Рішення

від 25.09.2017 по справі 917/1298/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

917/1298/17

function OnLoad()

{

}

function OnError()

{

}

@page SectionA {

margin-left: 20 mm;

margin-right: 10 mm;

margin-top: 10 mm;

margin-bottom: 10 mm;

mso-paper-source: 0;

}

DIV.Section {

page: SectionA;

}

BODY, FONT {

@charset "Windows-1251";

cursor: text;

font-family: Times New Roman;

font-size: 12 pt;

width: 920px

}

FONT.fs169 {

font-family: Facefont SSH;

}

FONT.fs167 {

font-family: Facefont SSH;

font-size: 72 pt;

}

FONT.fs98 {

font-size: 16 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs163 {

font-size: 10 pt;

}

FONT.fs97 {

font-size: 16 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs96 {

font-size: 16 pt;

font-weight: bold;

}

FONT.fs89 {

font-size: 14 pt;

font-weight: bold;

}

P {

font-family: Times New Roman;

font-size: 12 pt;

text-align: left;

margin-top: 0 mm;

margin-bottom: 0 mm;

white-space: normal;

word-spacing: normal;

word-wrap: normal;

}

TABLE P {

width: auto;

}

P.ps6 {

text-align: center;

}

P.ps4 {

text-align: center;

}

P.ps0 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps2 {

text-align: right;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps1 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

P.ps3 {

text-align: justify;

text-indent: 10 mm;

}

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017р.                                                                      Справа № 917/1298/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛА", 39619, Полтавська область, м.Кременчук, вул. Василя Стуса, буд.47

до Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства "ПОЛТАВАПАЛИВО", 36039, м.Полтава, пров. Всіхсвятський, буд.2А

про стягнення 61 953,00 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 61 953, 00 грн., у тому числі 57 513, 00 грн. вартості товару, поставленого за видатковою накладною №2 від 21 липня 2016 року, та 4 440, 00 грн. вартості послуги з перевезення вказаного Товару, визначеного Актом надання послуг №3 від 21.07.2016 року.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав у встановлені договором строки свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представники сторін, належно повідомлені про час та місце розгляду даної справи, в судове засідання не з'явилися.

Судом враховано, що згідно зі ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання кваліфікується підставою для відкладення розгляду справи у випадку, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка представників сторін у судове засідання 22.08.2017р. не унеможливлює розгляд справи № 917/1298/17, відтак не є підставою для відкладення розгляду справи за ст.77 ГПК України.

У п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою, неявка представників не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

За даних обставин, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

21 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА» (надалі -Позивач) поставило Полтавському обласному комунальному виробничо-комерційному підприємству «ПОЛТАВАПАЛИВО» (надалі - Відповідач) 20,18 т. вугілля AM (надалі - Товар) на суму 57 513, 00 грн.

Даний факт підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін видатковою накладною №2 від 21 липня 2016 року.

Крім того, ТОВ «ТЕПЛА» надало ПОКВКП «ПОЛТАВАПАЛИВО» послуги з перевезення вказаного Товару на суму 4 440, 00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р2 від 21.07.20016р. та Актом надання послуг №3 від 21.07.2016 року.

Позивач вказує, що Відповідач не оплатив вартість Товару та вартість його доставки, тому 02 березня 2017 року він направив на адресу Відповідача претензії про погашення заборгованості на загальну суму 61 953, 00 грн., на яку отримана відповідь про відмову погасити виниклу заборгованість в зв'язку з фінансовими труднощами.

Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з Відповідача грошових коштів в загальному розмірі 61 953, 00 грн.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 181 ГПК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень товарів (поставки товарів відповідачу) та підписання між ними видаткових накладних, що не суперечить вимогам ст.181 Господарського кодексу України.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст.692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Так, оскільки позивач поставив товар, а відповідач отримав товар згідно з видатковою накладною №2 від 21 липня 2016 року, то у відповідача виник обов'язок щодо його оплати не пізніше наступного дня від дня підписання відповідної видаткової накладної.

Отже, строк виконання обов'язку відповідачем щодо оплати поставленого товару є таким, що настав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що факт існування заборгованості відповідача в розмірі 57 513, 00 грн. перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Крім того, підписання між Відповідачем та позивачем товарно-транспортної накладної та Акту надання послуг підтверджує здійснення ними перевезення та є укладенням договору перевезення в спрощений спосіб.

Згідно з положеннями ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1, 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт надання позивачем відповідачу поглуг з перевезення на суму 4 440, 00 грн. підтверджується товарно-транспортною накладною № Р2 від 21.07.20016р. та Актом надання послуг №3 від 21.07.2016 року.

В матеріалах справи наявні відповіді відповідача на претензії позивача щодо сплати заборгованості, що вказує на факт звернення позивача з вимогою про сплату боргу, у тому числі за послугами перевезення, в порядку ч.2 ст.530 ЦК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань відповідачем щодо оплати за спожиту теплову енергію і позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 4 440, 00 грн. є правомірною та обґрунтованою.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення 61 953, 00 грн., у тому числі 57 513, 00 грн. вартості товару, поставленого за видатковою накладною №2 від 21 липня 2016 року, та 4 440, 00 грн. вартості послуги з перевезення вказаного Товару, визначеного Актом надання послуг №3 від 21.07.2016 року, є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. і 29 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Полтавське обласне комунальне виробничо-комерційне підприємство «ПОЛТАВАПАЛИВО» (Код ЄДРПОУ 01882732, 36039, місто          Полтава,          провулок Всіхсвятський, будинок 2А) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА» (Код ЄДРПОУ 40529569 39619, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Василя Стуса, будинок 47) 61 953, 00 грн. заборгованості, 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.09.2017 р.

Суддя Киричук О.А.