Постанова

від 02.10.2017 по справі 812/1162/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1162/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Троїцького районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2017 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ. У період часу з 12.07.2014 по 06.11.2015 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у зв'язку із чим позивач має право на нараховування щомісячної винагороди за участь в АТО. Згідно з довідкою ліквідаційної комісії Троїцького РВ ГУМВС України у Луганській області від 21.07.2017 № 139 відповідач не нарахував та не виплатив позивачу винагороду за безпосередню участь в АТО за період з липня по грудень 2014 року. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 грн у розрахунку на місяць за період з липня по грудень 2014 року в сумі 21094,19 грн.

У судове засідання позивач не прибув, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до суду не прибув, надав письмові заперечення, у яких просив розглядати справу без його участі та вказав, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 12.07.2014 по 19.07.2014, з 07.08.2014 по 09.08.2014, з 06.09.2014 по 13.09.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 27.12.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015. Виплата винагороди за спірний період не здійснювалась, оскільки наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУМВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з листопада по грудень 2014 року. Окрім того, відповідно до довідки Троїцького РВ ГУМВС України у Луганській області від 23.08.2017 № № 159 позивачу було нараховано та сплачено винагороду за період з 12.07.2014 по 19.07.2014, з 07.08.2014 по 09.08.2014 та з 06.09.2014 по 13.09.2014. Також зазначив, що оскільки індексація не входить до складу грошового забезпечення, тому вона не повинна враховуватись при нарахуванні винагороди за безпосередню участь в АТО. На підставі викладеного відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи, що клопотання про розгляд справи без їхньої участі заявили всі особи, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганський області від 28.08.2017 № 6/4-363-лк ОСОБА_1 наказом АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 12.07.2014 по 19.07.2014, з 07.08.2014 по 09.08.2014, з 06.09.2014 по 13.09.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 27.12.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015 (арк. спр. 23).

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії ліквідаційної комісії Троїцького РВ ГУМВС України у Луганській області від 23.08.2017 № 172 грошове забезпечення позивача у липні 2014 року становило 2561,32 грн (в т.ч. індексація - 97,44 грн), у серпні 2014 року - 2480,65 грн (в т.ч. індексація - 197,32 грн), у вересні 2014 року - 2492,82 грн (в т.ч. індексація - 197,32 грн), у жовтні 2014 року - 3939,30 грн (в т.ч. індексація - 166,87 грн), у листопаді 2014 року -5262,87 грн (в т.ч. індексація - 166,87 грн), у грудні 2014 року - 4357,20 грн (в т.ч. індексація - 166,87 грн) (арк. спр. 24).

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Додатком № 26 «Додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» до Постанови № 1294 визначено вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення, до яких належать:

- підвищення посадового окладу за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя, відсотків посадового окладу;

- надбавка за кваліфікаційну категорію медичним працівникам з числа начальницького складу, відсотків посадового окладу;

- надбавка за особливості проходження служби у приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, в ізоляторах тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб, у спецприймальниках для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, відсотків посадового окладу;

- надбавка за роз'їзний характер роботи (замість добових), відсотків посадового окладу;

- доплата за особливі умови служби, відсотків посадового окладу;

- доплата за службу в нічний час, відсотків посадового окладу;

- надбавка за кваліфікаційну категорію, відсотків посадового окладу;

- підвищення посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії, відсотків посадового окладу;

- надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, відсотків посадового окладу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 04.06.2014 № 158 встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ від 04.06.2014 № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23.07.2014 № 719, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719) можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплату винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Враховуючи положення Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719 розмір винагороди позивача за липень-вересень 2014 року повинен розраховуватись з 3000,00 грн на місяць, оскільки розмір грошового забезпечення позивача у вказаному місяці становив менше 3000,00 грн.

Отже, відповідно до довідки ліквідаційної комісії ліквідаційної комісії Троїцького РВ ГУМВС України у Луганській області від 23.08.2017 № 172 розмір середньоденної винагороди ОСОБА_1 у липні 2014 року мав становити 96,77 грн (3000,00 грн / 31 день), у серпні 2014 року - 96,77 грн (3000,00 грн / 31 день), у вересні 2014 року - 100 грн (3000,00 грн / 30 днів),

Враховуючи, що наказом АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 12.07.2014 по 19.07.2014, з 07.08.2014 по 09.08.2014, з 06.09.2014 по 13.09.2014, то винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції за липень 2014 року повинна становити 774,19 грн (96,77 грн х 8 днів), за серпень 2014 року - 290,32 грн (96,77 грн х 3 дні), за вересень 2014 року - 800,00 грн (100,00 грн х 8 днів), за жовтень 2014 року - 0,00 грн (0 днів залучення), за листопад 2014 року - 0,00 грн (0 днів залучення). Всього за період з липня по листопад 2014 року винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна становити 1864,51 грн.

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії Троїцького РВ ГУМВС України у Луганській області від 23.08.2017 № 171 ОСОБА_1 нарахована винагорода за участь в антитерористичній операції за період залучення з 12.07.2014 по 19.07.2014, з 07.08.2014 по 09.08.2014, з 06.09.2014 по 13.09.2014 за 19 календарних днів в сумі 1874,00 грн (арк. спр. 25) та виплачена згідно платіжного доручення від 31.03.2015 № 92 (арк. спр. 37-38). При цьому, відповідно до довідки Троїцького РВ ГУМВС України у Луганській області від 11.09.2017 № 211 нарахована винагорода за участь в антитерористичній операції за 19 календарних днів в сумі 1874,00 грн виплачена позивачу в сумі 1797,17 грн, оскільки утриманий військовий збір 1,5% - 28,11 грн та єдиний соціальний внесок 2,6% - 48,72 грн (арк. спр. 39).

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з липня по листопад 2014 року є необґрунтованими та такими, які не слід задовольняти.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за грудень 2014 року суд зазначає таке.

У грудні 2014 року позивачу сплачено індексацію (виплати, що не мають постійного характеру) в сумі 166,87 грн, на яку винагорода за участь в АТО не нараховується, тому винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за грудень 2014 року повинна розраховуватись з суми грошового забезпечення в розмірі 4190,33 грн (грошове забезпечення позивача за грудень 2014 року за вирахуванням індексації в сумі 166,87 грн).

Відповідно до наказів АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 та від 17.11.2015 № 321 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 27.12.2014 по 07.11.2015, тому винагорода за безпосередню участь в АТО у грудні 2014 року повинна становити - 675,85 грн (4190,33 грн (розмір грошового забезпечення позивача за грудень 2014 року за вирахуванням індексації) / 31 день х 5 днів).

Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за 2014 рік, повинна становити 675,85 грн.

У запереченнях відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 про залучення позивача до участі в АТО виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач у справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.

Згідно з частинами першою та другою статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 грн, за період з липня по грудень 2014 року частково обґрунтованими та такими, які належать до часткового задоволення.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Троїцького районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити частково.

Стягнути з Троїцького районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (92100, Луганська обл., Троїцький район, смт. Троїцьке, квартал Молодіжний, будинок 28, код ЄДРПОУ 08670941) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за грудень 2014 року в сумі 675,85 грн (шістсот сімдесят п'ять грн 85 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 03 жовтня 2017 року.

Суддя І.О. Свергун