Ухвала

від 06.09.2017 по справі 761/31344/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31344/17

Провадження № 1-кс/761/19937/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року cлідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про накладення арешту на майно,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м.Києва звернувся слідчий СУГУ НП в Київській області ОСОБА_3 з погодженим з прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_4 клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 420161112000008 78 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 263 КК України на земельні ділянки з кадастровими номерами № 3222484600:03:002:0223, 3222484600:03:002:0223, 3221888000:23:093:0369, які на праві власності належать ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді Ірпінського міського голови, вступивши у злочинну змову з першим заступником ОСОБА_7 , заступником ОСОБА_5 , а також ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та не встановленими особами Ірпінської міської ради, у період з грудня 2015 року по червень 2017 року заволоділи грошовими коштами місцевого бюджету у розмірі 18911339 грн., які виділялись для виконання будівельних робіт у м. Ірпінь та Ірпінському регіоні за договорами підряду з Ірпінською міською радою.

Також у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, збільшила суму виконаних робіт на 780241, 87 грн., підписала акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року за формою КБ-2в від 04.10.2016 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2016 року за формою КБ-3 від 04.10.2016 до договору №528 від 04.10.2016.

ОСОБА_5 01.09.2017 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_5 на праві власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484600:03:002:0223, яка розташована на території Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (площа 0,0999 га); № 3222289000:02:018:0016 - на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області (площа 3,32 га) та № 3221888000:23:093:0369, що знаходиться на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області (площа 0,12 га).

У зв`язку з викладеним слідчий просив накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення виконання конфіскації майна як виду покарання.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Слідчий суддя, заслухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими слідчим матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваної ОСОБА_5 ознак інкримінованих злочинів, що свідчить про обґрунтованість висунутої підозри.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 5,6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд може застосувати покарання у виді конфіскації майна.

Так, у силу санкції ст. 191 КК України, за якою ОСОБА_5 оголошено підозру, суд у разі визнання її винуватою у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, може застосувати у вигляді додаткового покарання конфіскацію майна.

Крім того, ч. 10,11 ст. 170 КПК визначено, що арешт накладається, зокрема, на нерухоме майно з метою заборони або обмеження користування та розпорядження ним у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що його незастосування призведе до втрати, зникнення, псування або передачі такого майна.

Враховуючи, що встановлена обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень та наявність підстав вважати, що належне їй майно може забезпечити виконання покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення на них арешту.

Крім того, слідчим доведено існування реальних ризиків відчуження вказаного майна.

Керуючись вимогами ст. 41 Конституції України, ст. 7, 9, 16, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СУГУ НП в Київській області ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 420161112000008 78 арешт на майно ОСОБА_5 , а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222484600:03:002:0223, яка розташована на території Личанської сільської ради Києво Святошинського району Київської області (площа 0,0999 га);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222289000:02:018:0016, яка розташована на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області (площа 3,32 га);

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221888000:23:093:0369, яка розташована на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області (площа 0,12 га).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1