Ухвала

від 25.09.2017 по справі 815/3228/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3228/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глас Трьош Одеса» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Глас Трьош Одеса» з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив: визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 21.04.2017 року № 0008051408 про визначення йому грошового зобов'язання на суму 5242,50 гривень за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року заявлений позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 14.03.2017 року по 27.03.2017 року, на підставі наказу № 654 від 14.03.2017 року та направлень від 14.03.2017 року, посадовими особами відповідача проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Глас Трьош Одеса» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт № 263/15-32-14-09/31892709 від 03.04.2017 року.

Відповідно до висновків зазначеного акту перевіркою встановлено, зокрема, порушення з боку позивача пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 4194 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 21.04.2017 року № 0008051408 про визначення ТОВ «Глас Трьош Одеса» грошового зобов'язання на суму 5242,50 гривень за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб, з яких 4194 грн. - по податковим зобов'язанням, 1048,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та обґрунтованість заявлених вимог позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову, з огляду на викладене.

Відповідно до пп. 141.4.1, 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

В силу приписів статті 11 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно від 03.07.1995 року, ратифікованої відповідним Законом України від 22.11.1995 року № 449/95-ВР, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати, зокрема, 5 процентів від валової суми процентів в усіх інших випадках.

За правилами пп. 103.2-103.5 ст. 103 Податкового кодексу України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Отже, в силу приписів податкового законодавства належним документом, що надає право особі на застосування пільгової ставки податку при виплаті доходу нерезиденту, є довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Перевіркою встановлено, що не заперечується позивачем, що ТОВ «Глас Трьош Одеса» (позичальник) укладено договір кредитної лінії від 14.12.2010 року № 14/12/10 з нерезидентом «Glas Trosch Euroholding AG Со. KGaA» (позикодавець, ФРН), зареєстрований в Управлінні Національного банку України в Одеській області 23.02.2011 року за № 15.

У періоді, що перевірявся, за умовами договору кредитної лінії від 14.12.2010 року № 14/12/10 ТОВ «Глас Трьош Одеса» нараховано відсотки за користування кредитними коштами - 12308,63 євро (340032,52 грн.). Повернення основної суми кредиту ТОВ «Глас Трьош Одеса» не здійснювало.

Відповідач, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, не заперечує наявності у позивача документів, що підтверджують, що нерезидент компанія «Glas Trosch Euroholding AG Со. KGaA» є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Так, в акті перевірки зазначено, що до перевірки ТОВ «Глас Трьош Одеса» представлені свідоцтва про резидентство, видані німецькою податковою адміністрацією, що передбачено п. 103.8 ст. 103 Податкового кодексу України, які підтверджують, що компанія «Glas Trosch Euroholding AG Со. KGaA» (ФРН) в розумінні Угоди про уникнення подвійного оподаткування між Федеративною Республікою Німеччина та Україною є резидентом Федеративної Республіки Німеччина.

Також, як зазначено в акті оскаржуваної перевірки, так і в поданій апеляційній скарзі, відповідач не заперечує права позивача на звільнення від оподаткування за нараховані відсотки за користування кредитними коштами.

Поряд з цим, аналізуючи наведені положення ПК України, відповідач дійшов висновку, що обов'язковою умовою для такого звільнення є надання позивачем доказів, що підтверджують, що компанія «Glas Trosch Euroholding AG Со. KGaA» (ФРН) фактично має право на проценти, тобто є особою - фактичним власником виплачених процентів (бенефіціаром).

Як в акті оскаржуваної перевірки, так і в поданій апеляційній скарзі, відповідач зазначив, що таких доказів позивачем не надано.

Проте, такі доводи відповідача спростовуються дослідженим судом першої інстанції та наявним в матеріалах справи письмовим підтвердженням компанії «Glas Trosch Euroholding AG Co. KGaA» (ФРН) того, що вказаний нерезидент дійсно є фактичним (бенефіціарним) власником, виплачених за договором № 14/12/10 від 14.12.2010 року процентів.

Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що наведені доводи позивача не ґрунтується на положеннях вищезазначеної міжнародної Угоди та ст. 103 ПК України. Судом першої інстанції вірно вказано, що представник відповідача у судовому засіданні не надав пояснень про наявність встановлених законодавством прав у резидента або контролюючого органу України щодо перевірки та встановлення обставин документального підтвердження фактичного права на отримання доходу нерезидентом при наявності належним чином засвідчених свідоцтв про резидентство компанії «Glas Trosch Euroholding AG Co. KGaA» (ФРН), виданих податковою інспекцією та засвідчених апостилем.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що єдиною підставою для виставлення позивачу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення за платежем з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, став висновок відповідача про відсутність доказів, що підтверджують, що компанія «Glas Trosch Euroholding AG Со. KGaA» (ФРН) фактично має право на проценти, тобто є особою - фактичним власником виплачених процентів (бенефіціаром), що спростовується матеріалами справи та не гуртується на положеннях вищезазначеної міжнародної Угоди та ст. 103 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глас Трьош Одеса» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець