Р, відповідно до п.1.1 якого сторони дійшли згоди щодо реструктуризації заборгованості, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати коштів за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів відповідно до договору № 1ТО від 31.01.2013 про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту ліфтів та технічного обслуговування і ремонту обладнання диспетчерських систем.

В пункті 1.2 договору сторони погодили, що загальна сума боргу станом на 30.09.2014 за вказаним в п. 1.1. договорами складає 1 370 768,07 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за серпень 2014.

В п.1.3. договору зазначено, що сума реструктуризації заборгованості складає 1 370 768,07 грн.

Відповідно до п.1.4 договору дебітор зобов'язався своєчасно та в повному обсязі погасити дану заборгованість починаючи з 01.10.2014 по 31.08.2016 згідно графіку, зазначеного в даному пункті договору, а саме з жовтня 2014 по березень 2016 по 60 000,00 грн кожного місяця.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що черговий платіж відповідач мав вносити не пізніше 30 числа кожного місяця.

В обґрунтування поданого позову позивач послався на те, що відповідач свої зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості ліфтів виконав частково, сплативши на рахунок позивача 780 000,00 грн, залишок суми заборгованості у розмірі 590 768,07 грн відповідачем оплачена не була.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянського району 590 768,07 грн суми основного боргу, 109074,12 грн інфляційних втрат, 23 813,62 грн три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості № ТО/Р від 31.03.2013.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.1.3. договору зазначено, що сума реструктуризації заборгованості складає 1 370 768,07 грн.

Відповідно до п.1.4 договору дебітор зобов'язався своєчасно та в повному обсязі погасити дану заборгованість починаючи з 01.10.2014 р. по 31.08.2016 згідно графіку, зазначеного в даному пункті договору, а саме з жовтня 2014 по березень 2016 по 60 000,00 грн кожного місяця.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що черговий платіж відповідач мав вносити не пізніше 30 числа кожного місяця.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості ліфтів виконав частково, сплативши на рахунок позивача 780 000,00 грн, інша сума заборгованості у розмірі 590 768,07 грн сплачена не була.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають повному задоволенню у розмірі 590 768,07 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Майстерліфт просить суд також стягнути з відповідача 23 813,62 грн три відсотки річних та 109 074,12 грн інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково на суму 108 383,27 грн, а в частині стягнення 3 % річних повністю на суму 23 813,62 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва (місцезнаходження : 02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 36657100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Майстерліфт (місцезнаходження: 04073, м. Київ, провулок Куренівський, 17, літ. Ш, код ЄДРПОУ 33308688) 590 768 (п'ятсот дев'яносто тисяч сімсот шістдесят вісім) грн 07 коп. основного боргу, 108 383 (сто вісім тисяч триста вісімдесят три) грн 27 коп. інфляційних втрат, 23 813 (двадцять три тисячі вісімсот тринадцять) грн 62 коп. три відсотки річних та 10 844 (десять тисяч вісімсот сорок чотири) грн 47 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.09.2017

Суддя Спичак О.М.