Ухвала

від 26.09.2017 по справі 815/1421/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1421/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко Н.В.,

представника позивача/апелянта ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РТС Україна» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РТС Україна» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

09 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РТС Україна» (далі ТОВ «РТС Україна») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2016 року №0008461401.

В обґрунтування позову зазначено, що з 12.08.2016 року по 19.08.2016 року ГУ ДФС в Одеській області проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «РТС Україна», за результатом якої складено акт перевірки від 02.09.2016 року за №274/15-32-14-01/13903152, у висновку якого зазначено, що позивачем, в порушення вимог пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу ТОВ «РТС Україна» завищено показники витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування на загальну суму 2707386,4 грн. за 2014 рік, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 487329 грн.

Також позивачем зазначено, що основною підставою для таких висновків стала ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 21.04.20116 року у справі №759/5801/16 та акт перевірки ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.04.2015 року №183/26-57-22-04-10/21551974 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Темп», згідно з висновками яких встановлено відсутність реальної можливості надання товару ТОВ «Темп» від перелічених в зазначених документах ФСПД, а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Зазначене свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Також, в обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що саме на підставі належним чином укладеного правочину з ТОВ «Темп» - договору поставки №22085 від 22.08.2014 року позивачу була передана сільськогосподарська продукція (пшениця), видаткові накладні та разом з ними й відповідні рахунки та податкові накладні, які позивач належним чином врахував в бухгалтерському обліку і також врахував їх при складанні звітності. Разом з тим, за умовами договору постачання пшениці мало здійснюватись на умовах СРТ смт. Овідіополь, Одеська область. Приймання, накопичення, зберігання та подальше відвантаження пшениці здійснювалось на підставі договору про надання послуг по прийманню, очистці, зберіганню та відпуску зерна від 10.01.2014 року №10/01/14 з ТОВ АП «Протос» (код ЄДРПОУ 24772983) місцезнаходження якого с.м.т. Овідіополь, Одеська область.

Позивач вказує, що договір був укладений з метою настання правових наслідків, сторони за правочином належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності. Контрагент ТОВ «Темп» на час складання податкових накладних був зареєстрований в ЄДРПОУ, був платником ПДВ, при здійсненні господарської діяльності із ТОВ «РТС Україна» надавали належним чином оформлені відповідні бухгалтерські та податкові документи.

Крім того, позивач зазначив, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у задоволенні адміністративний позов ТОВ «РТС Україна» відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ТОВ «РТС Україна» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неправильне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити адміністративний позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача/апелянта ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.02.1993 року проведено державну реєстрацію ТОВ «РТС Україна» за №1 531 120 0000 000074 (а.с. 151-157).

З 12.08.2016 року по 19.08.2016 року фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області на підставі направлень від 11.08.2016 року № 2006/14-01 та №2007/14-01, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на виконання ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21.04.20116 року у справі №759/5801/16-к, на підставі наказу ГУ ДФС України в Одеській області від 10.08.2016 №1246 проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства України субєктом господарювання ТОВ «РТС Україна», код ЄДРПОУ 13903152. за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. по проведеним фінансово-господарським операціям з ТОВ «Темп» (код 21551974).

При цьому, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.04.20116 року у справі №759/5801/16-к призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «РТС Україна» (код 13903152) на підставі клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3, погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_4, у якому зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено відсутність реальної реалізації зернових ТОВ «Темп» (код 21551974) на адресу, зокрема ТОВ «РТС Україна» (код 13903152).

За результатом перевірки фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «РТС Україна» з ТОВ «Темп» податковим органом складено та підписано акт перевірки від 02 вересня 2016 року №274/15-32-14-01/13903152, в якому зроблений висновок про порушення ТОВ «РТС Україна» п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 487329 грн. (Т. 1 а.с. 16-38).

На підставі цього акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2016 року №0008461401 (Т. 1 а.с. 15).

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «РТС Україна» суд першої інстанції виходив з того, що вказане податкове повідомлення-рішення узгоджується з положеннями діючих нормативно-правових актів, що регулюють податкові правовідносини, та прийняте з урахуванням усіх обставин, з чим погоджується апеляційний суд.

Так, згідно з вимогами пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ним відповідно до закону.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Темп» (постачальник) та ТОВ «РТС Україна» (покупець) укладений договір поставки №22085 від 22.08.2014 року (Т. 1 а.с. 41-42).

Згідно п. п. 1.1, 1.2 договору постачальник продав, а покупець купив пшеницю, постачальник зобовязується передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар.

Одиниця виміру кількості товару тонна, загальна кількість товару 1500,00 (одна тисяча пятсот) тон +/- 10 % на вибір постачальника (п.п. 2.1,2.2 договору).

Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що ціна товару за одиницю та загальна вартість товару по договору встановлюється згідно специфікації.

В п. 5.1 зазначено, що купівля здійснюється на умовах СРТ смт. Овідіополь, Одеська область.

Відповідно до п. 6.5 постачальник зобовязується передати передбачену договором кількість товару, а покупець зобовязується прийняти та сплатити переданий постачальником товар в термін, вказаний у договорі.

До даного договору було складено специфікацію на товар №1 від 22.08.2014 року, відповідно до якої товар був придбаний на суму 358000,00 грн. (Т. 1 а.с. 43).

26.08.2014 року складено специфікацію №2, згідно якої товару придбано на суму 984500,00 грн. (Т. 1 а.с. 44) та 29.08.2014 року специфікацію №3 на суму 898330,00 грн. (Т. 1 а.с. 45).

Як вже зазначалося вище, відповідно до умов договору поставка товару здійснюється у відповідності з правилами «Інкотермс-2000» на умовах СРТ.

Зазначені умови передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобовязаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб.

На підтвердження виконання умов договору ТОВ «РТС Україна» надано копії рахунків на оплату (Т. 1 а.с. 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70), видаткових накладних (Т. 1 а.с. 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71), податкових накладних (Т. 1 а.с. 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72), товарно-транспортних накладних (Т. 1 а.с. 73-101) та платіжних доручень (Т. 1 а.с. 102-113).

При чому судом першої інстанції обґрунтовано звернуто увагу на те, що на підтвердження отримання товару у кількості 32,65 т. та 65,15 т. відповідно до видаткової накладної №866 від 22 серпня 2014 року позивачем надано товарно-транспортні накладні №366806 та №366805 від 22 серпня 2014 року, відповідно до яких вантажовідправник ТОВ «Темп» у кількості 56,03 т. та 39,43 т. пшениці, вантажоодержувач ТОВ «Протос» для ТОВ «РТС Україна». Згідно відмітки про прийняття товару одержано 22.08.2014 року ТОВ «Протос» у кількості 39,59 т. та 25,14 т. пшениці відповідно. (Т. 1 а.с. 73,93).

Також судом було враховано, що на підтвердження отримання товару у кількості 115,8 т., 50,41 т., 46,08 т., 34,66 т. відповідно до видаткової накладної №887 від 26 серпня 2014 року представником позивача надано товарно-транспортні накладні №173752 від 25 серпня 2014 року та №364960, №364996, №367573, №367570, №367574, №367602 від 26 серпня 2014 року, відповідно до яких вантажовідправник ТОВ «Темп» у кількості 47,46 т., 68 т., 49,66 т., 51,69 т., 64,23 т., 62,71 т. та 61,68 т. пшениці, вантажоодержувач ТОВ «Протос» для ТОВ «РТС Україна». Згідно відмітки про прийняття товару одержано 26.08.2014 року ТОВ «Протос» у кількості 33.99 т., 50,13 т., 34,74 т., 36,61 т., 46,35 т. та 45,06 т. пшениці відповідно. (Т. 1 а.с. 90-92, 95-98).

Також, на підтвердження отримання товару у кількості 44,9 т. та 184,93 т. відповідно до видаткової накладної №898 від 27 серпня 2014 року надано товарно-транспортні накладні №301955, №300823, №027597 від 27 серпня 2014 року, відповідно до яких вантажовідправник ТОВ «Темп» у кількості 47,3 т., 41,11 т., 44,97 т. пшениці вантажоодержувач ТОВ «РТС Україна» та №367601, №366920 від 27 серпня 2014 року, відповідно до якої вантажовідправник ТОВ «Темп» у кількості 61,85 т., 67,96 т. пшениці вантажоодержувач ТОВ «Протос» для ТОВ «РТС Україна». Згідно відмітки про прийняття товару одержано 27.08.2014 року ТОВ «Протос» у кількості 33,77 т., 27 т., 30,22 т., 50,07 т. та 44,24 т. відповідно (Т. 1 а.с. 85-89).

Також, на підтвердження отримання товару у кількості 110,26 т. та 46,92 т. відповідно до видаткової накладної №927 від 29 серпня 2014 року надано товарно-транспортні накладні №367607 від 28 серпня 2014 року та №367604, №367608, №366793, №367543, №364823 від 29 серпня 2017 року, відповідно до яких вантажовідправник ТОВ «Темп» у кількості 65,14 т., 46,61 т., 50,74 т., 45,38 т., 44,83 т. та 63,96 т. пшениці, вантажоодержувач ТОВ «Протос» для ТОВ «РТС Україна». Згідно відмітки про прийняття товару одержано 29.08.2014 року ТОВ «Протос» у кількості 47,08 т., 31,81 т., 35,6 т., 31,83 т., 32,23 т. та 46,08 т. відповідно (Т. 1 а.с. 84, 79-83).

На підтвердження отримання товару у кількості 100,29 т. відповідно до видаткової накладної №928 від 30 серпня 2014 року надано товарно-транспортні накладні №367544, №366957 від 30 серпня 2014 року, відповідно до яких вантажовідправник ТОВ «Темп» у кількості 44,04 т. та 49 т. пшениці, вантажоодержувач ТОВ «Протос» для ТОВ «РТС Україна». Згідно відмітки про прийняття товару одержано 30 серпня 2014 року та 31 серпня 2014 року ТОВ «Протос» 32,47 т. та 34,64 т. відповідно (Т. 1 а.с. 77, 99).

Далі, на підтвердження отримання товару у кількості 117,06 т. відповідно до видаткової накладної №929 від 31 серпня 2014 року надано товарно-транспортні накладні №367610, №366757 від 31 серпня 2014 року, відповідно до яких вантажовідправник ТОВ «Темп» у кількості 48,6 т. та 65,16 т. пшениці, вантажоодержувач ТОВ «Протос» для ТОВ «РТС Україна». Згідно відмітки про прийняття товару одержано 31 серпня 2014 року ТОВ «Протос» 34,89 т. та 47,26 т. відповідно. (Т. 1 а.с. 76,78).

На підтвердження отримання товару у кількості 65,77 т. відповідно до видаткової накладної №953 від 02 вересня 2014 року надано товарно-транспортні накладні №364764, №367618 від 02 вересня 2014 року, відповідно до яких вантажовідправник ТОВ «Темп» у кількості 47,18 т. та 45,76 т. пшениці, вантажоодержувач ТОВ «Протос» для ТОВ «РТС Україна». Згідно відмітки про прийняття товару одержано 02 вересня 2014 року ТОВ «Протос» 32,96 т. та 32,68 т. відповідно (Т. 1 а.с. 100-101).

На підтвердження отримання товару у кількості 50,73 т. відповідно до видаткової накладної №1317 від 19 листопада 2014 року надано товарно-транспортні накладні №498483, №366449 від 19 листопада 2014 року, відповідно до яких вантажовідправник ТОВ «Темп» у кількості 68,69 т. та 54,55 т. пшениці, вантажоодержувач ТОВ «Протос» для ТОВ «РТС Україна». Згідно відмітки про прийняття товару одержано 19 листопада 2014 року ТОВ «Протос» 50,73 т. та 38,59 т. відповідно (Т. 1 а.с. 74-75).

При цьому слід підкреслити, що в зазначених ТТН відсутні прізвище, ім'я, по-батькові, посада відповідальної особи вантажоодержувача, яка прийняла пшеницю.

Також, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій здійснених ТОВ «РТС Україна» з ТОВ «Темп», надано копію товарно-транспортної накладної №367540 від 21 серпня 2014 року, яка також зазначена в реєстрі ТТН (без номеру та без дати) на пшеницю, отриману на склад АП «Протос» для ТОВ «РТС Україна», підписану директором АП «Протос», з датою прийняття 22.08.2014 року. Проте суд першої інстанції правильно відхилив, як недостовірний документ, вказану накладну, оскільки договір поставки №22085 між ТОВ «РТС Україна» та ТОВ «Темп» підписано сторонами 22 серпня 2014 року, тому поставка товару не могла мати місце за день до укладання договору між контрагентами (Т. 1 а.с. 94).

Водночас, в наданих до суду товарно-транспортних накладних відсутні підписи, ініціали осіб та печатка вантажоодержувача ТОВ «РТС Україна». Жодних належних та допустимих доказів того, що ТОВ «РТС Україна» уповноважував ТОВ «Протос» на отримання від ТОВ «Темп» пшениці особисто чи від імені ТОВ «РТС Україна» позивачем також не надано.

При цьому, позивачем до суду надано копію договору №15/06/14 від 15 червня 2014 року про надання послуг по прийому, очистки, зберіганню та відпуску зерна з додатками та складські квитанції на зерно, відповідно до яких ТОВ АП «Протос» прийняв на зберігання безпосередньо від ТОВ «РТС Україна» пшеницю мяку 2 та 3 класу (Т. 1 а.с. 185-193, 208-212).

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що надані складські квитанції не свідчать про отримання ТОВ «РТС Україна» від ТОВ «Темп» пшениці відповідно до договору поставки №22085 від 22.08.2014 року.

До того ж, позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №300906, №30907, №300908 від 30 серпня 2014 року, №310810, №310812, №310813 від 31 серпня 2014 року, №281109, №281104, №281105 від 28листопада 2014 року, укладені між ТОВ «Протос» та ТОВ «РТС Україна». Проте дані акти також не свідчать про те, що уповноважена особа від ТОВ «РТС Україна» отримала вказану пшеницю від ТОВ «Темп» або ТОВ «РТС Україна» уповноважив ТОВ «Протос» на отримання пшениці безпосередньо від ТОВ «Темп». (Т. 1 а.с. 213-221).

Крім того, як вбачається з наданих до суду копій товарно-транспортних накладних, виписаних ТОВ «Темп», відпуск товару, отримання та підписання видаткових накладних здійснювався представником вантажоодержувача за довіреністю №569 від 22.08.2014 року, виданою ОСОБА_5, проте позивачем до суду не надано жодних підтверджуючих документів щодо правомірності підписання вказаною особою документів на здійснення даних господарських операцій.

Також з аналізу наданих позивачем до суду документів в їх сукупності вбачається невідповідність інформації, зазначеної в первинних документах про здійснення даної господарської операції, оскільки дані про вагу відвантаженої ТОВ «Темп» пшениці в видаткових накладних не відповідають даним про вагу пшениці, відвантаженої для перевезення, зазначеним в товарно-транспортних накладних.

Разом з тим позивач стверджує, що до суду надано всі наявні документи на підтвердження виконання договору №22085 від 22.08.2014 року. Проте, позивачем надано копії рахунків на оплату та жодних інших документів, які б підтверджували фактичне отримання позивачем пшениці безпосередньо від ТОВ «Темп» немає.

Водночас слід враховувати інформацію податкового органу щодо відсутності реальної можливості надання товару суб'єкту господарювання ТОВ «Темп» (код 21551974) від ФСПД, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

На підставі викладеного колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає обґрунтованими висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 02 вересня 2016 року №274/15-32-14-01/13903152 про те, що ТОВ «РТС Україна» порушено п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 487329 грн.

У зв'язку з цим за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.09.2016 року №0008461401 щодо позивача є правомірним, тобто ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з урахуванням усіх фактичних обставин.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. Натомість позивач, всупереч наведеним приписам, не довів протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 29.09.2016 року №0008461401.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «РТС Україна».

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга ТОВ «РТС Україна» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РТС Україна» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

ГоловуючийВ.О.Скрипченко

СуддяО.С.Золотніков

СуддяЮ.В.Осіпов