Рішення

від 18.09.2017 по справі 910/12270/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2017Справа №910/12270/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Бест Аутомотів Технолоджіс»простягнення 16878 грн. 26 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.07.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Аутомотів Технолоджіс» про стягнення 16878 грн. 26 коп., з яких 11950 грн. 00 коп. основного боргу, 3092 грн. 26 коп. пені, 319 грн. 00 коп. 3% річних та 1517 грн. 00 коп. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 не здійснив оплату товару, поставленого за видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп., видатковою накладною № РН-КСЛ00010 від 22.04.2016 на суму 4100 грн. 00 коп., видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп. та видатковою накладною №РН-КСЛ00041 від 19.05.2016 на суму 4500 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11950 грн. 00 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3092 грн. 26 коп. за загальний період з 21.04.2016 по 19.05.2017, 3% річних у розмірі 319 грн. 00 коп. за загальний період з 21.04.2016 по 19.05.2017 та інфляційні втрати у розмірі 1517 грн. 00 коп. за загальний період з квітня 2016 року по квітень 2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2017 порушено провадження у справі № 910/12270/17, розгляд справи призначено на 15.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.09.2017.

15.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені.

15.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи обгрунтоване неможливістю явки представника відповідача у судове засідання, призначене на 19.09.2017, у зв'язку з тим, що представник відповідача братиме участь в іншому судовому засіданні, призначеному на вказану дату в Київському апеляційного господарському суді.

15.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що представник позивача не зможе брати участь у судовому засіданні, призначеному на 19.09.2017, у зв'язку з хворобою.

Розглянувши у судовому засіданні 19.09.2017 вказані клопотання позивача та відповідача, суд відмовив в їх задоволенні зважаючи на те, що чинним законодавством України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін при розгляді справи.

Крім того, суд вже відкладав розгляд даної справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, будь-яких інших поважних причин відкладення розгляду справи, зокрема, необхідність подання відзиву, додаткових доказів, ознайомлення з матеріалами справи сторонами зазначено та обґрунтовано не було.

Представник позивача у судове засідання 19.09.2017 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 15.08.2017 та розпискою про відкладення розгляду справи від 15.08.2017.

Представник відповідача у судове засідання 19.09.2017 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103043099438.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність обґрунтованих клопотань сторін про відкладення розгляду справи та процесуальні строки розгляду спору, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 19.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Аутомотів Технолоджіс» (покупець) укладено Господарський договір поставки № 10П/010416, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні (покупцю) товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.3 Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 предметом поставки є кронштейни для кріплення телевізорів та проекторів.

Згідно з п. 2.3 Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за видатковою накладною.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 кількість товару, який підляже поставці за цим договором, встановлюється сторонами у товаросупровідних документах в одиницях вимірювання.

Відповідно до п. 3.2 Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за видами, марками, моделями, типами, розмірами визначаються за згодою сторін, попередньо до поставки товару покупцю та вказуються у видаткових накладних, що прирівнюються до специфікації.

Відповідно до п. 7.2 Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатковій накладній на поставку відповідної партії товару.

Відповідно до п. 7.3 Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії договору.

Згідно з п. 11.1 Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 цей договір вступає в силу з дати його укладення обома сторонами і діє протягом одного року, а щодо розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Дострокове розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України. У випадку, коли за 20 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не виявила бажання припинити договір, він вважається пролонгованим на тих же умовах ще на один рік.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів висловлення сторонами бажання припинити дію вказаного договору за 20 днів до закінчення строку його дії, суд дійшов висновку, що Договір поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 був чинним у спірний період.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З аналізу Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (асортимент, номенклатура товару, кількість, вартість, тощо) кожного окремого зобов'язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами у видаткових накладних.

Судом встановлено, 15.04.2016 позивач поставив відповідачу товар на суму 1500 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп. (підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб позивача і відповідача); 22.04.2016 - товар на суму 4100 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-КСЛ00010 від 22.04.2016 на суму 4100 грн. 00 коп. (підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб позивача і відповідача); 05.05.2016 - товар на суму 1850 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп. (підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб позивача і відповідача); 19.05.2016 - товар на суму 4500 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-КСЛ00041 від 19.05.2016 на суму 4500 грн. 00 коп. (підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16»; при цьому, позивачем долучено до матеріалів справи копію довіреності № 3 від 01.04.2016, якою було уповноважено представника відповідача на отримання товару від позивача, та реквізити якої вказано у накладній від 19.05.2016), що разом становить 11950 грн. 00 коп.

Факт отримання товару, поставленого позивачем за вказаними видатковими накладними, відповідачем при розгляду справи не заперечувався.

При цьому, судом встановлено, що у вказаних видаткових накладних відсутнє посилання на реквізити Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016, а зазначено, що товар поставляється на підставі договору поставки.

Водночас, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів укладення між сторонами будь-яких інших договорів поставки (наявності правовідносин на підставі інших договорів), чинних у спірному періоді, та враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача, суд дійшов висновку, що товар за видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп., за видатковою накладною № РН-КСЛ00010 від 22.04.2016 на суму 4100 грн. 00 коп., за видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп. та за видатковою накладною №РН-КСЛ00041 від 19.05.2016 на суму 4500 грн. 00 коп. було поставлено відповідно до умов Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 8.2 Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 63 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару постачальником.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити товар, поставлений позивачем за видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп. у строк до 17.06.2016 включно; товар, поставлений за видатковою накладною № РН-КСЛ00010 від 22.04.2016 на суму 4100 грн. 00 коп., у строк до 24.06.2016 включно; товар, поставлений за видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп., у строк до 07.07.2016 включно; товар, поставлений за видатковою накладною №РН-КСЛ00041 від 19.05.2016 на суму 4500 грн. 00 коп., у строк до 21.07.2016 включно.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив оплату товару, поставленого позивачем за вказаними видатковими накладними на загальну суму 11950 грн. 00 коп., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 11950 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11950 грн. 00 коп.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 11950 грн. 00 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Аутомотів Технолоджіс» у розмірі 11950 грн. 00 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Аутомотів Технолоджіс» суми основного боргу у розмірі 11950 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3092 грн. 26 коп., а саме: 490 грн. 27 коп. пені за період з 21.04.2016 по 19.05.2017 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп.; 1072 грн. 51 коп. пені за період з 24.06.2016 по 19.05.2017 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною № РН-КСЛ00010 від 22.04.2016 на суму 4100 грн. 00 коп.; 462 грн. 19 коп. пені за період з 07.07.2016 по 19.05.2017 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп.; 1067 грн. 29 коп. пені за період з 21.07.2016 по 19.05.2017 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-КСЛ00041 від 19.05.2016 на суму 4500 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 9.4 Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 за порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем було неправильно визначено початок періоду нарахування пені та не враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України щодо нарахування пені протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано.

При цьому, суд зазначає, що умова п. 9.4 Договору поставки № 10П/010416 від 01.04.2016 про нарахування пені за кожний день порушення виконання не встановлює іншого періоду нарахування пені, ніж той, що визначений у ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України (протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано), а визначає лише механізм нарахування пені.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені (в межах заявлених позовних вимог).

Сума боргу (грн) - за видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення150018.06.2016 - 23.06.2016618%8.85150024.06.2016 - 28.07.20163516.5%47.34150029.07.2016 - 15.09.20164915.5%62.25150016.09.2016 - 27.10.20164215%51.64150028.10.2016 - 08.12.20164214%48.20150009.12.2016 - 18.12.20161014%11.48Всього:229,76

Сума боргу (грн) - за видатковою накладною № РН-КСЛ00010 від 22.04.2016 на суму 4100 грн. 00 коп.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення410025.06.2016 - 28.07.20163416.5%125.69410029.07.2016 - 15.09.20164915.5%170.16410016.09.2016 - 27.10.20164215%141.15410028.10.2016 - 08.12.20164214%131.74410009.12.2016 - 25.12.20161714%53.32Всього:622,06

Сума боргу (грн) - за видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення185008.07.2016 - 28.07.20162116.5%35.03185029.07.2016 - 15.09.20164915.5%76.78185016.09.2016 - 27.10.20164215%63.69185028.10.2016 - 08.12.20164214%59.44185009.12.2016 - 08.01.20173114 %43.87Всього:278,81

Сума боргу (грн) - за видатковою накладною №РН-КСЛ00041 від 19.05.2016 на суму 4500 грн. 00 коп.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення450022.07.2016 - 28.07.2016716.5000 %28.40450029.07.2016 - 15.09.20164915.5000 %186.76450016.09.2016 - 27.10.20164215.0000 %154.92450028.10.2016 - 08.12.20164214.0000 %144.59450009.12.2016 - 22.01.20174514.0000 %154.92Всього:669,59Таким чином, обґрунтованим розміром пені за прострочення оплати відповідачем вказаних видаткових накладних є 1800 грн. 22 коп., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Аутомотів Технолоджіс» про стягнення частини пені у сумі 1292 грн. 04 коп. у зв'язку з необґрунтованістю.

Водночас, 15.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, враховуючи дату звернення позивача з даним позовом до суду (26.07.2017 - відповідно до вхідного реєстраційного штампу суду), суд дійшов висновку, що в межах позовної давності є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 26.07.2016 по 18.12.2016 (за видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп.); за період з 26.07.2016 по 25.12.2016 (за видатковою накладною № РН-КСЛ00010 від 22.04.2016 на суму 4100 грн. 00 коп.); за період з 26.07.2016 по 08.01.2017 (за видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп.); за період з 26.07.2016 по 22.01.2017 (за видатковою накладною №РН-КСЛ00041 від 19.05.2016 на суму 4500 грн. 00 коп.).

Таким чином, суд здійснив розрахунок пені з урахуванням позовної давності.

Сума боргу (грн) - за видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення150026.07.2016 - 28.07.2016316.5%4.06150029.07.2016 - 15.09.20164915.5%62.25150016.09.2016 - 27.10.20164215%51.64150028.10.2016 - 08.12.20164214%48.20150009.12.2016 - 18.12.20161014%11.48Всього:177,63

Сума боргу (грн) - за видатковою накладною № РН-КСЛ00010 від 22.04.2016 на суму 4100 грн. 00 коп.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення410026.07.2016 - 28.07.2016316.5%11.09410029.07.2016 - 15.09.20164915.5%170.16410016.09.2016 - 27.10.20164215%141.15410028.10.2016 - 08.12.20164214%131.74410009.12.2016 - 25.12.20161714%53.32Всього:507,46

Сума боргу (грн) - за видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення185026.07.2016 - 28.07.2016316.5%5.00185029.07.2016 - 15.09.20164915.5%76.78185016.09.2016 - 27.10.20164215%63.69185028.10.2016 - 08.12.20164214%59.44185009.12.2016 - 08.01.20173114%43.87Всього:248,78

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення450026.07.2016 - 28.07.2016316.5%12.17450029.07.2016 - 15.09.20164915.5%186.76450016.09.2016 - 27.10.20164215%154.92450028.10.2016 - 08.12.20164214%144.59450009.12.2016 - 22.01.20174514%154.92Всього:653,36Таким чином, враховуючи заявлену відповідачем позовну давність, суд дійшов висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Аутомотів Технолоджіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16» підлягає стягненню пеня у розмірі 1587 грн. 23 коп. (суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1292 грн. 04 коп. у зв'язку з необґрунтованістю та у розмірі 212 грн. 99 коп. у зв'язку зі спливом позовної давністі).

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Аутомотів Технолоджіс» пені у розмірі 3092 грн. 26 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 1587 грн. 23 коп.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 319 грн. 00 коп., а саме: 48 грн. 00 коп. 3% річних за період з 21.04.2016 по 19.05.2017 за прострочення оплати товару за видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп.; 111 грн. 00 коп. 3% річних за період з 24.06.2016 по 19.05.2017 за прострочення оплати товару за видатковою накладною № РН-КСЛ00010 від 22.04.2016 на суму 4100 грн. 00 коп.; 48 грн. 00 коп. 3% річних за період з 07.07.2016 по 19.05.2017 за прострочення оплати товару за видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп.; 112 грн. 00 коп. 3% річних за період з 21.07.2016 по 19.05.2017 за прострочення оплати за видатковою накладною №РН-КСЛ00041 від 19.05.2016 на суму 4500 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем було неправильно визначено початок періоду нарахування 3% річних.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок 3% річних з урахуванням встановлених судом строків здійснення відповідачем оплат товару за спірними видатковими накладними.

Сума боргу (грн) - за видатковою накладною № РН-КСЛ00005Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів150018.06.2016 - 19.05.20173363 %41.42

Сума боргу (грн) - за видатковою накладною № РН-КСЛ00010 Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів410025.06.2016 - 19.05.20173293 %110.87

Сума боргу (грн) - за видатковою накладною №РН-КСЛ00019 Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів185008.07.2016 - 19.05.20173163 %48.05

Сума боргу (грн) - за видатковою накладною №РН-КСЛ00041Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів450022.07.2016 - 19.05.20173023 %111.70Таким чином, обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, є 312 грн. 04 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Аутомотів Технолоджіс» 3% річних у розмірі 319 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 312 грн. 04 коп.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1517 грн. 00 коп., а саме: 241 грн. 60 коп. інфляційних втрат за період з квітня 2016 року по квітень 2017 року за видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп.; 494 грн. 80 коп. інфляційних втрат за період з червня 2016 року по квітень 2017 року за видатковою накладною № РН-КСЛ00010 від 22.04.2016 на суму 4100 грн. 00 коп.; 227 грн. 42 коп. інфляційних втрат за період з липня 2016 року по квітень 2017 року за видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп.; 553 грн. 18 коп. інфляційних втрат за період з липня 2016 року по квітень 2017 року за видатковою накладною №РН-КСЛ00041 від 19.05.2016 на суму 4500 грн. 00 коп.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його необґрунтованості в частині нарахування інфляційних втрат за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп. та за видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп., оскільки позивачем було неправильно визначено початок періоду нарахування інфляційних втрат.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат з урахуванням встановлених судом строків здійснення відповідачем оплат товару за спірними видатковими накладними.

Період заборгованостіСума боргу (грн.) - за видатковою накладною № РН-КСЛ00005 від 15.04.2016 на суму 1500 грн. 00 коп.Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції18.06.2016 - 01.05.201715001.123184.391684.39

Період заборгованостіСума боргу (грн.) - за видатковою накладною №РН-КСЛ00019 від 05.05.2016 на суму 1850 грн. 00 коп.Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції08.07.2016 - 01.05.201718501.123227.422077.42Розмір інфляційних втрат, нарахований за прострочення оплати товару, поставленого позивачем за видатковою накладною № РН-КСЛ00010 від 22.04.2016 на суму 4100 грн. 00 коп. та за видатковою накладною №РН-КСЛ00041 від 19.05.2016 на суму 4500 грн. 00 коп., є обґрунтованим (в межах, заявленому позивачем).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Аутомотів Технолоджіс» інфляційних втрат у розмірі 1517 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 1459 грн. 79 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Аутомотів Технолоджіс» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 92-Б; ідентифікаційний код: 38448360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ 16» (04071, м. Київ, вул. Лукянівська, буд. 27, кв. 140; ідентифікаційний код: 40301005) суму основного боргу у розмірі 11950 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1587 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім) грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 1459 (одна тисяча чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 1451 (одна тисяча чотириста п'ятдесят одна) грн. 25 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 02.10.2017

Суддя І.М. Отрош