Ухвала

від 28.09.2017 по справі 128/1744/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 128/1744/17

Головуючий у 1-й інстанції: Ганкіна І.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

28 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.

секретар судового засідання: Черняк А.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про скасування рішення Лаврівської сільської ради №7, 8, 9 про дострокове припинення повноважень Лаврівського сільського голови ОСОБА_2 від 25.04.2017 року,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про скасування рішення Лаврівської сільської ради №7, 8, 9 про дострокове припинення повноважень Лаврівського сільського голови ОСОБА_2 від 25.04.2017 року.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили суд їх задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлений завчасно і належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 25 квітня 2017 року рішеннями 23 сесії 7 скликання Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області достроково припинено повноваження ОСОБА_4 як Лаврівського сільського голови.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду про їх скасування.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду, який сплинув 26.05.2017 і причини пропущення даного строку не є поважними.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Нормами ч. 1 ст. 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

За приписами ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування рішень Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області 23 сесії 7 скликання від 25.04.2017, відповідно до яких достроково припинено його повноваження, як Лаврівського сільського голови.

Одночасно з поданням адміністративного позову позивачем заявлено клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду з тих підстав, що фактично позивач отримав можливість оскаржити вказані рішення відповідача лише після їх отримання 16.05.2017 на запит адвоката позивача. Зазначена обставина позбавила ОСОБА_2 можливості вчасного звернення до суду за захистом своїх прав.

Також з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 звертався до суду з аналогічним позовом 01.06.2017. Однак ухвалою суду від 23.06.2017 по справі № 128/1406/17 позов ОСОБА_2 було залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, оскільки позивач не просив поновити даний строк.

Колегія суддів приймає до уваги вказані обставини, однак зазначає, що хоча період перебування в суді первісної позовної заяви ОСОБА_2 на розгляді в суді в період з 01.06.2017 по 23.06.2017 не зупинив перебігу місячного строку звернення до суду, однак фактично унеможливив подачу позивачем повторної позовної заяви до моменту залишення без розгляду первісного позову за правилами п. 5 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує на те, що відповідно до ч. 3 ст. 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Враховуючи, що при поданні повторного позову ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що з врахуванням норм ч. 3 ст. 155 КАС України суд першої інстанції мав надати належну правову оцінку доводам позивача, викладених у вказаному клопотанні, а не обмежуватись посиланням на наявність ухвали суду про повернення первісної позовної заяви.

Також згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У рішенні ЄСПЛ по справі Мушта проти України зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду.

Таким чином, у розрізі встановлених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, через що оскаржувану ухвалу суду слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про скасування рішення Лаврівської сільської ради №7, 8, 9 про дострокове припинення повноважень Лаврівського сільського голови ОСОБА_2 від 25.04.2017 року скасувати.

Справу направити до Вінницького районного суду Вінницької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 02 жовтня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6