Постанова

від 05.06.2007 по справі 23/219-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

05 червня 2007 р.                                                                                  

№ 23/219-б 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., -головуючого,

Панової І.Ю.,

Ткаченко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну  скаргу

 Київського міського центру зайнятості

на постанову

Київського апеляційного

господарського суду   від  19 лютого 2007 року

у справі

№ 23/219-б

господарського суду м.  Києва

за заявою

Державної податкової інспекції у

Печерському районі м. Києва

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Кіа-Інформ"

про

визнання банкрутом,

арбітражний керуючий

ОСОБА_1.,

за

участю представників сторін:

ДПІ

у Печерському районі м. Києва -Куракін Ю.В. (дов. від 19.09.06).

Київського

міського центру зайнятості -Лимич Л.Г. 9дов. від 30.06.2006);

Встановив:

          У березні 2004 року Державна

податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулася до господарського

суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Кіа-Інформ"

у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити 

борг.

          Ухвалою господарського суду м. Києва

від 08.04.2004 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Ухвалою підготовчого засідання м.

Києва від 18.05.2004 р. визнано розмір вимог ДПІ у Печерському районі м. Києва

до ТОВ "Кіа-Інформ" на суму 112 075,53 грн.; зобов'язано заявника

подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про

банкрутство боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого

ОСОБА_2

Публікація оголошення про порушення

справи про банкрутство ТОВ "Кіа-Інформ" здійснена в газеті

"Голос України" від 15.07.2004 р. № 129 (3379).

Ухвалою господарського суду м.

Києва від 28.09.2004 р. затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду м.

Києва від 21.01.2005 р. припинено повноваження розпорядника майна арбітражного

керуючого ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду м.

Києва від 16.03.2005 р. за клопотанням заявника розпорядником майна призначено

арбітражного керуючого ОСОБА_1

Постановою господарського суду м.

Києва від 23.05.2006 р. ТОВ "Кіа-Інформ" визнано банкрутом, відкрито

ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого

ОСОБА_1, підприємницьку діяльність банкрута завершено; зобов'язано ліквідатора

подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом;

до 23.05.2007 р. зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс та

звіт ліквідатора.

Ухвалою господарського суду м.

Києва від 25.09.2006 р. (суддя Демидова А.М.) заяву Київського міського центру

зайнятості про визнання кредитором ТОВ "Кіа-Інформ" повернуто

заявнику без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що кредитор

звернувся із грошовими вимогами до боржника після спливу тридцятиденного

строку, встановленого ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 19.02.2007 р. (колегія суддів у складі:  Коваленко В.М. -головуючий, Вербицька О.В.,

Розваляєва Т.С.) ухвалу господарського суду м. Києва від 25.09.2006 р. залишена

без змін.

 Не погоджуючись з винесеними судовими

рішеннями, Київський міський центр зайнятості звернувся до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати

постанову Київського  апеляційного

господарського суду та ухвалу господарського суду м. Києва, та прийняти нове

рішення, яким  визнати Київський міський

центр зайнятості кредитором ТОВ "Кіа-Інформ" на суму 127,68 грн. та

включити його до реєстру вимог кредиторів боржника.

В обґрунтування посилається на те,

що оскаржувані судові рішення суперечать нормам чинного законодавства, а саме,

ст.ст. 16, 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування на випадок від безробіття", а також ст. 23 Закону України

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом".

В порядку ст. 77 ГПК України в

судовому засіданні оголошено перерву на 05.06.2007 р.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу

господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, на підставі

встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом першої та

апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла

висновку, про  задоволення касаційної

скарги частково виходячи з наступного.

В ст. 1 Закону України "Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"

визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок

безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне

забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин

та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового

державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Роботодавці набувають статусу

платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного

соціального страхування України на випадок безробіття:

юридичні особи - з дня взяття їх на

облік;

фізичні особи - підприємці, які

використовують найману працю, - з дня укладення трудового договору (контракту)

з найманим працівником;

фізичні особи, які не мають статусу

підприємців та використовують найману працю, - в день укладення трудового

договору (контракту) з першим із найманих працівників

Повідомлення про взяття на облік

роботодавця як платника страхових внесків надсилається роботодавцю наступного

робочого дня з дня взяття на облік (ст. 4 Закону).

ТОВ "Кіа-Інформ" як

платник внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального

страхування на випадок безробіття зареєстроване 22.03.2000 р. в Печерському

районному центрі зайнятості м. Києва.

Відповідно до ст. 16 Закону України

"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок

безробіття" (далі -Закон) джерелами формування коштів Фонду

загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок

безробіття  є, зокрема, страхові внески

страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і

в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Розмір та порядок сплати страхових

внесків  закріплено у ст. 17 Закону

України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок

безробіття". Ч.3 даної статті передбачено, що роботодавці та застраховані

особи сплачують стразові внески один раз на місяць в день одержання

роботодавцями в установах банку коштів на оплату праці.

У разі нестачі у роботодавців

коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі

нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду

проводиться у пропорційних сумах.

У разі ліквідації або реорганізації

роботодавець зобов'язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових

внесків до Фонду на день ліквідації або реорганізації.

Як вбачається з матеріалів справи,

Київський міський центр зайнятості звернувся із заявою про визнання його

кредитором боржника, посилаючись на дані Розрахункової відомості про

нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового

державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців

2002 р.

Відмовляючи у задоволенні заяви,

суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заявник, будучи конкурсним

кредитором боржника, звернувся із заявою з порушенням 30-денного строку,

передбаченого ч. 1 ст. 14 закону, а тому його вимоги не розглядаються і

вважаються погашеними.

Однак, судами не було з'ясовано, чи

мало ТОВ "Кіа-Інформ" заборгованість з виплати заробітної плати, у

тому числі і нарахованої за останній звітний період, оскільки від даної

обставини залежить встановлення настання строку виконання його грошових

зобов'язань зі сплати страхових внесків 

та  виникнення  права 

вимоги   до  боржника, 

і   в  залежності від цього поточним чи конкурсним

кредитором є Київський міський центр зайнятості.

Як вбачається з матеріалів

справи,  при подачі Розрахункової

відомості ТОВ "Кіа-Інформ" вказало заборгованість з виплати

заробітної плати на кінець звітного періоду у сум 5361 грн., а в розділі 2

зазначило розмір страхових внесків, строк сплати яких не настав, у сумі 134,76

грн. У зв'язку зі сплатою частини заробітної плати ТОВ сплатило до Фонду

частину страхових внесків -5,31 грн. та 1,77 грн. В результаті чого

заборгованість ТОВ по страхових внесках на випадок безробіття становить 127,68

грн. В період з 03.10.2002 р. по 16.08.2006 р. ТОВ "Кіа-Інформ"

перерахувань до Фонду не здійснювало.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону

України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом”, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника

банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових

зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види

загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів

(обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Зважаючи на вищенаведене, колія

суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанції належним чином не

з'ясували дійсні обставини справи,  не

дали належної оцінки  всім  зібраним по справі доказам, доводам та

запереченням сторін, а тому висновки судів зроблено без всебічного, повного і

об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, чим порушено вимоги

ст. 43 ГПК України.

За таких обставин ухвалу

господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського

суду не можна визнати які такі, що відповідають фактичним обставинам справи і

вимогам закону, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на

новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому  розгляді 

справи суду необхідно  врахувати

викладене, повно та всебічно дослідити всі суттєві обставини, що мають значення

для правильного вирішення спору, перевірити ствердження та заперечення сторін,

всім зібраним  доказам надати належну

оцінку в їх сукупності та вирішити спір 

відповідно  до вимог  закону.

На підставі наведеного та керуючись

ст. ст.  1115, 1117,

1119, 111 10 , 11111 Господарського

процесуального кодексу України, суд

                                   ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Київського міського

центру зайнятості задовольнити частково.

2.          Постанову Київського апеляційного

господарського суду від 19.02.2007 та ухвалу господарського суду м. Києва від

25.09.2006 р. у справі № 23/219-б 

скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду м.

Києва.

Головуючий                                                                           

М. Хандурін

Судді                                                                                                І.

Панова

Н. Ткаченко