Рішення

від 24.09.2017 по справі 920/765/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.2017 Справа № 920/765/17Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/765/17

за позовом Приватного підприємства «ЛОГІСТСЕРВІС», м. Чернігів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВМ ТРЕЙДІНГ», м. Суми,

про стягнення 21432,00 грн.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 21.09.2017,

відповідача не зявився.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 21432,00 грн. боргу за надані послуги з організації і виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно договору № 210417 на транспортне обслуговування від 21.04.2017 року, укладеного між сторонами.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позов не подав, про час, дату та місце судового слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ф. 107, які повернуті на адресу Господарського суду Сумської області відділенням поштового звязку.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 43 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся 09.08.2017 року до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 21432,00 грн. боргу за надані послуги з організації і виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно договору № 210417 на транспортне обслуговування від 21.04.2017 року, укладеного між сторонами (далі - договір).

За умовами договору замовник (відповідач) замовляє, а перевізник (позивач) надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, у тому числі міжнародним сполученням. Перевізник діє від свого імені та за дорученням і за рахунок замовника (пункти 1.1, 1.2 договору).

В заявці до договору сторони узгодили, зокрема, найменування вантажу вугілля деревне, кількість/вагу на 1 машину 15-16 т/100м. куб.; дату і час прибуття транспортного засобу 25.04.2017 року о 8-9 годині; місце завантаження Зноб-Новгородське Сумської області; адресу розвантаження J.Janonio g. 12a, Birzai, Lietuva LT 41149; дату прибуття на вивантаження 27.04.2017 року о 8-00; вартість перевезення, умови і форма оплати 1145 Євро по безготівковому розрахунку по курсу НБУ на день подачі ТЗ та виставлення рахунку в еквіваленті: 440 Євро після замитнення, 440 Євро на момент прибуття ТЗ під розвантаження, 265 Євро за оригіналами документів; власник транспортного засобу ПП «ЛОГІСТСЕРВІС»; нормативний час завантаження/розвантаження норма часу на завантаження/замитнення та розвантаження/розвантаження складає 96 годин з моменту прибуття автомобіля, фактичний час враховується на підставі відміток у товарно-транспортній накладній (ЦМР) і в подорожньому листі; номер транспортного засобу , П.І.Б. водія Вольво СВ 4681 ВВ/СВ 8887 ХТ, ОСОБА_2.

Позивач виконав свої зобовязання за договором, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А № 886519.

Цінним листом з описом вкладення від 22.06.2017 року позивач надіслав відповідачеві рахунок-фактуру на оплату послуг, міжнародну товарно-транспортну накладну з відмітками про одержання вантажу, акти виконаних робіт (послуг).

Згідно пункту 4.4 договору оплата послуг перевізника здійснюється замовником на розрахунковий рахунок перевізника на підставі оригіналу або ксерокопії товарно-транспортних документів (СМR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналу рахунку, акту виконаних робіт на протязі 7 (семи) календарних днів з дати направлення вищезгаданих документів на адресу замовника, якщо інше не вказано в заявці, яка є невідємною частиною договору.

З урахуванням вищевикладених умов заявки та пункту 4.4 договору відповідач зобовязаний був сплатити позивачеві: 1) гривневий еквівалент суми 440 Євро після замитнення транспортного засобу; 2) гривневий еквівалент суми 440 Євро на момент прибуття транспортного засобу під розвантаження; 3) еквівалент суми 265 Євро після отримання документів (оригіналу рахунку, оригіналу або копії товарно-транспортної накладної (СМR), акту виконання робіт (надання послуг).

Відповідач частково виконав свої зобовязання за договором та заявкою і 28.04.2017 року здійснив часткову оплату вартості послуг з перевезення вантажу в сумі 12732,00 грн., що на день оплати еквівалентно 440 Євро за офіційним курсом, встановленим Національним банком України, із розрахунку 28.94 грн. за 1 Євро.

На даний час сума боргу відповідача перед позивачем складає 21432,00 грн., що еквівалентно 705,00 Євро, виходячи з офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день укладення договору, із розрахунку 30,40 грн. за 1 Євро.

Відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час і місце розгляду даної справи (копію ухвали про порушення провадження у даній справі та призначення розгляду справи на 10 год. 20 хв. 05.09.2017 року отримав 17.08.2017 року), але ні доказів сплати боргу, ні відзиву на позов (заперечень проти позову) суду не подав, свого представника в судове засідання не направив.

Копію у хвали від 05.09.2017 року про відкладення розгляду даної справи на 10 год. 40 хв. 25.09.2017 року відповідач отримав 11.09.2017 року, але знову не надав суду ні доказів сплати боргу, ні відзиву на позов (заперечень проти позовних вимог позивача).

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобовязання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 909 цього ж Кодексу передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно статті 629 цього ж Кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Факт надання позивачем відповідачеві послуг з організації і виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно договору № 210417 на транспортне обслуговування від 21.04.2017 року, укладеного між сторонами, повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем (відзиву на позов чи письмових заперечень щодо позовних вимог відповідач до суду не подав).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт заборгованості відповідача за надані послуги в сумі 21432,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем (буд-яких заперечень щодо позову до суду не подано), тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з організації і виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно договору № 210417 на транспортне обслуговування від 21.04.2017 року, укладеного між сторонами, у сумі 21432,00 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВМ ТРЕЙДІНГ» (40024, м. Суми, вул. СКД, буд. 24, офіс 13, ідентифікаційний код 36550783) на користь Приватного підприємства «ЛОГІСТСЕРВІС» (14027, м. Чернігів, вул. Освіти, буд. 14 Б, кв. 40, ідентифікаційний код 37804534) борг в сумі 21432,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 жовтня 2017 року.

Суддя ОСОБА_3