Рішення

від 28.09.2017 по справі 917/1234/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2017 Справа № 917/1234/17

за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006", вул. Новицького Якова 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Квітневе1", вул. Людмили Руденко, 3, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37502

про стягнення 41 224,27 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглядається позов про стягнення 41 224,27 грн. заборгованості, у тому числі 24 760,18 грн. основного боргу за договором поставки № ПЛ-115 від 21.06.2016, 3018,99 грн. індексації ціни товару, 3 018,99 грн. індексації ціни товару, 4 952,03 грн. штрафу, 8 493,07 грн. процентів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.08.2017 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; доручено Апеляційному суду Запорізької області 28.09.2017 забезпечити проведення з господарським судом Полтавської області відеоконференції за участю Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006".

Листом від 28.09.2017 Апеляційний суд Запорізької області повідомив, що представник позивача з'явився в судове засідання 28.09.2017, проте жоден із залів, облаштованих системою відеоконференції не звільнився, що унеможливило проведення судового засідання з господарським судом Полтавської області.

27.09.2017 від позивача надійшло заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. №11912), у якій просить суд стягнути з відповідача 27760,18 грн. основного боргу, 3018,99 грн. індексації ціни товару, 4952,03 грн. штрафу, 16510,43 грн. процентів.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Заява про збільшення розміру позовних вимог приймається судом. Розгляд справи проводиться в межах збільшених позовних вимог, а саме: про стягнення 24760,18 грн. основного боргу, 3018,99 грн. індексації ціни товару, 4952,03 грн. штрафу, 16510,43 грн. процентів.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

21.06.2016 між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Квітневе1" укладений договір поставки № ПЛ-115.

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і Специфікаціями до нього, позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача (покупець за договором) насіння для сівби, пестициди в препаративних формах (засоби захисту рослин) та мікродобрива (далі - пестициди або товар), а відповідач зобов'язався приймати цей товар й оплачувати його.

Найменування й асортимент товару, його кількість і ціна вказуються в Специфікаціях до договору, що є невід'ємними його частинами (п. 2.1 договору).

Строк (термін) поставки товару також вказується в Специфікаціях (п. 4.3 договору).

Сторонами договору може бути укладено як одну, так і більшу кількість Специфікацій до нього. Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору й не скасовує та не змінює попередні Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказана в ній (п. 2.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи сторонами підписано 2 (дві) Специфікації до договору, згідно з якими позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 55 760,18 грн., а саме: Специфікацію № 1 від 21.06.2016 на загальну суму 48 399,78 грн., Специфікацію № 2 від 29.06.2016 на загальну суму 7 360,40 грн.

Позивач на виконання умов договору передав відповідачу Товар на загальну суму 55 760,18 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЗП13878 від 21.06.2016 на суму 48 399,78 грн.; № ЗП14281 від 29.06.2016 на суму 7 360,40 грн.

Факт поставки товару також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 27.02.2017, який підписаний відповідачем без застережень.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо поставки Товару.

Згідно з п. 5.2 договору оплата товару здійснюється відповідачем у гривнях у безготівковій формі шляхом переказу платіжним дорученням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Підставою для платежу є даний договір.

Відповідно до п. 5.1 та пп. 6.1.1 договору відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар у строки, що встановлені в Специфікаціях.

Строки розрахунку за товар вказані в пункті 3 Специфікацій, згідно з яким граничною датою повного та остаточного розрахунку за товар є 31.10.2016.

Проте, у встановлені договором строки відповідач не в повному обсязі виконав свої грошові зобов'язання.

Товар відповідач оплатив лише частково на загальну суму 31000,00 грн, перерахувавши її в такі строки: 25.11.2016 - 5000,00 грн., 01.03.2017 - 7000,00 грн., 27.01.2017 - 4000,00 грн., 24.05.2017 - 15000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 25.11.2016, від 27.01.2017, від 01.03.2017, від 24.05.2017.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару (основний непроіндексований борг) за договором становить 24 760,18 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача про стягнення 24760,18 грн. основного боргу, 3018,99 грн. індексації ціни товару, 4952,03 грн. штрафу, 16510,43 грн. процентів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимога позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання з договору поставки.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з п. 2.5 договору у Специфікаціях і в накладних сторонами вказується базова ціна товару. Повною ціною товару, яку відповідач зобов'язаний сплатити позивачу, є його базова ціна разом із сумою індексації ціни товару. Порядок визначення суми індексації ціни товару (індексації сум платежів за товар) зазначений у розділі 5 договору.

Згідно з п. 5.6. договору вказані в Специфікаціях ціни товарів визначені сторонами на дату їх складання і є базовими. Базова ціна товару є фіксованою (тобто повною) тільки в разі оплати відповідачем цього товару в день складання Специфікації щодо нього. Враховуючи викладене, сторони домовились, що якщо товар буде оплачуватися відповідачем не в день складання Специфікацій, то суми всіх платежів відповідача позивачу за товар підлягають індексації (тобто збільшенню).

Відповідно до пп. 6.1.2 договору відповідач зобов'язався сплатити позивачу повну ціну товару (тобто базову ціну товару разом із сумою індексації ціни товару), для чого перед здійсненням будь-якого платежу в оплату товару зобов'язався провести його індексацію в порядку, визначеному договором.

У пункті 3 кожної Специфікації також зазначено, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

Відповідно до п. 5.6. договору проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті відповідачем позивачу; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання Специфікації (вказується в Специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у Специфікаціях, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання Специфікацій.

Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1 договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу доларів США за гривні (показник ASK на веб-сторінці www.udinform.com) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com.

Згідно з пп. 5.6.2 договору, у день здійснення платежу (переказування коштів позивачу) відповідач самостійно, без пред'явлення йому рахунку позивачем, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та ініціює переказ позивачу проіндексованої суми платежу. При перерахуванні проіндексованої суми платежу відповідач зобов'язується в призначенні платежу вказати суму індексації ціни товару (далі - СІЦТ), як приклад: „...у т.ч. сума індексації ціни товару становить стільки-то гривень".

Згідно з пп. 5.6.9 договору зобов'язання відповідача зі сплати проіндексованих сум платежів (зі сплати СІЦТ) є грошовим зобов'язанням відповідача перед позивачем з оплати товару. Сплачені відповідачем позивачу суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в Специфікаціях (накладних), є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Сума здійснених відповідачем платежів проіндексована не була, а, відповідно, сума індексації ціни товару з них не сплачувалась.

Несплачена відповідачем сума індексації ціни товару становить 3 018,99 гри.

Згідно з п. 8.3, договір є виконаним Покупцем, коли Покупцем виконані всі обов'язки, у т.ч. сплачена сума індексації ціни товару.

Як вбачається з вищенаведеного, відповідач допустив прострочення виконання грошових зобов'язань зі сплати суми основного боргу разом із сумою індексації ціни товару.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 24760,18 грн. та 3018,99 індексації ціни товару є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4952,03 грн. штрафу та 16510,43 грн. процентів.

Згідно з ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.1.3 договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 40 (сорок) календарних днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 40 (сорок) календарних днів.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підпунктом 7.2.3 договору передбачено, що в разі прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором він замість трьох процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, зобов'язується сплатити позивачу 48 процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення.

Судом здійснено перевірку правильності розрахунків позивача за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи Ліга. Закон.

Враховуючи те, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення штрафу в сумі 4952,03 грн. та 16510,43 грн. процентів за період з 01.11.2016 по 27.09.2017 є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Квітневе1" ( вул. Людмили Руденко, 3, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37502; ідентифікаційний код 39438065, п/р 26004260052 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478 ) на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (вул. Новицького Якова 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005; ідентифікаційний код 34216986, п/р 26006185176 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) 27760,18 грн. основного боргу, 3018,99 грн. індексації ціни товару, 4952,03 грн. штрафу, 16510,43 грн. процентів, 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.10.2017.

Суддя О.А. Киричук