Постанова

від 28.09.2017 по справі 819/1240/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1240/17

29 вересня 2017 р.м. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Придаткевич Н.В.

за участю: представника позивача адвоката Бакальця І.Г.,

представника відповідача Лещук Н.В., довіреність від 22.06.2017 року № 3856/10/19-00-10-02-10/8461

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства "Моноліт М" до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Моноліт М" (надалі - ПП "Моноліт М") з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкової вимоги від 08.11.2016 року № 19968-17.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до податкової вимоги форми "Ю" № 19968-17 від 08.11.2016 року загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 07.11.2016 року становить 695,28 грн., у тому числі основний платіж - 692,00 грн., пеня - 3,28 грн. Однак, позивач не погоджується із виставленою податковою вимогою, виходячи з наступного. Згідно з довідкою про наявність податкового боргу, заборгованість ПП "Моноліт М" станом на 10.04.2017 року становить 361644,34 грн. Згідно податкового повідомлення - рішення від 20.11.2009 року № 0000992305/1 сума податкового зобов'язання підприємства становить 361452,50 грн. Даний податковий борг є узгодженим, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі №2-а-3564/09/1970 та прийнято нову, якою в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Моноліт М" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0000992305/170406 від 20.11.2009 року відмовлено в повному обсязі. На думку позивача, відповідач, після набрання законної сили вищезгаданою постановою Львівського апеляційного адміністративного суду, зобов'язаний був винести податкову вимогу на загальну суму 361452,50 грн., а не на 695,28 грн., тому оскаржувана вимога підлягає скасуванню, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав наведених у запереченнях на позовну заяву від 22.08.2017 року. (а.с.16-17) Зокрема, зазначила, що при виставленні оскаржуваної податкової вимоги від 08.11.2016 року № 19968-17, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому не вбачає жодних підстав для задоволення адміністративного позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані письмові докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство "Моноліт М" (код ЄДРПОУ 30135495) відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1002463004 від 12.04.2017 року (а.с.6-7) зареєстроване, як юридична особа та перебуває на обліку, як платник податків у Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Як вбачається з витягу з особової картки платника ПП "Моноліт М" по платежу податок на нерухоме майно (код класифікації доходів бюджету 18010400) станом на 08.11.2016 року борг позивача становив 695,28 грн., з них: 692,00 грн. - основний платіж, 3,28 грн. - пеня. (а.с.19)

З метою погашення податкового боргу Тернопільською ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області відповідачу була виставлена податкова вимога форми "Ю" від 08.11.2016 року № 19968-17 (а.с.8), згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 07.11.2016 року становить 695,28 грн., у тому числі основний платіж - 692,00 грн., пеня - 3,28 грн.

Позивач вважає вищевказану податкову вимогу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, відтак звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

В силу приписів статті 67 Конституції України підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно із статтею 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. статті 14 ПК України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. статті 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175. пункт 14.1. статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування оскаржуваної податкової вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

За нормами пункту 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Врахувавши дані особової картки платника та проаналізувавши вищенаведені правові норми, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що Тернопільською ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області правомірно сформовано та направлено податкову вимогу форми "Ю" від 08.11.2016 року № 19968-17.

Суд не бере до уваги аргументів позивача стосовно того, що відповідач повинен був винести податкову вимогу на загальну суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 361452,50 грн. (сума податкового зобов'язання визначена в оскаржуваному платником податковому повідомленні - рішенні №0000992305/170406 від 20.11.2009 року), оскільки згідно витягу з особової картки платника ПП "Моноліт М" по платежу податок на додану вартість (код класифікації доходів бюджету 14010100) станом на 08.11.2016 року, тобто на момент виставлення податкової вимоги, заборгованість платника по вказаному платежу відсутня. (а.с.18) Довідка про наявність податкового боргу, надана позивачем відображає заборгованість платника станом на 10.04.2017 року, а не на час виставлення оскаржуваної вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, в ході судового розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності оскаржуваної податкової вимоги форми "Ю" від 08.11.2016 року № 19968-17, відтак, виходячи з аналізу фактичних обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову приватного підприємства "Моноліт М" до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкової вимоги форми "Ю" від 08.11.2016 року № 19968-17 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В повному обсязі постанова буде складена протягом 5 (п'яти) днів.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.