Рішення

від 26.09.2017 по справі 917/1084/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017 р. Справа №917/1084/17

-

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання", 39601, м. Кременчук, про. ОСОБА_1, 46

до Гадяцького геріатричного будинку-інтернату, 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Тельмана, 8

про стягнення 8408,94 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

Після виходу з нарадчої кімнати в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу № 791 - Б від 11.01.2016 року в розмірі 8 408,94 грн., з яких: 6 486,79 грн. - основний борг; 405,30 грн. - інфляційні втрати; 781,26 грн. - пеня; 86,91 грн. - 3% річних та 648,68 грн. - штрафу.

Представник позивача в засідання суду не з'явився, надіслав на адресу суду лист № 953-17 від 26.09.2017 р. (вх. №11857 від 26.09.2017 р.) в якому повідомляє що, на даний час відповідачем не сплачена сума заборгованості.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989 р.).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Кременчукгаз-постачання (позивачем) та Гадяцьким геріатричним будинком-інтернатом (відповідачем) був укладений договір на постачання природного газу №791-Б від 11 січня 2016 року (далі Договір).

Згідно з п.1.1 цього Договору, Постачальник зобов'язується забезпечити Споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу (далі - газ), на визначений договором період, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати Постачальнику вартість газу, у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до п.3.1. Договору, постачання газу здійснюється за ціною, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. За 1000 кубічних метрів газу (разом з ПДВ) - 8 061,24 грн.

На виконання Договору позивач здійснив постачання природного газу відповідачу у грудні 2016 року в кількості 19,643 тис. м3 на суму 171 294,11 грн., що підтверджується двостороннє підписаним актом передачі-приймання фактично поставлених обсягів газу №3747 від 22.12.2016р. (а.с.34).

Пунктом 3.6. Договору визначено, що розрахунковим періодом є відповідний Газовий місяць. Перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% оплати вартості фактичного обсягу Газу, за 10 робочих днів по закінченню розрахункового періоду; остаточний розрахунок за фактично поставлений/спожитий обсяг Газу, протягом розрахункового періоду, здійснюється Споживачем, у термін по 10 число місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Пунктом 3.9 визначено, що датою оплати визначається дата, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок Постачальника.

Всупереч умовам договору відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав.

Заборгованість відповідача становить 6 486,79 грн.

Зазначене також підтверджується двостороннє підписаним актом звіряння (а.с.21).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача: 6 486,79 грн. - основний борг; 405,30 грн. - інфляційні втрати; 781,26 грн. - пеня; 86,91 грн. - 3% річних та 648,68 грн. - штрафу.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення договірних зобов"язань відповідач отриманий природний газ не оплатив.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

В листі від 26.09.2017р. позивач підтвердив, що відповідачем борг не сплачено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 6486,79 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов"язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК за період з 11.01.2017р. по 22.06.2017р. позивачем за невиконання умов договору нараховано 86,91 грн. - три відсотки річних та 405,30 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та умовам Договору є правомірними та такими, що підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Згідно п. 8.2. Договору у разі прострочення виконання споживачем своїх зобовязань з оплати вартості газу, споживач зобов"язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми прострочення та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За порушення строків розрахунків позивач нарахував відповідачу за період прострочення з 11.01.2017р. по 22.06.2017р. 781,26 грн. пені та 648,68 грн. штрафу.

В п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012 визначено, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Положеннями статей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

В даній справі при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо сплати одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, а саме: порушення строку оплати отриманої продукції. Тому, одночасне застосування штрафу та пені не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.

Після перевірки правильності цих нарахувань судом встановлено, що сума пені за вказаний період становить 781,26 грн., сума штрафу 648,68 грн. Позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

За приписами статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Виходячи з вищевикладеного, позов обґрунтований та підтверджений належними доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Гадяцького геріатричного будинку-інтернату (37300, Полтавська область, м.Гадяч, вул.Тельмана, 8, ідентифікаційний код 03189201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" (провулок Героїв Бреста, буд. 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39601; ідентифікаційний код 20071686) заборгованість за Договором на постачання природного газу №791 - Б від 11.01.2016 року в розмірі 8 408,94 грн., з яких: 6 486,79 грн. - основний борг; 405,30 грн. - інфляційні втрати; 781,26 грн. - пеня; 86,91 грн. - 3% річних та 648,68 грн. - штрафу, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.10.2017 року.

Суддя Гетя Н.Г.