Рішення
від 11.09.2017 по справі 905/1543/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.09.2017р. Справа №905/1543/17

за позовом : Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк , м.Київ, код ЄДРПОУ 14360570

до відповідача: Малого колективного підприємства Видавництво Кримінал-Експрес , м.Горлівка, код ЄДРПОУ 25117051

про стягнення 17955,15 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Гур'єв Д.М. - юринсконс.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк , м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Малого колективного підприємства Видавництво Кримінал-Експрес , м.Горлівка про стягнення заборгованості за договором №Б/Н від 26.07.2011р. в розмірі 17955,15 грн, в тому числі: 3433,81 грн - заборгованості за кредитом; 3458,89 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 7244,45 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 3818 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26.07.2011р. відповідачем було підписано і подано до Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк заяву, згідно із якою відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг , тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №Б/Н від 26.07.2011р., та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору відповідачу було відкрито поточний рахунок №26004051804165. За твердженням позивача, свої зобов'язання за договором останній виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом, відсотками та комісією. Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, відповідачу нарахована пеня.

Відповідач в судові засідання 10.08.2017р., 11.09.2017р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив. Одночасно, за висновками суду, Мале колективне підприємство Видавництво Кримінал-Експрес було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За змістом ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 84601, Донецька область, м.Горлівка, Центрально-міський район, вул.Ушева, буд.6.

З огляду на те, що відповідач знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, на офіційному веб-порталі Судова влада України ( dn.arbitr.gov.ua) , у розділі Новини та події суду були розміщені оголошення про дату та час судових засідань у справі №905/1543/17, призначених на 10.08.2017р., 11.09.2017р.

Наразі, господарський суд зауважує, що у відповідності до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Статтею 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд наголошує, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами від 13.07.2017р., 10.08.2017р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач, зокрема, у судове засідання, 11.09.2017р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як свідчать матеріали справи, 26.07.2011р. Мале колективне підприємство Видавництво Кримінал-Експрес звернулось до Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк з заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки, за змістом якої клієнт просить банк відкрити поточний та картковий рахунки. При цьому, в разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишками власних коштів), банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт: банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів і в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на власний розсуд або в письмовій формі, або встановленими засобами електронного зв'язку банка та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розміру процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

За умовами п.3.2.1.1.1 Умов та правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок надається банком на поновлення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку.

Зазначені правила, розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи відповідну заяву.

За змістом довідки №08.7.0.0.0/170609145140 від 09.06.2017р. клієнту встановлено кредитний ліміт у наступних розмірах: 03.08.2011р. - 5400 грн, 15.03.2013р. - 5000 грн, 21.06.2013р. - 10000 грн, 01.03.2014р. - 10000 грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, Малим колективним підприємством Видавництво Кримінал-Експрес у межах встановленого банком ліміту здійснювалось користування кредитними коштами, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку відповідача.

Отже, приймаючи до уваги Умови та правила надання банківських послуг, господарський суд дійшов висновку, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання з надання кредиту.

Відтак, за висновками суду, наведені вище обставини та фактична видача відповідачу грошових коштів свідчать про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними Умовами та правилами надання банківських послуг , клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного у повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених Умов та правил надання банківських послуг . В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного в повідомленні.

Пунктом 3.2.1.1.6 вказаних Умов встановлено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п.3.2.1.1.8 Умов).

Відповідно до п.3.2.1.1.16 Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

За змістом п.3.2.1.2.2 Умов клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, визначені п.3.2.1.1.1 даних Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п.п.3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до пунктів 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.

Як вбачається з п.3.2.1.4.1.1 Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п.3.2.1.4.1.2 Умов).

Згідно з п.3.2.1.4.1.3 Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п.3.2.1.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн.

За приписами п.3.2.1.4.5 Умов клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п.3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється у гривні.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з банківських виписок Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк по рахункам №26004051804165, №20696051812334, №20692051828805 за період з 03.08.2011р. по 24.07.2017р. у відповідача наявна заборгованість за користування кредитом в розмірі 3433,81 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 3458,89 грн, заборгованість по комісії за користування кредитом - 3818 грн.

Ухвалами господарського суду від 13.07.2017р., 10.08.2017р. відповідача було зобов'язано надати, зокрема, докази часткової чи повної оплати заборгованості, яка визначена позивачем (за наявності); відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують направлення відзиву позивачу.

Відповідачем вимоги суду виконано не було, правової позиції по суті спору не висловлено, витребуваних доказів не представлено, факт наявності заборгованості перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком Приватбанк не спростовано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.2.3 постанови №18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі представлені позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до Малого колективного підприємства Видавництво Кримінал-Експрес про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 3433,81 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 3458,89 грн, заборгованості по комісії за користування кредитом - 3818 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з принципу повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк про стягнення пені в сумі 7244,45 грн підлягають частковому задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Частина 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.3.2.1.4.1.3 Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році.

Наразі, за порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №Б/Н від 26.07.2011р. позивачем нараховано пеню у сумі 7244,45 грн за період з 20.09.2011р. по 10.05.2017р.

Указом Президента України №405/2014 від 14.04.02014р. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно з ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014р. громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014р. з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 ст.11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженнями №1053-р від 30.10.2014р., №1275-р від 02.12.2015р. Кабінету Міністрів України затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м.Горлівка.

Одночасно, відповідно до ст.1 Закону України Про боротьбу з терроризмом антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий наказ №33/6/а від 07.10.2014р. Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014р.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно до ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України.

Закріплене в ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст.58 Конституції України приписи ст.2 вказаного закону відносно заборони нарахування пені з 14.04.2014р. мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України Про боротьбу з терроризмом , прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України наказ №33/6/а від 07.10.2014р. керівника Антитерористичного центру при СБУ Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення , суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції.

У зв'язку з вищенаведеним, до стягнення підлягає пеня в розмірі 0,57 грн.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1600 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк , м.Київ до Малого колективного підприємства Видавництво Кримінал-Експрес , м.Горлівка про стягнення заборгованості за договором №Б/Н від 26.07.2011р. в розмірі 17955,15 грн, в тому числі: 3433,81 грн - заборгованості за кредитом; 3458,89 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 7244,45 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 3818 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом, задовольнити частково.

Стягнути з Малого колективного підприємства Видавництво Кримінал-Експрес (84601, Донецька область, м.Горлівка, Центрально-міський район, вул.Ушева, буд.6, код ЄДРПОУ 25117051) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом - 3433,81 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 3458,89 грн, пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 0,57 грн, заборгованість по комісії за користування кредитом - 3818 грн, а також судовий збір у сумі 954,49 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 11.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 18.09.2017р.

Суддя Ю.О.Паляниця

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення11.09.2017
Оприлюднено04.10.2017
Номер документу69291043
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/1543/17

Судовий наказ від 29.09.2017

Господарське

Господарський суд Донецької області

Ю.О.Паляниця

Рішення від 11.09.2017

Господарське

Господарський суд Донецької області

Ю.О.Паляниця

Ухвала від 10.08.2017

Господарське

Господарський суд Донецької області

Ю.О.Паляниця

Ухвала від 13.07.2017

Господарське

Господарський суд Донецької області

Ю.О.Паляниця

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні