Постанова

від 24.09.2017 по справі 908/1164/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.09.2017 справа №908/1164/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_5 НОМЕР_1, ОСОБА_6 - довіреність не прибув розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від06.07.2017 у справі № 908/1164/17 (суддя Дроздова С.С.)за позовомФермерського господарства "Лучисте-2А", смт. Веселе Запорізької області до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя провизнання договору оренди землі № 29 від 27.04.2007р. поновленим та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі №29 від 27.04.2007р. про поновлення договору на 49 років.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.07.2017 по справі №908/1164/17:

- частково задоволено позовні вимоги Фермерського господарства Лучисте-2А, смт. Веселе, Веселівський район, Запорізька область до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя

- визнано поновленим на 10 (десять) років договір оренди землі № 29 від 27.04.2007р. укладений між Фермерським господарством Лучисте-2А (72202 Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Лучиста, буд. 2а, код ЄДРПОУ 3386049) та Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 29 від 27.04.2007р. про поновлення договору, на тих самих умовах, які передбачені договором, в наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 р (зареєстрованого 14.05.2007р

№ 040726800031)

м. Запоріжжя 06.07.2017 р.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39820689, вул. Українська, 50, м. Запоріжжя) в особі в.о. начальника ОСОБА_7, що діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменованому в подальшому Орендодавець, з однієї сторони, та

Фермерське господарство ЛУЧИСТЕ-2А (код ЄДРПОУ 33836049) в особі голови ОСОБА_5, відповідно до Закону України Про фермерське господарство, Земельного Кодексу України, Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220, за домовленістю сторін уклали додаткову угоду:

1. Продовжити термін дії Договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 року

на 10 років. Строк дії договору до 2027 року.

2. Інші умови Договору зберігають чинність.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною вищевказаного договору, складена у трьох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

ОрендодавецьОрендар

Головне управління Фермерське господарство

ДержгеокадаструЛУЧИСТЕ -2А, голова

у Запорізькій області ОСОБА_5

ЄДРПОУ 39820689ЄДРПОУ 33836049

вул. Українська, 50вул. Лучиста, 2а

м. Запоріжжя смт. Веселе

Веселівський район

Запорізька область

МПМП

- стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь Фермерського господарства Лучисте-2А (72202 Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Лучиста, буд. 2а, код ЄДРПОУ 33836049) 3 200 (три тисячі двісті) грн.. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

- в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 06.07.2017 по справі №908/1164/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи. Зазначив, що орендар не довів належного виконання обовязків за договором оренди землі. Крім того, вважає, що в спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми ч.1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а не ч.6 вказаного Закону як було зазначено місцевим господарським судом, що є порушенням норм ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Також вважає, що задовольняючи позовні вимоги в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, суд першої інстанції взяв на себе невластиві йому функції субєкта владних повноважень, чим порушив норми матеріального права, а саме ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України та п. 7 Постанови пленуму Верховного суду України від 16.04.2004р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ». До того ж зазначив, що місцевий господарський суд в порушення ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вийшов за межі позовних вимог та визнав поновленим спірний договір оренди землі на 10 років.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2017р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Будко Н.В., Мартюхіна Н.О.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.01.2017р. у звязку із перебуванням судді Мартюхіної Н.О. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Будко Н.В., Малашкевич С.А.

Позивач у судовому засіданні 25.09.2017р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Відповідач у судове засідання 25.09.2017р. не прибув, через канцелярію суду надав клопотання, яким просив відкласти розгляд апеляційної скарги, у звязку із численною кількістю справ, призначених до слухання в інших судах на цю ж дату 25.09.2017р.

Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, враховуючи той факт, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обовязковою, з огляду на те, що у разі неможливості явки певного представника апелянта, останній не позбавлений права направити у судове засідання іншого представника або скористатись правом заявити клопотання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також встановлений діючим законодавством обовязок забезпечення судом своєчасного розгляду справ та недопустимість затягування судового процесу, а також з огляду на категоричне заперечення позивача проти відкладення розгляду справи.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Матеріали справи свідчать, що розпорядженням голови Веселівської районної державної адміністрації №163 від 18.07.2006 р. надано дозвіл Фермерському господарству Лучите-2а на підготовку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, для передачі її в оренду строком на 10 років із земель державної власності Веселівської селищної ради, площею до 50,0 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням Веселівської районної державної адміністрації № 56 від 19.03.2007 р. затверджено розроблену відповідно до розпоряджень голови районної державної адміністрації від 02.10.2006 р. № 218, від 18.07.2006 р. № 163 технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку:

- для надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: Фермерському господарству Лучите-2а, голова ОСОБА_5, площею 37,3614 га пасовищ, що розташована на землях реформованого КСП ім. Шевченко Менчикурівської сільської ради (невитрибувані земельні частки (паї); Фермерському господарству Лучисте-2а, голова ОСОБА_5, площею 10,1286 га багаторічних насаджень (горіхоплідні), що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради; Фермерському господарству Лучисте-2а, голова ОСОБА_5, площею 35,2739 га ріллі, що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради.

- для створення громадського пасовища Фермерському господарству Лучисте-2а, голова ОСОБА_5, загальною площею 48,6137 га, в тому числі пасовищ 46,7499 га під господарськими шляхами та прогонами 0,2782 га, інші сільськогосподарські землі 1,5856 га, що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради. Даним розпорядженням передано в оренду, на умовах зазначених у розпорядженні Веселівської районної державної адміністрації від 02.10.2006 р. № 218, від 18.07.2006 р. № 163: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: Фермерському господарству Лучисте-2а, голова ОСОБА_5, площею 37,3614 га пасовищ, що розташована на землях реформованого КСП ім. Шевченко Менчикурівської сільської ради (невитрибувані земельні частки (паї); Фермерському господарству Лучисте-2а, голова ОСОБА_5, площею 10,1286 га багаторічних насаджень (горіхоплідні), що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради; Фермерському господарству Лучисте-2а, голова ОСОБА_5, площею 35,2739 га ріллі, що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради.

В подальшому, між Веселівською районною державною адміністрацією, в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_8 (далі - орендодавець) та Фермерським господарством Лучисте-2а в особі голови ОСОБА_5 (далі - орендар) укладено договір оренди землі № 29 від 27.04.2007 р. (далі - договір), відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 35,2739 га, у тому числі ріллі 35,2739 га, пасовища 0,00 га, інші 0,00 га.

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 365 963 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено на 10 років і діє до 01.01.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар покинення не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 36 договору сторони визначили, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно п. 37 договору, дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження

земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

- договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди земельної ділянки від 27.04.2007р. № 29 зареєстровано у Веселівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис № 040726800031 від 14.05.2007 р.

Вищевказана земельна ділянка передана Фермерському господарству Лучисте-2а на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 14.05.2007р.

Матеріали справи свідчать, що Фермерське господарство "Лучисте-2А" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із листом-повідомленням № 1 від 21.09.2016 р., в якому орендар просив продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки № 29 від 27.04.2007р. на попередніх умовах, по яким сторони дійшли згоди, зазначені у договорі оренди землі, терміном на 49 років. До заяви було додано: проект додаткової угоди, витяг з ДРРПННМ про РІРП, копію свідоцтва про реєстрацію ФГ Лучите-2А, копію диплома про вищу аграрну освіту, копію договору оренди № 29 від 27.04.2007 р.

Листом-повідомленням від 25.10.2016р. вих. №27-8-0.41-7905/2-16 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було надано відповідь на вищевказаний лист Фермерського господарства "Лучисте-2А", якою відмовлено у поновленні договору оренди землі на тій підставі, що орендар, звернувшись з листом повідомленням № 1 від 21.09.2016 р. запропонував внести зміни до істотних умов договору, а саме умов щодо строку оренди земельної ділянки, з 10 років на 49 років, що не приймається орендодавцем та зазначено, що додатки до листа-повідомлення № 1 від 21.09.2016 р. не містили відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору, що стало ще однією підставою для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

В подальшому, Фермерське господарство "Лучисте-2А" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листами повідомленнями № 1 від 31.10.2016 р., № 5 від 07.11.2016 р. та заявою № 11 від 07.11.2016 р. про виправлення недоліків, вказаних у листі повідомлені відповідача від 25.10.2016 р. № 27-8-0.41-7905/2-16, просив продовжити термін дії договору № 29 від 27.04.2007 р. терміном на 10 років на попередніх умовах по яким сторони дійшли згоди. Крім того, орендар надав довідку від Державної фіскальної служби України про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати; відомості про стан та використання земельної ділянки, довідку Веселівської селищної ради №02-05-11/2837 від 04.11.2016р. про належне виконання обовязків за договором оренди землі № 29 від 27.04.2007р., а також чотири примірники додаткової угоди про продовження строку дії договору на 10 років та інші додатки.

На всі попередні три звернення, Головним управління було надано відповідь листом від 15.11.2016 р. № 27-8-0.41-8434/2-16, якою запропоновано поновити договір оренди № 29 від 27 квітня 2007 року, на умовах 8% орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з терміном дії оренди 7 років. Надаючи вказану відповідь, Головне управління Держгекадастру у Запорізькій області керувалося листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.12.2015 р. №ДС-22-28-0.13-17122/23-15, яким надано рекомендації по встановленню ставки орендної плати на рівні не нижче 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зі строком оренди не більше 7 років.

Не погодившись із вищевикладеними обставинами, Фермерське господарство "Лучисте-2А" звернулось до місцевого господарського суду із позовом в якому просило:

- визнати договір оренди землі №29, укладений 27.04.2007 року між Фермерським господарством «Лучисте-2а» та Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області, поновленим на 49 років на тих самих умовах, які були передбачені договором;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі №29 від 27.04.2007р. про поновлення договору на 49 років.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року). Законом України від 6 вересня 2012 року № 5245-УІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (який набрав чинності 01 січня 2013 року) внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 1 січня 2013 року від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а отже, районні державні адміністрації з 2013 року позбавлені таких повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.14 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади останній постановив (…) утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України (…).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.15 № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

Враховуючи наведене, після укладення між Веселівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством Лучисте-2а договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 р. та станом на час закінчення 10-річного терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві, які регламентують порядок укладення договорів оренди землі із земель державної та комунальної власності.

Як наслідок, через таку зміну законодавчих та інших підзаконних нормативно-правових актів, змінився і Орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі № 29 від 27.04.2007 р., яким є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України Про оренду землі, Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст.792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Крім того, частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Крім того, під час вирішення спору щодо поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» необхідно, зокрема, встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України в постановах від 23.11.2016р. по справі №6-2540цс16, від 25.05.2016р. по справі №3-312гс16, від 13.04.16 у справі №6-2027цс15.

Як слідує із матеріалів справи, Фермерське господарство Лучисте-2а, з метою використання свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, у відповідності до положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» направило на адресу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області лист-повідомлення із пропозицією поновлення договору оренди землі № 1 від 21.09.2016 р. на 49 років на тих саме умовах, що були передбачені договором, додавши проект додаткової угоди.

Вищевказане звернення Фермерського господарства Лучисте-2а відбулось у відповідності до п.8 договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 р. та ст.33 Закону України «Про оренду землі», тобто за місяць до спливу строку дії спірного договору оренди земельної ділянки.

В подальшому, Фермерське господарство "Лучисте-2А" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листами повідомленнями №1 від 31.10.2016 р., № 5 від 07.11.2016 р. та заявою № 11 від 07.11.2016 р. про виправлення недоліків, вказаних у листі повідомлені відповідача від 25.10.2016 р. № 27-8-0.41-7905/2-16, в яких просило продовжити строк дії договору № 29 від 27.04.2007 р. терміном на 10 років на попередніх умовах по яким сторони дійшли згоди.

Таким чином, орендар виконав усі вимоги, які до нього ставились законодавством про оренду землі щодо реалізації ним свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

При цьому, Фермерське господарство Лучисте-2а до вищевказаних листів, додало копії документів, що підтверджують належне виконання орендарем обовязків за умовами договору оренди землі, а саме: довідку від Державної фіскальної служби України про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати; відомості про стан та використання земельної ділянки, довідку Веселівської селищної ради №02-05-11/2837 від 04.11.2016р. про належне виконання обовязків за договором оренди землі № 29 від 27.04.2007 р.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що слід чітко розрізняти підстави поновлення договору оренди землі, передбачені ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ч. 6 вказаного Закону, оскільки вказані правові конструкції передбачають встановлення різних юридичних фактів.

Так, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Як вже зазначалось вище, строк дії договору оренди землі №29 від 27.04.2007р. встановлено до 01.01.2017р.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, у встановлені законом строки, не надіслав позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати орендну плату, про що свідчать наявні в матеріалах справи квитанції, податкові декларації, які свідчать про таку сплату, як протягом дії спірного договору оренди землі, так і після його закінчення.

Факт належного виконання орендарем обовязків щодо сплати орендної плати за договором оренди землі №29 від 27.04.2007р. також підтверджується довідками про відсутність заборгованості з податків і зборів (обовязкових платежів) №410 від 31.10.2016р. та №172 від 16.05.2017р.

Також в матеріалах справи наявні довідка відділу агропромислового розвитку Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області 01-04/146 від 15.05.2017 р. та довідка Веселівської селищної ради № 02-05-11/1387 від 16.05.2017р., які підтверджують, що за результатами обстеження ФГ Лучисте-2А, встановлено, що станом на 15.05.2017 р. та 16.05.2017р. на орендованих даним господарством земельних ділянках, розташованих на території Веселівської селищної ради площею 35,2739 га ріллі кадастровий № 2321255100:11:021:0014 - посіяний озимий ячмінь, на земельній ділянці 48,6137 га громадське пасовище кадастровий № 2321255100:11:018:0002 - знаходиться пасовище, яке використовується за цільовим призначенням, селянами випасається худоба. На земельній ділянці 10,1286 га кадастровий №2321255100:09:018:0043 - знаходяться багаторічні насадження, горішник.

Листом ФГ Лучисте-2А від 31.10.2016р., який було направлено голові Веселівської селищної ради ОСОБА_9, позивач зазначив, що на даний час на земельній ділянці 35,2739 га посіяний озимий ячмінь (Канадський сорт), закуплені мінеральні добрива для весняного підживлення озимого ячменю та засоби захисту рослин, закуплені дизельне паливо, мастильні матеріали для польових робіт, придбана важка техніка, трактор Т-150, земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, дотримується сівозміни, додержуються вимог про охорону довкілля, заболочені місця орендованої земельної ділянки розорюються, проводиться чизелювання, вирубуються пагони дерев з лісосмуги та лісу, збирається сміття, каміння, пластикові пляшки, які забруднюють поля, дотримується меж встановлених Держкомземом, для підвищення родючості ґрунту та проведення рекультивації вносяться органічні добрива (коровячий перегній) у 2016 році, та мінеральні добрива у минулих роках.

Вищевказані обставини не спростовані відповідачем належними доказами в розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із чим колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо належного виконання орендарем умов договору оренди землі та положень ст. 96 Земельного кодексу України.

Що стосується посилань відповідача на наявність заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, викладеного у листі-повідомленні Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.10.2016р. вих. №27-8-0.41-7905/2-16, то зазначений лист не може бути розцінений як заперечення в поновленні договору оренди землі у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи той факт, що вказана правова норма передбачає, що лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі висловлюється протягом одного місяця після закінчення строку договору, проте лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.10.2016р. вих. №27-8-0.41-7905/2-16 було складено ще до закінчення строку дії договору оренди землі від №29 від 27.04.2007р.

Враховуючи наведене, оскільки орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючі свої обовязки при відсутності заперечень відповідача протягом одного місяця після закінчення дії договору згідно частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», такий договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 10 років - до 01.01.2027р., що як наслідок зумовлює виникнення у відповідача обовязку укласти із позивачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

При цьому, законодавець повязує укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі без прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі. Так, ч. 7 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено лише прийняття відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування рішення, яким визначається керівник, уповноважений на підписання додаткової угоди до договору оренди землі, а не рішення щодо укладення чи не укладення додаткової угоди про поновлення договору земельної ділянки.

До того ж, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що орендар за відсутності у місячний строк після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, мав законні підстави вважати, що договір оренди землі було поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Такий висновок повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображена у рішенні по справі «Стреч проти Сполученого Королівства» (Stretch v. The United Kingdom) від 24 червня 2003 року. Як вбачається з цього рішення заявнику у справі теж не було продовжено договір оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, не дивлячись на те, що договір таке право передбачав, порушень зобов'язань з боку заявника допущено не було. Національні суди не захистили право заявника. У рішенні наголошується, що «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». Виходячи зі змісту пунктів 32-35 цього рішення, майном у значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції».

За обставинами справи "Стретч проти Сполученого Королівства" вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003р. відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе у зв'язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Враховуючи наведені вище обставини, з огляду на той факт, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючі свої обовязки, використовуючи її за цільовим призначенням при відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та поновлення договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 р. на той же строк 10 років - до 01.01.2027р.

Доводи відповідача, що суд першої інстанції, в порушення ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вийшов за межі позовних вимог та визнав поновленим спірний договір оренди землі на 10 років, а не на 49 років, як просив позивач в позовній заяві, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вищевказані дії суду свідчать лише про часткове задоволення позовних вимог, що прямо передбачено ст.ст. 82, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання апелянта на неналежне виконання позивачем своїх обовязків за договором оренди земельної ділянки, передбачених ст. 96 Земельного кодексу України не приймаються колегією суддів апеляційного суду враховуючи наступне:

- відповідач не надав жодних належних доказів в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження вищевказаних обставин;

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність факту неналежного виконання позивачем своїх зобовязань за спірним договором оренди землі (відповідних судових рішень, актів обстеження земельної ділянки, складених уповноваженим на це органом, тощо);

- згідно матеріалів справи позивач використовує земельну ділянку за цільовим призначенням та своєчасно сплачує орендну плату в повному обсязі.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, є такими, що не доведені належними доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у звязку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 06.07.2017р. у справі №908/1164/17 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 06.07.2017р. у справі №908/1164/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського Запорізької області від 06.07.2017р. у справі №908/1164/17 без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді:Н.В. Будко

ОСОБА_2