Ухвала

від 11.09.2017 по справі 826/7148/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 року м. Київ К/800/19099/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Приходько І.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києвіна постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 рокута ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 рокуу справі №826/7148/15за позовом Приватного підприємства «Науково-Технічний Центр «Екопроект» (надалі - ПП «НТЦ «Екопроект»)

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ПП «НТЦ «Екопроект» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.08.2013 року №0003062208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття нового, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Профінком» за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року, наслідки якої оформлено актом від 21.08.2013 року №134/1-22-08-30778105.

Перевіркою встановлено порушення ПП «НТЦ «Екопроект» пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним віднесенням вартості товарів, отриманих від ТОВ «Профінком», до складу валових витрат за четвертий квартал 2010 року в розмірі 145000,00 грн. та перший квартал 2011 року в сумі 17500,00 грн.

До такого висновку відповідач, відповідно до викладеного в акті перевірки від 21.08.2013 року №134/1-22-08-30778105, дійшов на підставі аналізу податкових декларацій позивача з податку на прибуток за четвертий квартал 2010 року (від 19.01.2011 року №421276) та перший квартал 2011 року (від 18.04.2011 року №116257).

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2013 року №0003062208, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 40625,00 грн. за основним платежем та 10156,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, орган державної фіскальної служби відповідно до принципу офіційності в даній ситуації повинен достеменно довести факт включення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних у ТОВ «Профінком» товарно-матеріальних цінностей та протиправність формування даних податкового обліку за цими господарськими операціями, як підставу для висновку про правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

В свою чергу, за змістом ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як з'ясовано судами, на підтвердження протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем подано належним чином оформлені копії первинної документації за 2010 рік та перший квартал 2011 року щодо здійснених ним господарських операцій з контрагентами, які відображені в складі валових витрат у податкових деклараціях з податку на прибуток за четвертий квартал 2010 року та перший квартал 2011 року. Долучені ПП «НТЦ «Екопроект» до матеріалів справи документи повністю спростовують висновки відповідача про включення ним до складу валових витрат коштів, сплачених ТОВ «Профінком».

Натомість контролюючим органом не представлено жодних доказів на підтвердження своєї позиції щодо віднесення позивачем до складу валових витрат спірної суми коштів.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

І.В. Приходько

---

Ю.І. Цвіркун