Рішення

від 09.03.2010 по справі 11/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2010 р. Справа №11/315

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -судді Довганя К.І. , при секретарі -Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивачів -ОСОБА_1, ОСОБА_2 особисто, відповідача -Татан Г.П., Скочко В.О. за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 до територіальної громади міста Канева в особі виконавчого комітету Канівської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання права власності на самовільно збудоване нежитлове приміщення. В обґрунтування заявлених вимог позивачі послались на те, що вони на земельній ділянці, що знаходиться в їх власності для власних виробничих потреб, однак без відповідного дозволу відповідача та затвердженої належним чином проектної документації, виконали реконструкцію з добудовою приміщень магазину, що належить їм на праві власності. Оспорювані приміщення відповідно до експертного висновку відповідають будівельним нормам, їх наявність не порушує прав інших осіб, а тому у відповідності до ст. 376 ЦК України позивач просить визнати за ним право власності на них.

Позивачі в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у ньому.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав а його представники у судовому засіданні проти його задоволення не заперечили.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24 травня 2006 року (реєстр.№ 1-1988) позивачі придбали у власність нежитлове приміщення магазину загальною площею 42,2 кв.м. по АДРЕСА_3 у м. Каневі, про що свідчить витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 11581089 від 17.08.2006 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 травня 2006 року (реєстр. № 1-1991) позивачі придбали у власність земельну ділянку площею 64 кв.м. по АДРЕСА_3, про що свідчить Державний акт серії НОМЕР_2 від 21.03.2007 року на право власності на земельну ділянку за вказаною адресою.

В період 2007-2009 р.р. з метою створення належних умов для відвідувачів магазину та для ведення підприємницької діяльності, позивачі здійснили за власні кошти будівельні роботи по добудові до магазину. Будівництво здійснювалось без відповідного дозволу відповідача та належним чином затвердженої проектної документації.

Відповідно до інвентарної справи за позивачами обліковується нерухоме майно в АДРЕСА_3, а саме: -приміщення тамбуру (позначка „2-І" плану будинку по АДРЕСА_3 технічного паспорту на нежитлове приміщення (інвентаризаційна справа № 236 реєстр. № 51/97)) площею 2,2 кв.м.; -приміщення торгівельного залу (позначка „2-1" плану будинку по АДРЕСА_3 технічного паспорту на нежитлове приміщення (інвентаризаційна справа № 236 реєстр. № 51/97)) площею 17,6 кв.м. ,- ґанок площею 2,9 кв.м.

В зв'язку з тим, що добудова до магазину в АДРЕСА_3 є об'єктом самочинного будівництва, позивачі звернулись до відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності Канівського РВ ГУ МНС України в Черкаській області та ПП „Технаглядгруп-2009" для обстеження вказаного об'єкту, на що отримали висновки вище вказаних установ про його відповідність існуючим нормам та правилам.

З метою визнання права власності на збудоване нерухоме майно позивачі звернулись з заявою до відповідача, який у такому оформленні відмовив.

Статтею 41 Конституції України кожному гарантовано право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст.49 Закону України „Про власність", володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом.

Ст.ст. 20, 328, 331, 376 ЦК України містять наступні положення.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників, - осіб, названих у статті 1 ГПК України, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Оспорювані приміщення збудовано позивачами за власні кошти на земельній ділянці , що знаходиться у їх власності. Приміщення відповідають будівельним нормам та правилам, їх наявність на земельній ділянці не порушує прав інших осіб, а тому суд вважає можливим визнати за позивачами право власності на це майно.

Оскільки позивачі, здійснивши самовільне будівництво, своїми діями сприяли наявності даного спору, то суд вважає можливим покласти на них судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами ОСОБА_1, 19000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 та ОСОБА_2 19000, АДРЕСА_2, код НОМЕР_3 право власності на самочинно виконану добудову до магазину в АДРЕСА_3, до складу якої входять:

- приміщення тамбуру (позначка „2-І" плану будинку по АДРЕСА_3 технічного паспорту на нежитлове приміщення (інвентаризаційна справа № 236 реєстр. № 51/97)) площею 2,2 кв.м.;

- приміщення торгівельного залу (позначка „2-1" плану будинку по АДРЕСА_3 технічного паспорту на нежитлове приміщення (інвентаризаційна справа № 236 реєстр. № 51/97)) площею 17,6 кв.м.;

- ґанок площею 2,9 кв.м.

які розташовані за адресою: АДРЕСА_3

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань