Рішення

від 24.09.2017 по справі 916/1755/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2017 р.Справа № 916/1755/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курко Д.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Коменда К.О. за довіреністю №б/н від 20.05.2017р.;

Від третіх осіб: не з'явились;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсним рішення загальних зборів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3.) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус" (далі по тексту - ТОВ „Крокус") про визнання недійсним з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №01-03-17/1 від 01.03.2017р. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог закону щодо скликання та проведення загальних зборів, внаслідок чого було порушено корпоративні права ОСОБА_3

Відповідач у відзиві на позовну заяву повністю заперечував проти позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, ТОВ „Крокус" наголошувало, що загальні збори учасників товариства були проведені з додержанням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, підстави для визнання рішень прийнятих на зборах, проведених 01.03.2017р. відсутні.

Ухвалою від 27.07.2017р. господарським судом у порядку ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5. Ухвалою від 28.07.2017р. господарським судом було витребувано реєстраційну справу ТОВ „Крокус".

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не скористались наданим законом правом на участь своїх представників у судовому процесі по даній справі, письмових пояснень по суті позовної заяви суду не надали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Крокус" у встановленому чинним законодавством порядку було створено 22.10.2001р.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Господарський суд зауважує, що під час вирішення спору підлягає застосуванню редакція Статуту ТОВ "Крокус", затверджена протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Крокус" №9 від 18.03.2013р., з огляду на скасування державними реєстраторами проведених реєстраційних дій щодо відповідача на підставі судових рішень, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002624166, а також матеріалами реєстраційної справи ТОВ "Крокус".

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Статуту ТОВ "Крокус", затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Крокус" №9 від 18.03.2013р., державну реєстрацію якого було проведено 12.04.2013р., метою діяльності товариства є одержання прибутку. Завданням товариства є насичення ринку товарів та послуг, створення додаткових місць.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 7.1 Статуту ТОВ "Крокус" учасниками товариства є будь-які особи (фізичні та юридичні), які повністю зробили внески до статутного капіталу товариства. Учасниками товариства є ОСОБА_3, який володіє 33 % статутного капіталу товариства, ОСОБА_6, який також володіє 33 % статутного капіталу товариства та ОСОБА_7, якій належить 34 % статутного капіталу ТОВ "Крокус".

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №23091839 вбачається, що станом на 01.03.2017р. розмір статутного капіталу ТОВ "Крокус" становить 11 800,00 грн., до складу засновників (учасників) належать: ОСОБА_3, розмір внеску якого до статутного капіталу складає 3 894,00 грн., ОСОБА_6, розмір внеску якого до статутного капіталу складає 3 894,00 грн. та ОСОБА_7, розмір внеску якої до статутного капіталу складає 4 012,00 грн.

Виходячи з положень п.п. 12.1, 12.3, 12.4, 12.5 Статуту ТОВ "Крокус" до органів управління товариства відносяться: збори учасників - вищий орган товариства; директор (дирекція) - виконавчий орган; ревізійна комісія - контролюючий орган. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх частки у статутному капіталі. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (їх представники), які володіють в сукупності більш ніж 60 відсотками голосів. З питань, зазначених у п. „а" (визначення основних напрямів діяльності товариства та затвердження його планів та звітів), „б" (внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу), та „і" ( включення або виключення зі складу учасників товариства), рішення вважається прийнятим, якщо за нього голосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. Інші рішення приймаються простою більшістю голосів. Про проведення зборів, його дату, час і порядок денний керівник виконавчого органу повідомляє учасників письмовим рекомендованим листом з повідомленням не менше, як 30 днів до скликання загальних зборів. Веде збори та підписує протокол голова товариства, обраний зборами учасників товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, цінними листами від 26.01.2016р. та 27.01.2017р. директором ТОВ "Крокус" ОСОБА_6 було надіслано на адресу позивача повідомлення №26-01-17 про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства, до порядку денного яких були включені наступні питання: про обрання голови та секретаря загальних зборів; при виключення зі складу учасників ТОВ "Крокус" ОСОБА_3; про прийняття від учасників ТОВ "Крокус" додаткових внесків до статутного капіталу; про розподіл часток учасників у статутному капіталі ТОВ "Крокус"; про затвердження, підписання та державну реєстрацію статуту ТОВ "Крокус"; визначення напрямків діяльності ТОВ "Крокус" та розгляд інших питань. Листи були відправлені директором ТОВ "Крокус" на адресу реєстрації ОСОБА_3, а саме: 65045, АДРЕСА_1 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Крокус" 01.02.2017р. було опублікованого у щоденному офіційному друкованому видання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

01.03.2017р. відбулись позачергові загальні збори учасників ТОВ "Крокус", на порядок денний яких були винесені наступні питання:

1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів;

2. Про виключення зі складу учасників ТОВ "Крокус" ОСОБА_3;

3. Про прийняття від учасників ТОВ "Крокус" додаткових внесків до статутного капіталу;

4. Про розподіл часток учасників у статутному капіталі ТОВ "Крокус";

5. Про затвердження, підписання та державну реєстрацію статуту ТОВ "Крокус";

6. Визначення напрямків діяльності ТОВ "Крокус" та розгляд інших питань.

З протоколу позачергових загальних зборів №01-03-17 від 01.03.2017р. вбачається, що присутніми на позачергових загальних зборах учасниками, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було вирішено обрати головою зборів ОСОБА_7, розгляд питань з 2 по 5, які були включені до порядку денного загальних зборів, учасниками було вирішено відкласти.

В той же день 01.03.2017р. загальні збори товариства були продовжені розглядом питань з 2 по 5, які були включені до порядку денного позачергових загальних зборів, за результатами розгляду яких присутніми учасниками ТОВ "Крокус", а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були прийняті наступні рішення, оформлені протоколом №01-03-17/1: вирішили одноголосно виключити ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Крокус", прийняти додаткові внески до статутного капіталу товариства, розподілити частки учасників у статутному капіталі ТОВ "Крокус", затвердити та підписати нову редакцію статуту ТОВ "Крокус".

У поданій до господарського суду позовній заяві ОСОБА_3 наголошував, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Крокус" були прийняті за відсутністю кворуму, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у сукупності володіють 40 % голосів, а 60% голосів належать ОСОБА_3 та ОСОБА_8 Позивач наголошував, що про проведення позачергових загальних зборів його, як учасника товариства, повідомлено у встановленому порядку не було. При цьому, ОСОБА_3 стверджував, що рішення про виключення його зі складу учасників "Крокус" також було прийнято із порушення вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд першочергово виходить із роз'яснень, наведених у п. 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25 лютого 2016 року N 4. Так, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України „Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року N 1576-XII (в редакції Закону України від 21.09.2000р. N 1987-III, чинній на час прийняття спірного рішення; далі по тексту - Закон України „Про господарські товариства") господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариства є юридичними особами. Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

В силу положень ст.ст. 50, 51 Закону України „Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу. Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Приписами ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Пунктом 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25 лютого 2016 року N 4 визначено, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"). Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

З матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Крокус" вбачається, що рішенням загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом №10 від 30.06.2016р., було вирішено, зокрема, прийняти до складу часників товариства ОСОБА_8, якому належить 30 % статутного капіталу ТОВ "Крокус". Рішення загальних зборів, оформлене протоколом №10 від 30.06.2016р., та зміни, які були внесені до статуту ТОВ "Крокус" були визнанні недійсними рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2016р. по справі №916/1955/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2017р. по справі №916/1955/16.

З огляду на викладене вище, господарський суд відхиляє доводи ОСОБА_3 щодо прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів за відсутності кворуму, оскільки станом на дату проведення загальних зборів учасників ТОВ "Крокус" до складу засновників (учасників) входили ОСОБА_6, ОСОБА_7 та, відповідно, позивач по даній справі.

Згідно з ч. ч. 2, 5 ст. 61 Закону України „Про господарські товариства" позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У п. 2.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25 лютого 2016 року N 4 наголошено наступне. Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25 лютого 2016 року N 4 зазначено, що господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. Вимоги про визнання рішень загальних зборів або інших органів дійсними задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 був своєчасно та неодноразово повідомлений про проведення позачергових загальних зборів, які відбулись 01.03.2017р., у зв'язку з чим, господарський суд відхиляє доводи позивача в частині посилання на порушення відповідачем приписів ст. 61 Закону України „Про господарські товариства" при скликанні позачергових загальних зборів. При цьому, неотримання позивачем кореспонденції за адресою реєстрації останнього не є доказом неповідомлення ОСОБА_3 про проведення позачергових зборів ТОВ "Крокус".

Як зазначалось вище по тексту рішення, на позачергових загальних зборах учасників ТОВ "Крокус", які відбулись 01.03.2017р., ОСОБА_3 було виключено з учасників товариства, що, на думку позивача, є порушенням його прав.

В силу положень ст. 64 Закону України „Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Згідно з абзацом 1, 2 п. 4.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25 лютого 2016 року N 4 під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним. У рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.

З рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Крокус", оформленого протоколом №01-03-17/1 від 01.03.2017р. вбачається, що підставами виключення позивача зі складу учасників товариства стали численні протиправні дії позивача щодо товариства, в тому числі прийняття рішень, невідповідність яких чинному законодавству, була встановлена, зокрема, у рішенні господарського суду Одеської області від 14.11.2016р. по справі №916/1955/16, а також невнесення позивачем до статутного капіталу вкладу, у зв'язку з чим, на загальних зборах було вирішено виключити позивача зі складу учасників ТОВ "Крокус". Спірне рішення містить обґрунтовані причини виключення позивача із складу учасників товариства з викладенням відповідних фактів. При цьому, позивачем не наводиться суду конкретних доводів протиправності його виключення із складу учасників товариства, а посилання з цього приводу на порушення вимог закону мають узагальнений характер.

Всі інші доводи позивача, як то порушення порядку державної реєстрації змін до статутних документів, взагалі не можуть вплинути на результати вирішення спору по даній справі з огляду на предметну складову даного позову.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус", що має наслідком відмову у їх задоволенні.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Підсумовуючи вищевикладене, керуючись ст. 140 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 50, 51, 53, 64 Закону України „Про господарські товариства", ст. 116, 140 Цивільного кодексу України, ст. 167 Господарського кодексу України, господарський суд відмовляє ОСОБА_3 у задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус".

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судом покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 02 жовтня 2017 р.

Суддя С.П. Желєзна