Постанова

від 28.09.2017 по справі 804/2961/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2017 року справа № 804/2961/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В. ,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року у справі №804/2961/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рідний продукт до Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 13.05.2017 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2016 року №0000691400 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 765,00 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 21.11.2016 року №0000691400 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Рідний продукт штрафних (фінансових) санкцій у сумі 765,00 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ТОВ Рідний продукт є юридичною особою (код ЄДРПОУ 34560700), перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 15.09.2006 року, є платником податків (а.с. 50-54).

Відповідач - Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

В період з 10.09.2016 року по 17.10.2016 року контролюючим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Рідний Продукт за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року з питань дотримання пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України в частині декларування не в повному обсязі контрольованих операцій у поданому звіті за 2015 рік, за результатами якої 24.10.2016 року складно акт №192/04-17-140/34560700 (а.с. 11-20).

За висновками вказаного акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України в частині декларування не в повному обсязі контрольованих операцій у поданому звіті про КО за 2015 рік (а.с. 20).

На підставі акту перевірки контролюючим органом 21.11.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000691400, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 765,00 грн. (а.с.32).

Позивач не погодився з таким рішенням податкового органу та оскаржив його до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до приписів ст.16 ПК України з-поміж іншого, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну податкове зобов'язання , вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

За змістом пп.39.2.1.1, п.п.39.2.1.2 п.39.2. ст.39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.22.1 ст.22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Приписами пп.39.2.1.7. пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Пунктом 120.3 статті 120 ПК України передбачено, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

- 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

- 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

- 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Отже, законодавець чітко визначив сукупність обставин, за якими господарська операція набуває ознак контрольованості.

Порушення, виявлені в ході камеральної перевірки, обґрунтовані контролюючим органом в акті перевірки наступним чином.

Державною фіскальною службою України отримано звіт ТОВ Рідний Продукт від 28.04.2016 року №9276745490 в якому операції з ОсОО Silk Route trading LTD (Киргизька Республіка) задекларовані у сумі 12174971,00 грн..

За результатами проведеної перевірки первинних документів, бухгалтерського обліку виявлено факт недекларування у звіті про КО за 2015 рік господарських операцій, які підпадають під критерій контрольованих, з Silk Route trading LTD на загальну суму 76539 грн.

Розбіжності на суму 76539 грн. виникли у зв'язку з тим, що окрім основних поставок товарів на суму 12174971 грн., ТОВ Рідний Продукт на безоплатній основі передало у 2015 році ОсОО Silk Route trading LTD торгове обладнання, рекламні матеріали, що підтверджується копіями митних декларацій (№110120000/2015/414419 від 02.11.2015 року, №110120000/2015/416253 від 04.12.2015 року).

У наданих митних деклараціях у графі 24 Характер угоди вказаний код 084 , що свідчить про передачу товарів на безоплатній основі.

Платник податків у 2015 році здійснював господарські операції з Silk Route trading LTD, який є нерезидентом, що відповідає критеріям, встановленим пп.39.2.1.2 п.39.2 ст.39 Податкового Кодексу України, а саме: Silk Route trading LTD зареєстровано в Киргизькій Республіці.

Загальний обсяг господарських операцій платника податків з Silk Route trading LTD, проведених у 2015 звітному році складає 12174971 грн., що перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом третім пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Відповідно до декларації з податку на прибуток (від 25.02.2016 року №9276745490) річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків) за 2015 звітний рік складає 490241858 грн. та відповідає даним бухгалтерського обліку (Дт 70), що перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом другим пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Отже, вищезазначені господарські операції, на думку відповідача, здійсненні платником податків з Silk Route trading LTD, визнаються контрольованими згідно зі ст.39 Податкового кодексу України.

Позивач, посилаючись на рахунки-фактури №30/1 та №24/1 до митних декларацій, згідно яких товар (рекламні товари) вартості не має та відвантажується в рекламних цілях, ціни зазначені для митних цілей, вважає, що вказана безоплатна передача майна не є об'єктом оподаткування відповідно до ПК України та ніяким чином не може впливати на об'єкт оподаткування платника податків (а.с.76, 77).

Посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, що така безоплатна передача майна не є контрольованою операцією та не повинна відображатись у звіті про контрольовані операції колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно бухгалтерської довідки від 15.06.2017 року ТОВ Рідний Продукт придбало рекламну продукцію на суму 90967,55 грн. у ТОВ Фактор , яка була в подальшому передана на безоплатній основі підприємству Silk Route trading LTD (Киргизька Республіка) в рекламних цілях за митними деклараціями №414419 від 02.11.2015 року та №416253 від 04.12.2015 року. Згідно стандартів бухгалтерського обліку, суми по придбанню даної рекламної продукції були відображені у складі витрат на збут підприємства по рахунку 93 Витрати на збут (а.с.100).

Вказане підтверджується податковими накладними, виданими ТОВ Фактор позивачу на придбану рекламну продукцію (а.с.103,108).

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2015 року 04.12.2015 року позивачем подано митні декларації №110120000/2015/414419 та №110120000/2015/416253, у графі 24 Характер угоди яких зазначено код 084 , а у примітках до графи 44 вказаний код 3325 , що свідчить про передачу товарів на безоплатній основі (а.с.101, 104-106). Товаром в даній декларації є саме товар, визначений контрактом між позивачем та Silk Route trading LTD №11/08/14 від 01.08.2014 року (харчові продукти, товари народного споживання, рекламні та інші товари - п.1 Контракту). Загальна вартість товару згідно п.2.1 Контракту складає 3 млн. доларів (а.с.15).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що суми по придбанню рекламної продукції дійсно були відображені позивачем у складі витрат на збут на час здійснення митних операцій з нерезидентом ОсОО Silk Route trading LTD (Киргизтан) в розмірі 76539,83 грн..

Таким чином, позивачем вартість поставленої нерезиденту рекламної продукції вартістю 76539,83 грн. (згідно митних декларацій) відображено у витратах на збут за 2015 рік при передачі такого обладнання за митними операціями.

Вказане свідчить про вплив такої передачі майна на об'єкт оподаткування платника податків, оскільки зі збільшенням витрат на збут зменшується прибуток, а відтак і податок на нього.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з посиланнями апелянта, що в даному випадку вищезазначені господарські операції, здійсненні ТОВ Рідний Продукт з Silk Route trading LTD, є контрольованими згідно зі ст.39 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що розмір штрафних санкцій повинен був обраховуватись не з 76539,83 грн., а виходячи з вартості рекламної продукції, без врахування транспортних витрат, у зв'язку з чим, розмір штрафу буде меншим.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, пунктом 120.3 статті 120 ПК України передбачено, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

З аналізу вказаної норми вбачається, що розмір штрафу визначається від суми контрольованих операцій, а не вартості товару, а тому посилання позивача є необґрунтованим.

Судом встановлено, що сума контрольованих операцій, незадекларованих позивачем у поданому звіті про контрольовані операції за 2015 рік складає суму, визначену в митних деклараціях, тобто 76539,83 грн., а відтак сума штрафу відповідно до п.120.3 ст.120 ПК України складає 765,00 грн..

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 КАС покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.11.2016 року №0000691400 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Рідний продукт штрафних (фінансових) санкцій у сумі 765,00 грн..

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст.202 КАС України є підставою для скасування рішення першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року у справі №804/2961/17 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року у справі №804/2961/17 скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Рідний продукт до Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 02 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак