Рішення

від 27.09.2017 по справі 910/13220/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2017Справа №910/13220/17 За позовом Публічного акціонерного товариства Родовід Банк

до Товариства з обмеженою відповідальністю СНТУА

про стягнення 12 502,27 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Шевченко А.М. (дов. №138 від 30.06.17)

від відповідача - не з'явився.

встановив :

08.08.2017 Публічне акціонерне товариство Родовід Банк звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СНТУА про стягнення 12 502,27 грн., з яких: сума заборгованості по комунальним платежам за лютий 2017 року - 11 663,01 грн., пеня - 659,52 грн., інфляційні втрати - 104,97 грн., 3% річних - 74,77 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №21-К від 24.06.2016 та договору від 31.01.2017 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №21-К від 24.06.2016, в частині повної та своєчасної оплати комунальних платежів за лютий 2017 року, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13220/17, справу призначено до розгляду на 29.08.2017.

Судове засідання призначене на 29.08.2017 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у зв'язку із виходом судді Демидова В.О. з лікарняного, розгляд справи № 910/13220/17 призначено на 27.09.2017.

Представник позивача прибув у судове засідання 27.09.2017, надав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 27.09.2017не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

24.06.2016 між Публічним акціонерним товариством Родовід Банк (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СНТУА (далі -орендар, відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №21-К (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов'язався передати орендареві у строкове платне користування, а саме - в оренду, нежиле приміщення загальною площею 138,7 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 52, з обладнанням згідно переліку, наведеного в додатку №1 до даного договору (у подальшому - приміщення), а орендар зобов'язався прийняти від орендодавця приміщення у строкове платне користування, а саме - в оренду, і сплачувати орендодавцеві плату за оренду приміщення в порядку і розмірі, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору вартість приміщення з урахуванням індексації на дату укладання договору становить 1 372 909,60 грн.

За умовами п. 2.1 договору передача приміщення орендодавцем в оренду орендареві здійснюється на підставі акта приймання-передачі приміщення в оренду, який підписується представниками (уповноваженими особами) сторін не пізніше 15.07.2016.

Згідно з п. 3.2 договору розмір місячної орендної плати за цим договором становить 32 00,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Орендна плата вноситься орендарем самостійно щомісячно, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі приміщення в оренду, в розмірі, який передбачений цим договором в термін, не пізніше 10 числа календарного місяця, за який вона вноситься, на підставі цього договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п.3.6 договору відшкодування орендодавцю спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням приміщення, а саме: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газового та електропостачання, централізоване опалення, а також користування прибудинковою територією, вивезення побутових відходів, буде здійснюватися за рахунками, які є одночасно актами відшкодування витрат, що виписуються орендодавцем на підставі показань відповідних лічильників, встановлених у приміщенні (у разі відсутності чи несправності лічильника обліку спожитої орендарем комунальної послуги та/або експлуатаційних витрат об'єм такої спожитої комунальної послуги та/або експлуатаційних витрат визначатиметься виходячи із потужності електричних приладів, що знаходяться у приміщенні, яка визначається на підставі фактичних даних про час роботи таких приладів за місяць, до площі приміщення, за нормами відповідно до кількості працівників орендаря, які постійно працюють у приміщенні) та не входить до орендної плати.

Рахунки для відшкодування орендодавцю спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням приміщення орендодавець надсилає на електронну адресу орендаря, зо зазначена у розділі 11 цього договору та передає працівникам (представникам) орендаря не пізніше 15 числа календарного місяця, наступного за тим календарним місяцем, за який здійснюється відшкодування спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням приміщення.

У рахунках на відшкодування спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов'язаний з утриманням приміщення орендодавець зобов'язаний приводити детальний розрахунок суми відшкодування спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням приміщення.

Орендар повинен оплатити виписаний і переданий рахунок на відшкодування спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням приміщення не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим календарним місяцем, за який вноситься плата.

За умовами п. 8.1 договору за невнесення (несвоєчасне внесення) платежів за даним договором орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.05.2019 (включно) (п. 5.1 договору).

15.07.2016 сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення в оренду за вказаним договором, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення загальною площею 138,7 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 52, з обладнанням.

20.01.2017 на адресу позивача надійшло повідомлення від Директора ТОВ СНТУА про дострокове припинення договору оренди №21-К.

31.01.2017 між сторонами укладено договір про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №21-К від 24.06.2016, а 16.02.2017 сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення за договором оренди №21-К, за яким орендар передав, а орендодавець прийняв нежиле приміщення загальною площею 138,7 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 52, з обладнанням, наведеним у переліку.

Відповідно до п. 2 договору про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №21-К від 24.06.2016, за взаємною згодою сторін, грошові кошти, сплачені за договором орендарем орендодавцю наперед за останній місяць оренди, зараховуються в рахунок орендної лати за січень 2017 року в сумі 32 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Пунктом 3 договору про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №21-К від 24.06.2016, за взаємною згодою сторін орендна плата за період з 01.02.2017 по 16.02.2017 (включно) в сумі 18 285,71 грн., в т.ч. ПДВ, сплачується орендарем на рахунок орендодавця, реквізити якого визначені в договорі (якщо інші реквізити не будуть повідомлені орендарю письмово) не пізніше 14.02.2017.

Суми відшкодування спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, нарахованих за фактичне користування приміщенням за лютий 2017 року, сплачується орендарем не пізніше 20 березня 2017 року на підставі рахунка, виставленого орендодавцем.

У березні 2017 року та повторно у липні 2017 року позивачем направлялися на адресу відповідача рахунки №21-К/2 від 28.02.2017 на суму 8500,86 грн. та №21-К/2-2 від 15.03.2017 на суму 3 162,15 грн., що підтверджується реєстрами відправлених рекомендованих листів від 10.03.207 та від 03.07.2017, копіями фіскальних чеків від 10.03.2017 та 03.07.2017.

Також матеріали справи містять лист позивача від 26.06.2017 №18.1-11-б.б/4407 щодо сплати заборгованості відповідачем у розмірі 11 663,01 коп., яка утворилася з 01.02.2017 по 16.02.2017.

Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №21-К від 24.06.2016 та договору від 31.01.2017 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №21-К від 24.06.2016, в частині повної та своєчасної оплати комунальних платежів за лютий 2017 року, у зв'язку із чим він просить стягнути з останнього суму заборгованості по комунальним платежам за лютий 2017 року у розмірі 11 663,01 грн., пеню - 659,52 грн., інфляційні втрати - 104,97 грн. та 3% річних - 74,77 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з неповною сплатою відповідачем платежів відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №21-К від 24.06.2016 та договору від 31.01.2017 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №21-К від 24.06.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3.6 договору оренди, відшкодування орендодавцю спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням приміщення, буде здійснюватися за рахунками, які є одночасно актами відшкодування витрат, що виписуються орендодавцем на підставі показань відповідних лічильників, встановлених у приміщенні, та не входить до орендної плати.

Орендар повинен оплатити виписаний і переданий рахунок на відшкодування спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням приміщення не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим календарним місяцем, за який вноситься плата.

Пунктом 3 договору про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №21-К від 24.06.2016, сторонами погоджено, що суми відшкодування спожитих орендарем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, нарахованих за фактичне користування приміщенням за лютий 2017 року, сплачується орендарем не пізніше 20 березня 2017 року на підставі рахунка, виставленого орендодавцем.

У березні 2017 року та повторно у липні 2017 року позивачем направлялися на адресу відповідача рахунки №21-К/2 від 28.02.2017 на суму 8500,86 грн. та №21-К/2-2 від 15.03.2017 на суму 3 162,15 грн., що підтверджується реєстрами відправлених рекомендованих листів від 10.03.207 та від 03.07.2017, копіями фіскальних чеків від 10.03.2017 та 03.07.2017.

Також матеріали справи містять лист позивача від 26.06.2017 №18.1-11-б.б/4407 щодо сплати заборгованості відповідачем у розмірі 11 663,01 коп., яка утворилася з 01.02.2017 по 16.02.2017.

Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Таким чином матеріали справи свідчать, що всупереч прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідач належним чином не виконував своїх обов'язків в частинні своєчасної сплати комунальних послуг та експлуатаційних витрат, нарахованих за фактичне користування приміщенням за лютий 2017 року, в результаті чого виникла заборгованість, що за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 11 663,01 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комунальних послуг та експлуатаційних витрат, нарахованих за фактичне користування приміщенням за лютий 2017 року у розмірі 11 663,01 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно з положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з останнього пеню у розмірі 659,52 грн.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте позивачем у розрахунку суми пені не враховані зазначені приписи ГК України.

За умовами п. 8.1 договору за невнесення (несвоєчасне внесення) платежів за даним договором орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, а тому вказані суми нарахувань підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 104,97 грн. та 3% річних у розмірі 74,77 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він виконаний вірно, в межах заявленого позивачем періоду, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 104,97 грн. та 3% річних у розмірі 74,77 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СНТУА (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 8, офіс 711, код 40565146) на користь Публічного акціонерного товариства Родовід Банк (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код 14349442) суму основного боргу у розмірі 11 663 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 01 коп., пеню у розмірі 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 52 коп., інфляційні втрати у розмірі 104 (сто чотири) грн. 97 коп., 3% річних у розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 77 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 29.09.2017.

Суддя В.О. Демидов