Рішення

від 25.09.2017 по справі 910/10386/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017Справа № 910/10386/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енола"

про стягнення 9 707,95 грн.

за участю представників:

від позивача:Бурдейна Н.В. - представник за довіреністю б/н від 24.05.2017 р. від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Плюс" (далі - ТОВ "ТС Плюс", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енола" (далі - ТОВ "Енола", відповідач) про стягнення 36 707,95 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 74КХ від від 19.05.2014 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "ТС Плюс" просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 27 000,00 грн., пеню у сумі 1 446,11 грн., штраф у сумі 8 100,00 грн., 3 % річних у сумі 161,84 грн., а всього - 36 707,95 грн.

Під час розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку зі сплатою ТОВ "Енола" суми основного боргу, у якій позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 1 446,11 грн., штраф у сумі 8 100,00 грн., 3 % річних у сумі 161,84 грн., а всього - 9 707,95 грн. Указана заява була прийнята судом до розгляду відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Отже, суд здійснює розгляд позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував зменшені позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позиція відповідача щодо заявленого позову суду невідома, причини неявки визнані судом неповажними.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 19.05.2014 р. між ТОВ "ТС Плюс" (продавець) та ТОВ "Енола" (покупець) був укладений договір поставки № 74 КХ, згідно з умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

Датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (п. 4.4 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених сторонами у додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1 додатку № 1 до договору покупець здійснює розрахунки за товар, отриманий відповідно до договору, протягом 30 календарних днів.

Моментом виконання покупцем своїх зобов'язань по здійсненню розрахунків за товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок або до каси продавця (п. 5.2 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом одного календарного року. Якщо по закінченню строку дії даного договору жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати даний договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на тих саме умовах. (п.10.1).

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав умови договору, передав відповідачу товар загальною вартістю 34 507,92 грн., що підтверджується видатковими накладними № 374619 від 03.02.2017 р., № 381531 від 07.02.2017 р., № 429202 від 23.02.2017 р., № 429242 від 23.02.2017 р., наявними в матеріалах справи.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, поставлений позивачем товар на вказану суму оплатив з порушенням строку, що підтверджується платіжними дорученнями № 2442 від 29.05.2017 р., № 2414 від 15.05.2017 р., № 2277 від 14.03.2017 р. та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 р. по 11.09.2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Як вже встановлено судом, відповідач оплату вартості товару здійснив 29.05.2017 р., тобто з порушенням строку, встановленого умовами договору поставки (протягом 30 календарних днів з дня отримання товару), у зв'язку з чим позивачем були нараховані штрафні санкції у вигляді пені у сумі 1 446,11 грн., штрафу у сумі 8 100,00 грн. та 3 % річних у сумі 161,84 грн., які просить стягнути в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пунктах 7.1., 7.4 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. У випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару.

На підставі наведених правових норм та в силу пунктів 7.1., 7.4 договору, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов'язання, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати від відповідача сплати неустойки, а саме - пені та штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, при тому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. У останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Провівши перерахунок заявлених позивачем суми пені та штрафу у відповідності до вимог закону та умов договору № 74КХ від від 19.05.2014 р., суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 1 446,11 грн. та 30 % штрафу у сумі 8 100,00 грн., як просив позивач.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 161,84 грн., суд враховує положення частини 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимога про стягнення 3% річних є такою, що заявлена правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та за висновком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 161,84 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "ТС Плюс" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України у разі задоволення позовних вимог судові витрати за позовом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енола" про стягнення 9 707,95 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енола" (01133, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, буд. 14/13, ідентифікаційний код 38898356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Плюс" (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, буд. 27, ідентифікаційний код 36264680) пеню у сумі 1 446 (одна тисяча чотириста сорок шість) грн. 11 коп., штраф у сумі 8 100 (вісім тисяч сто) грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 161 (сто шістдесят одна) грн. 84 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 25 вересня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 2 жовтня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.