Постанова

від 27.09.2017 по справі 813/2078/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 року справа № 813/2078/17

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Фірма Нафтогазбуд до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача №0000761302 від 13.03.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Посилається на те, що згідно оскаржуваного рішення на СУ №14 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд накладено штраф у розмірі: 375074,59 грн за період з 21.04.2012 року по 10.11.2015 року (10% до 01.01.2015 року) та 426689,79 грн за період з 21.01.2015 року по 07.03.2017 року (20% з 01.01.2015 року). Однак позивач із таким рішенням не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. В обґрунтування цього зазначив, що в порушення вимог розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449, відповідач прийняв оскаржуване рішення без проведення перевірки, за результатами якої повинен складатись акт, на підставі якого приймається відповідне рішення. Окрім того, долучений до спірного рішення розрахунок штрафних санкцій не може братись як належний доказ наявності розрахунку, оскільки не містить підпису відповідальної особи, що повинна проводити перевірку, числових значень, зазначених в оскарженому рішенні, та вихідних даних, необхідних для розрахунку пені та штрафних санкцій. Не зазначено у такому і кількості днів прострочення, а також документів, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, як того вимагає п.5 розділу VII Інструкції №449. Додатково вказав, що у період з 25.10.2012 року по 21.07.2014 року підприємство перебувало на банкрутстві, протягом дії якого заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеня), застосовувати інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). З урахуванням викладеного, вважає, що жодних правових підстав для застосування фінансових санкцій у відповідача не було, а відтак спірне рішення №0000761302 від 13.03.2017 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на підстави, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях, просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом згідно з додатком №12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та за наявності належним чином складеного розрахунку штрафної санкції та пені, з урахуванням відповідних періодів та підстав виникнення. У зв'язку із цим, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Приватне акціонерне товариство Фірма Нафтогазбуд зареєстроване, як юридична особа, 29.12.1993 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (місцезнаходження: вул.Стрийська, 144, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 01293961), та є платником єдиного внеску. Одним із відокремлених підрозділів цієї юридичної особи є Спеціалізоване управління №14 Приватного акціонерного товариства Фірма Нафтогазбуд .

13.03.2017 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято рішення №0000761302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до вказаного рішення, до позивача, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , застосовано штраф у розмірі 375074,59 грн (10% до 01.01.2015 року) за період з 21.04.2012 року до 10.11.2015 року та у розмірі 426689,79 грн (20% з 01.01.2015 року) за період з 21.01.2015 року до 07.03.2017 року, а також нараховано пеню у розмірі 1852809,49 грн (0,1% від суми недоїмки).

Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем за відсутності правових підстав на проведення перевірки, без складання відповідного акта та розрахунку штрафних санкцій і пені, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон України №2464-VI), страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 цього Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція №449).

Згідно з п.1 розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Положеннями підп.2 п.2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України №2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Згідно з п.5 розділу VII Інструкції №449, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

З аналізу викладених правових норм слідує висновок, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску.

Суд встановив, що в позивача була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: за період з 21.04.2012 року по 10.11.2015 року в сумі 3750745,90 грн та за період з 21.01.2015 року по 07.03.2017 року в сумі 2133449,00 грн. Оскільки позивач зазначені суми узгоджених зобов'язань своєчасно не сплатив, тому відповідач, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , застосував до позивача штрафні санкції та нарахував пеню, які визначені контролюючим органом у долученому до матеріалів справи розрахунку штрафної санкції до спірного рішення №0000761302 від 13.03.2017 року.

Однак, що стосується форми та змісту цього розрахунку, то суд вважає такий неналежним доказом наявності розрахунку штрафної санкції, з огляду на його дефектність.

Так, в порушення вимог п.5 розділу VII Інструкції №449, відсоткова частка, згідно долученого розрахунку, становить 10% замість 0,1. Також, не зазначено кількості днів прострочення, числових значень, що містяться в оскаржуваному рішенні, та вихідних даних, необхідних для розрахунку пені та штрафних санкцій. В той же час, підпис відповідальної особи, що повинна проводити перевірку, взагалі відсутній.

При цьому, в процесі судового розгляду представник відповідача не надав суду належних та допустимих доказів у спростування доводів позивача, що виключає можливість встановити конкретні періоди та конкретні суми, які були нараховані.

Разом з тим, суд враховує, що якщо встановлено невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеній у постанові від 05.12.2006 року (справа №21-527во06).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст.86 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, що передували прийняттю оскаржуваного рішення №0000761302 від 13.03.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, суд приходить висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в існування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають задоволенню. А тому, спірне рішення слід скасувати як протиправне.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0000761302 від 13.03.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Приватного акціонерного товариства Фірма Нафтогазбуд судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 39818 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 62 копійки.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі, до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту постанови складено в одному примірнику 02.10.2017 року.