Рішення

від 28.09.2017 по справі 910/12120/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2017Справа №910/12120/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СІТБ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен Груп" простягнення 9270,87 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаГиркіна О.О., Рожен С.І. - представники від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТБ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен Груп" 9270,87 грн., з яких 7500,00 грн. заборгованості за договором №01/12/2014-О/1 про надання послуг по забезпеченню поширення сигналу від 01.12.2014, 1010,09 грн. пені, 3% річних у розмірі 131,68 грн., 629,10 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині здійснення розрахунків за надані послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем. Крім основного боргу за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, пеню та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/12120/17, розгляд якої призначено на 06.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, ненаданням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 28.09.2017.

Представники позивача в судовому засіданні 28.09.2017 підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

14.09.2017 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив зазначивши про те, що позивачем не було направлено на адресу відповідача акти надання послуг № 749 від 30.09.2016, № 843 від 31.10.2016, № 926 від 30.11.2016, № 1020 від 31.12.2016 у строки, передбачені укладеним між сторонами договором, а не надіслання актів замовнику в свою чергу порушує права останнього щодо можливості надання мотивованої відмови від підписання актів внаслідок невиконання виконавцем своїх обов'язків за договором. Крім цього, як стверджує відповідач, починаючи з жовтня 2016 року та протягом усього строку дії договору виконавцем жодних рахунків на оплату замовнику не надсилалось та не надавалось. Отже, оскільки позивачем не виконано своїх зобов'язань за договором щодо надання послуг та не вчинено інших юридично значимих дій, відповідач вважає, що у нього не виник обов'язку по здійсненню оплати, а відтак вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

В судовому засіданні 28.09.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІТБ" (провайдер, виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен Груп" (замовник, відповідач) було укладено договір №01/12/2014-О/1 про надання послуг по забезпеченню поширення сигналу (договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги, що забезпечують якісне поширення сигналу замовника (далі - послуги), на умовах та в обсязі, які передбачені цим договором (п.2.1), замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату послуг виконавця (п.3.2.3), договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2015 року. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не заявить про його припинення, дія договору вважається пролонгованою на наступний календарний рік (п.5.1), виконавець починає надавати послуги з моменту підписання договору (п.5.2), на підтвердження виконання умов даного договору сторонами щомісячно підписуються акти приймання-передачі наданих послуг (п.6.1), виконавець не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа наступного місяця після того у якому надавались послуги, зобов'язаний надіслати поштою замовнику акт приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначається перелік наданих послуг та їх вартість (п.6.2), не пізніше 10 (десяти) робочих днів із дати направлення замовнику відповідного акта, останній зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову, а у разі неотримання замовником акта він зобов'язаний негайно повідомити про це виконавця. У випадку, коли виконавець протягом вказаного строку не отримує від замовника підписаного акта або мотивованої відмови, в день закінчення вказаного строку такий акт вважається прийнятим замовником, а права належно наданими та прийнятими без зауважень. В такому випадку акт без підпису замовнику з надписом "зауважень від замовника у встановлений строк не надійшло" є для сторін підставою вважать послуги за договором прийнятими замовником (п.6.3), замовник сплачує виконавцю за надання послуг плату у розмірі 1500,00 грн без ПДВ (п.7.2), суму, передбачену п.7.2. даного договору, замовник сплачує щомісячно у п'ятиденний термін з дати отримання рахунку, шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця, але в будь-якому разі не пізніше 30 (тридцятого) числа поточного місяця (п.7.3), днем оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п.7.6), за прострочення в оплаті послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від нарахованої суми за кожний календарний день прострочення (п.8.3).

Відповідно до актів надання послуг № 657 від 31.08.2016 на суму 1500,00 грн, № 749 від 30.09.2016 на суму 1500,00 грн, № 843 від 31.10.2016 на суму 1500,00 грн, № 926 від 31.11.2016 на суму 1500,00 грн, №1020 від 31.12.2016 на суму 1500,00 грн позивачем було надано послуги на загальну суму 7500,00 грн. При цьому, акт надання послуг № 657 від 31.08.2016 на суму 1500,00 грн підписаний представниками сторін без зауважень і заперечень та скріплений печатками останніх, а на актах надання послуг № 749 від 30.09.2016 на суму 1500,00 грн, № 843 від 31.10.2016 на суму 1500,00 грн, № 926 від 31.11.2016 на суму 1500,00 грн, №1020 від 31.12.2016 на суму 1500,00 грн міститься напис "Зауважень від замовника у встановлений строк не надійшло".

Листом за вих.№229/5 від 01.12.2016 відповідач повідомив позивача про припинення дії договору з 01.01.2017 включно.

08.02.2017 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію за вих. №28 з від 03.02.2017 з вимогою про оплату заборгованості.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, за надані позивачем послуги за період з серпня місяця 2016 по грудень місяць 2016 року не оплатив, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з відповідним позовом.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 7.3 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг станом на момент розгляду справи настав.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача у відзиві на позов про те, що внаслідок не направлення позивачем на його адресу актів надання послуг № 749 від 30.09.2016, № 843 від 31.10.2016, № 926 від 30.11.2016, № 1020 від 31.12.2016 у строки, передбачені укладеним між сторонами договором відповідач був позбавлений права надати мотивовану відмову від підписання актів, оскільки на підтвердження даних обставин відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів негайного повідомлення виконавця (позивача) про факт неотримання актів, як це передбачено умовами п.6.3 договору.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не надано йому рахунків на оплату послуг, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в п.7.3 договору сторони погодили, що суму, передбачену п.7.2. даного договору, замовник сплачує щомісячно у п'ятиденний термін з дати отримання рахунку, шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця, але в будь-якому разі не пізніше 30 (тридцятого) числа поточного місяця .

Доказів виставлення рахунків на оплату послуг за період з серпня місяця 2016 по грудень місяць 2016 року позивачем суду не надано. Однак, на думку суду, факт ненадання позивачем доказів надання відповідача рахунків на оплату послуг не скасовує обов'язку відповідача оплатити послуги, які надані позивачем, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги.

Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.212 Цивільного кодексу України, відповідно до ч.1 якої особи, що вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина) та не є простроченням кредитора у розумінні ст.613 вказаного нормативно-правового акту, яка передбачає, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Аналогічну позицію наведено у постанові від 29.09.2009 Верховного суду України по справі №37/405 та постанові від 18.06.2013 Вищого господарського суду України по справі №923/38/13-г.

Платіжні реквізити сторін наведені в укладеному між сторонами договорі, а п.7.3 передбачено обов'язок відповідача в будь-якому разі оплатити послуги до 30 числа поточного місяця.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем свої зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги належним чином виконано не було, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 7500,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 7500,00 грн підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 1010,09 грн. пені, 3% річних у розмірі 131,68 грн., 629,10 грн. інфляційних втрат.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3 укладеного між сторонами договору встановлено, що за прострочення в оплаті послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від нарахованої суми за кожний календарний день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені у розмірі 1010,09 грн, яка нарахована ним за період з 31.08.2017 по 01.06.2017.

Судом перевірено розрахунок пені, який долучено позивачем до позовної заяви та здійснений останнім з урахуванням належного періоду заборгованості, внаслідок чого суд прийшов до висновку про те, що він є арифметично вірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 131,68 грн та інфляційних втрат у розмірі 629,10 грн законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунками позивача, які перевірені судом.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС Продакшен Груп" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 120, корпус 1, ідентифікаційний код 31745458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТБ" (40004, Сумська обл., місто Суми, вулиця Праці, будинок 37, ідентифікаційний код 37654822) заборгованість у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 131 (сто тридцять одна) грн 68 коп., інфляційні втрати у розмірі 629 (шістсот двадцять дев'ять) грн 10 коп., пеню у розмірі 1010 (одна тисяча десять) грн 09 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 43 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.2017

Суддя Ю.М. Смирнова