Рішення

від 28.09.2017 по справі 914/1601/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2017р. Справа № 914/1601/17

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІЗОЛ", м. Кривий Ріг

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ ФРУТ КАПІТАЛ", м. Городок, Львівська область

про: стягнення 12 855,13 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участю представників:

Від позивача: Стрельцова В.П. - представник (Довіреність б/н від 18.09.2017р.)

Від відповідача: Дрогомирецька О.Р. - представник (Довіреність б/н від 15.09.2017р.)

Права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено. Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІЗОЛ", до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ ФРУТ КАПІТАЛ", про стягнення 12 855,13 грн..

Ухвалою суду від 03.08.2017р. заяву прийнято до розгляду та призначено на 19.09.2017р.

14.08.2017р. до суду поступило клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання у справі №914/1601/17 в режимі відеоконференції у Довгинцівському районному суді м. Кривий Ріг, який знаходиться за адресою: вул. Леоніда Бородича, 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50086.

Ухвалою від 13.09.2017р. призначено розгляд справи в режимі відео конференції.

18.09.2017р. за вх..№31511/17 від позивача через канцелярію суду поступило Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18.09.2017р. за вх.№31518/17 від позивача через канцелярію суду поступило Клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

19.09.2017р. за вх.№31662/17 від відповідача через канцелярію суду поступив Відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2017р. позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.09.2017р. проти задоволення позову заперечив, надав суду усні пояснення.

В судовому засіданні 19.09.2017р. оголошено перерву до 28.09.2017р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.09.2017р. позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судовому засіданні 28.09.2017р. представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

У відповідності до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення спору завершується 01.10.2017р. Оскільки, за час розгляду справи сторонами не було подано клопотання про продовження строку його вирішення, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами двохмісячного строку, встановленого для вирішення спору.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

08.02.2017р. між позивачем та відповідачем оформлено договір № 080217/2 на виконання монтажу теплоізоляції трубопроводів та технологічного обладнання на об'єкті Позивача та договір поставки № 080217/1 на поставку продукції для проведення ізоляції трубопроводів та фасонних виробів. Однак, вказані договори підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою позивача. Водночас, відповідачем договори не підписані та не скріплені печаткою.

21.02.2017р. відповідач направив гарантійний лист №9 про оплату робіт за вказаними вище договорами.

Як зазначено в позовній заяві, позивач виконав роботи з виготовлення та монтажу теплоізоляції, захисних кожухів трубопроводів за адресою 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Артищівська, буд. 9 корп. 1 (Цех пюре), згідно Кошторису № 1 Додатку № 1 до Договору підряду № 080217/2 від 08.02.2017р., у повному обсязі. На підтвердження виконання вказаних робіт позивач надав Акт приймання-передачі виконаних робіт від 10.03.2017р., який підписаний повноважними представниками сторін без зауважень (оригінал оглянуто судом).

За твердженням позивача, відповідач не оплатив виконані роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 11 889,14 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію №3 від 14.04.2017р., проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення (оригінал оглянуто судом).

Спір виник внаслідок того, що відповідач не оплатив позивачу виконані роботи. Відтак, ТзОВ "ТРЕЙДІЗОЛ" звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11 889,14 грн. основного боргу.

Крім того, позивач нарахував 128,99 грн. 3% річних, 680,06 грн. інфляційних втрат, 156,94 грн. пені.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив наступне.

Оскільки, між сторонами не було підписано договору підряду № 080217/2 від 08.02.2017р., на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, відтак, відсутнє письмове погодження щодо строку оплати.

Відповідач вважає, що ТОВ ТБ Фрут Капітал не було порушено зобов'язання із сплати вартості виконаних робіт, оскільки, строк для оплати не настав, відповідно стягнення основного боргу, пені, 3 процентів річних та інфляційних втрат є безпідставним.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено в Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. N 01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) , згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань (див. постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2012 N 21/5005/14068/2011).

Позивач шляхом виконання робіт згідно акту, а відповідач шляхом прийняття виконаних робіт, створили певні права та обов'язки, які аналогічні цивільним правам та обов'язкам сторін за договором підряду, встановленим статтями 837, 839, 846, 849, 853, 857 Цивільного кодексу України. Зокрема, у позивача виникло право вимагати оплати виконаних робіт, а у відповідача виник обов'язок по оплаті їх вартості.

Підписання відповідачем акту приймання-передачі виконаних робіт від 10.03.2017р., який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і який відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання щодо виконання робіт виконав повністю. Відповідач проти дійсності в повному об'ємі виконаних робіт та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті за виконані роботи, відтак, вимога про стягнення з відповідача на користь з позивача в розмірі 11 889,14 грн. слід задоволити.

Покликання відповідача про ненастання строку для оплати основного боргу, а також 3 процентів річних та інфляційних втрат суд вважає неправомірними з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв відповідачу претензію №3 від 14.04.2017р., проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення (оригінал оглянуто судом).

При цьому, судом не встановлено, а матеріали справи не містять доказів оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБ ФРУТ КАПІТАЛ" виконаних робіт позивачу.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення (п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Відповідно до відстеження пересилання поштових відправлень з сайту Укрпошти, вказану претензію відповідач отримав 20.04.2017р.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України, у відповідача наступив обов'язок оплатити вартість робіт по 27.04.2017р. включно. Відповідно, позивач з 28квітня 2017 року отримав право для проведення нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки. За розрахунком суду з відповідача слід стягнути 371,73 грн. інфляційних втрат та 86,97грн. 3% річних. В решті вимог в цій частині слід відмовити.

Водночас, щодо стягнення 156,94 грн. пені суд зазначає наступне.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно із матеріалами справи, між позивачем та відповідачем, у відповідності із ст. 547 ЦК України, письмового договору щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені укладено не було. Спір виник між сторонами внаслідок того, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо неоплати виконаних робіт відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 10.03.2017р. Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення пені з відповідача.

Судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-84, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ ФРУТ КАПІТАЛ" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Артищівська, 9, корп..1, ідентифікаційний код 39878629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІЗОЛ" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 2А, ідентифікаційний код 39648370) 11 889,14 грн. основного боргу, 371,73 грн. інфляційних втрат, 86,97грн. 3% річних та 1536,80грн. судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 03.10.2017р.

Суддя Ділай У.І.