Постанова

від 28.09.2017 по справі 916/3244/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2017 р.Справа № 916/3244/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.О. Будішевської, С.В. Таран (на підставі розпорядження керівника апарату суду від 04.09.2017 року №1003 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.09.2017 року б/н)

при секретарі судового засідання: А.В. Земляк

за участю представників сторін:

від позивача - І.О. Мамченко

від відповідача - В.В. Губачов, С.М. Жаворонков, В.Б. Хотін

від третіх осіб - не з'явились, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттуаль"

на рішення господарського суду Одеської області від 20.04.2017 року

у справі №916/3244/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "ЗАГРАВА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттуаль"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістіка Транс-Плюс", ОСОБА_5

про 230689,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттуаль" про стягнення 230689,06 грн., з яких: 187660,00 грн. основного боргу, 19846,62 грн. пені, 18015,36 грн. інфляційних, 5167,08 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 28.09.2015 року № 189, укладеного між сторонами, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, на яку останнім нараховано пеню, інфляційні та 3% річних.

У відзиві на позов, відповідач зазначив про його необґрунтованість та безпідставність.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2017 року справу призначено до колегіального розгляду.

Ухвалами суду першої інстанції від 17.01.2017 року, від 04.04.2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістіка Транс-Плюс", ОСОБА_5.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.04.2017 року (головуючий суддя Петренко Н.Д., судді Жєлезна С.П., Цісельський О.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 10.05.2017 року, позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. адвокатських послуг, 3460,34 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 22.05.2017 року звернувся з апеляційною скаргою, яка ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.05.2017 року повернута без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України (відсутність доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками третім особам).

Усунувши недоліки, ТОВ "Аттуаль" 19.06.2017 року повторно звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.06.2017 року (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) скаржнику поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду на 15.08.2017 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 року (головуючий суддя Туренко В.Б., судді Величко Т.А., Лавриненко Л.В.) справу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.08.2017 року, клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Судове засідання, призначене на 31.08.2017 року не відбулось, про що складено відповідну довідку від 31.08.2017 року. За наведених обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату не розглядалось.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.09.2017 року (головуючий суддя Туренко В.Б., судді Таран С.В., Будішевська Л.О.) справу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд апеляційної скарги призначено на 28.09.2017 року в режимі відеконференції.

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" просило залишити її без задоволення, рішення суду без змін.

ОСОБА_5 у своїх поясненнях просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати.

Відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "Логістіка Транс-Плюс" не надходив.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

28.09.2015 року між ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" (Постачальник) в особі директора Ничай Наталії Миколаївни та ТОВ "Аттуаль" (Покупець) в особі директора Паянова Костянтина Євгеновича укладено договір поставки № 189, згідно п. п. 1.1., 1.2. якого з урахуванням протоколу розбіжностей від 28.09.2015 року, постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар у кількості, якості і за погодженою ціною в порядку і строки, встановлені цим договором, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах укладеного договору. Сторони погодили, що найменування товару, його кількість, асортимент та інші технічні вимоги до товару, його вартість визначаються у специфікаціях та/або накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору, погодження необхідних умов здійснюється окремо по кожній поставці. У разі, якщо протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту надання заявки від постачальника не надійде повідомлення про неможливість виконання заявки, заявка на поставку товару вважається прийнятою до виконання. Направлення заявки може проводитися шляхом кореспонденції (цінний лист), телеграмою, факсом на номер (0332) 78 96 20, або в електронному виді на електронну адресу makarella_office@meta, або шляхом передачі уповноваженому представнику постачальника. Також сторони обумовили, що постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару у строк не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту подачі покупцем заявки на поставку товару.

За змістом п. 2.3. договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку на базових умовах поставки у відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2010 року Е.Х.W. на складі постачальника. Згідно з умовами поставки Е.Х.W. Інкотермс 2010 продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві. Всі ризики втрати товару, починаючи з моменту передачі його Е.Х.W. продавцем, несе покупець.

За приписами п.п. 2.6., 2.7. договору поставка вважається завершеною з моменту отримання товару покупцем. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця при його передачі. Передача товару оформлюється шляхом відмітки про отримання товару на екземплярі накладної, засвідченій підписом уповноваженої особи покупця.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що оплата за товар має бути здійснена покупцем на умовах відтермінування платежу протягом 30 календарних днів з дати поставки партії товару на підставі виставлених постачальником рахунків.

В силу п. 7.1.1. договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення, від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочки.

За змістом п. 10.1. договору, останній вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 28.10.2016 року. При цьому, строк дії договору не звільняє сторін від виконання взятих на себе зобов'язань, а також відповідальності за невиконання цих обов'язків.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (а.с. 18-20 т.1).

В матеріалах справи наявні наступні документи:

-договір-заявка від 29.10.2015 року №2910-15/1 на перевезення 22 тон макаронних виробів, укладений між ТОВ "Аттуаль" (Замовник) та ТОВ "Логістіка Транс-Плюс" (Виконавець). Підпис та печатка ТОВ "Логістіка Транс-Плюс" (Виконавець) на вказаному договорі-заявці відсутні (а.с. 22 т.1);

-довіреність від 29.10.2015 року №2, видана ТОВ "Аттуаль" на ім'я директора товариства - Паянова К.Є. строком до 07.11.2015 року на отримання від ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" цінностей за рахунком №24 від 29.10.2015 року, а саме макаронні вироби. Означена довіреність підписана керівником підприємства Паяновим К.Є. та скріплена печаткою (а.с. 21 т.1);

-видаткова накладна №110 від 29.10.2015 року, згідно якої ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" відпустила ТОВ "Аттуаль" товар, а саме: 10460,00 кг. макаронів "Ракушки" Екстра вартістю 89223,80 грн. та 11540,00 кг. макаронів "Ріжок" Екстра вартістю 98436,20 грн., що загалом становить 187660,00 грн. Вказана накладна підписна з боку постачальника директором ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" Ничай Н.М., а з боку покупця міститься підпис із посиланням за довіреністю №2 від 29.10.2015 року , проте чий це підпис ідентифікувати неможливо (а.с. 23 т.1);

-товарно-транспортна накладна від 29.10.2015 року №Р110, згідно якої вантажовідправник - ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА", замовник та вантажоодержувач - ТОВ "Аттуаль", автомобільний перевізник ТОВ "Логістіка Транс-Плюс", автомобіль НОМЕР_1, причіп/напівпричіп НОМЕР_5, водій ОСОБА_5 Від ТОВ "Аттуаль" прийняв товар водій ОСОБА_5, що засвідчено його підписом (а.с. 24 т.1);

-рахунок на оплату від 29.10.2015 року №24 на суму, що загалом становить 187660,00 грн. (а.с. 108 т.1).

В обґрунтування позову, ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" зазначило, що 29.10.2015 року начальником сектору по закупівлі ТОВ "Аттуаль" ОСОБА_8 здійснено усну заявку на поставку 22 т. макаронних виробів вартістю 187660,00 грн., в т.ч.: 10460,00 кг. макаронів "Ракушки" Екстра вартістю 89223,80 грн. та 11540,00 кг. макаронів "Ріжок" Екстра вартістю 98436,20 грн. На підтвердження замовлення відповідач факсом надіслав позивачу копію довіреності № 2 від 29.10.2016 року, видану директору ТОВ "Аттуаль" ОСОБА_9 на отримання від ТОВ "ПК "Заграва" 22 т. макаронних виробів, згідно рахунку № 24 від 29.10.2015 року та договору-заявки № 2910-15/1 від 29.10.2015 року, укладеного між ТОВ "Аттуаль" та ТОВ "Логістика транс плюс" на перевезення 22 т. макаронних виробів автомобілем НОМЕР_2, НОМЕР_3, водій ОСОБА_5. Дані водія та автомобіля повідомлено позивачу по телефону.

29.10.2015 року постачальником на виконання умов договору здійснено відвантаження 22 т. макаронних виробів вартістю 187660,00 грн., про що водієм, вказаним в договорі перевезення підписано видаткову накладну № 110 та товарно-транспортну накладну № Р110 від 29.10.2015 року. Проте, 29.10.2015 року автомобіль перевізника з товаром не прибув на склад покупця, у зв'язку з чим ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" звернулось до правоохоронних органів із заявою про зникнення товару.

В рамках розгляду Луцьким відділом поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області заяви директора ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" по факту зникнення відвантаженого відповідачу товару опитано начальника відділу закупівель ТОВ "Аттуаль" ОСОБА_8, який підтвердив факт наймання покупцем транспортного засобу у перевізника ТОВ "Логістика транс плюс" та відправки даного транспортного засобу з метою отримання товару у продавця - ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА". При цьому, ОСОБА_8 стверджував, що особисто спілкувався з водієм та передав ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" смс-повідомленням на номер НОМЕР_4 марку автомобіля, номерні знаки та відомості про водія, що відображено в постанові про закриття кримінального провадження від 19.02.2016 року (а.с. 27-29 т.1).

Оскільки в обумовлений договором строк - до 30.11.2015 року покупець не оплатив 187660,00 грн. вартості переданого перевізнику, вказаному покупцем згідно замовлення від 29.10.2015 року товару, ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" направило претензію від 01.03.2016 року про сплату вказаної суми (а.с. 25 т.1).

10.03.2016 року у відповіді на претензію покупець послався на порушення постачальником положень п.п. 2.2., 2.7. договору поставки від 28.09.2015 року № 189 щодо належного оформлення заявки та передачі товару уповноваженій особі, у зв'язку з чим її вимоги вважав необґрунтованими (а.с. 26 т.1).

У відзиві на позов, ТОВ "Аттуаль" не заперечувало факту укладення договору поставки від 28.09.2015 року № 189, проте зазначило, що не направляло ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" 29.10.2015 року заявки на постачання товару у кількості 22 т. макаронних виробів.

За твердженням відповідача, останній не отримував від позивача макаронних виробів по видатковій накладній № 110 та товарно-транспортній накладній № Р110 від 29.10.2015 року, вказавши на відсутність в цих документах підпису уповноваженої особи, якою згідно довіреності № 2 від 29.10.2015 року на отримання товарно-матеріальних цінностей був директор підприємства Паянов К.Є., що в свою чергу суперечить ст. ст. 237, 244 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік". Відповідач не уповноважував водія ОСОБА_5 на отримання ніяких товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА". Заперечував факт укладання договору-заявки № 2910/15/1 від 29.10.2015 року на автомобільне перевезення вантажу з ТОВ "Логістіка транс плюс" та здійснення оплати такого перевезення у розмірі 7500,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, місцевий господарський суд прийнявши, як належні та допустимі докази у розумінні ст. 34 ГПК України, договір заявку № 2910-15/1 від 29.10.2015 року , укладений між ТОВ „Аттуаль" та ТОВ „Логістика транс плюс", видаткову накладну № 110 від 29.10.2015 року та товарно-транспортну накладну № Р110 від 29.10.2015 року, виходив з того, що з моменту передачі товару водію перевізника, найманого ТОВ "Аттуаль", до останнього перейшло право власності на товар та усі ризики, пов'язані з його втратою. Підписання накладною водієм, а не директором, який його найняв, не дає підстав заперечувати факт поставки товару покупцю, а відтак оскільки в обумовлений договором строк отриманий товар не був оплачений відповідачем, з останнього на користь позивача стягнуто 187660,00 грн. основного боргу за переданий 29.10.2015 року товар та 19846,62 грн. пені, 18015,36 грн. інфляційних, 5167,08 грн. 3% річних.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ТОВ "Аттуаль" вказало, що довіреність № 2 від 29.10.2015 року на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ ПК Заграва видавалась на ім'я директора ТОВ Аттуаль - гр. ОСОБА_10, а відтак тільки останній, як представник ТОВ Аттуаль був уповноважений належним чином згідно норм діючого законодавства та наділений правом на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ ПК Заграва . ОСОБА_10, як єдиний уповноважений представник ТОВ Аттуаль не підписував видаткову накладну №110 та товарно-транспортну накладну №Р110 від 29.10.2015 року, оскільки не отримував товар від ТОВ ПК Заграва . Отже, спірний товар передано продавцем невідомій особі - водію ТОВ "Логістіка Транс-Плюс" ОСОБА_5, якого покупець не уповноважував на його отримання.

ОСОБА_5 у своїх поясненнях вказав, що він ніколи не працював водієм - дальнобійником, оскільки не має відповідної категорії, а працює у сфері громадського харчування більше десяти років у м. Івано-Франківськ. Ніяких цивільно-правових, трудових, чи господарських відносин з ТОВ Логістіка Транс-Плюс ніколи не мав.

06.09.2015 року, звернувся із заявою до чергової частини Івано-Франківського МВ про те, що невідома особа, перебуваючи в кафе Золота ліра , таємно викрала паспорт громадянина України, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, банківські картки та інші документи на ім'я ОСОБА_5. Даний факт внесено в ЄРДР за №12015090010003671 від 07.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. По даному факту, затримано особу гр. ОСОБА_11, який, використовуючи документи ОСОБА_5, оформлював на ім'я останнього кредити в різних банківських установах.

Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 27.12.2016 року гр. ОСОБА_11 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. ч. 1,4 ст. 358 КК України, ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України, а саме встановлено, що гр. ОСОБА_11 шляхом вклеювання своїх фотографій на сторінки №1 та №3 знайденого паспорта громадянина України серії СС512190 виданого 04.03.1998 року Рожнятівським РВ УМВС України в Івано-Франківський області (паспорт виданий гр. ОСОБА_5 27.12.1981 р.н.) використовував підроблений паспорт в АТ ОТП Банк та ПАТ Банк Михайлівський для отримання споживчих кредитів.

Більш того, як зазначив ОСОБА_5, видаткову накладну №110 та товарно-транспортну накладну №Р110 від 29.10.2015 року, на яку посилалось ТОВ ПК Заграва , в обґрунтування своїх позовних вимог та які прийняті господарським судом Одеської області, як належні та допустимі докази, він не підписував, оскільки його не було в Україні з 24.10.2015 року по 04.11.2015 року, він з родиною виїхав на відпочинок у Єгипет, що підтверджується ваучером №2646702558578801, а тому ОСОБА_5 фізично не міг підписати товарно-транспортні документи.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у т.ч. із договорів.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України господарські зобов'язання, що виникли на основі договору, існують впродовж його строку.

Зобов'язання в свою чергу, згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності зі ст. 664 Цивільного кодексу України момент виконання обов'язку продавця передати товар. Так, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Пунктами 2.3, 2.6., 2.7. договору поставки від 28.09.2015 року №189 постачальник зобов'язаний здійснити поставку на базових умовах поставки у відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2010 року Е.Х.W. на складі постачальника. Згідно з умовами поставки Е.Х.W. Інкотермс 2010 продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві. Всі ризики втрати товару, починаючи з моменту передачі його Е.Х.W. продавцем, несе покупець. Поставка вважається завершеною з моменту отримання товару покупцем. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця при його передачі. Передача товару оформлюється шляхом відмітки про отримання товару на екземплярі накладної, засвідченій підписом уповноваженої особи покупця.

Так, спір між сторонами стосується виконання умов договору поставки, а відтак, до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин, пов'язаних з поставкою позивачем та отриманням відповідачем продукції за спірним договором, з підтвердженням цього відповідними документами, та проведення розрахунків за товар.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом п. 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року №99, довіреність на отримання цінностей видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 року підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

У пункті 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 року визначено, що факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Враховуючи те, що ТОВ "Аттуаль", як покупець за договором поставки від 28.09.2015 року №189, згідно довіреності від 29.10.2015 року №2, уповноважило одержати від ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" товар (22 т. макаронних виробів) саме директора товариства - Паянова К.Є., то видаткова накладна №110 від 29.10.2015 року, яка з боку покупця взагалі не відомо ким підписана, а є лише посилання на довіреність №2 від 29.10.2015 року без ідентифікування особи та товарно-транспортна накладна від 29.10.2015 року №Р110, котра підписана водієм ТОВ "Логістіка Транс-Плюс" - ОСОБА_5, який в свою чергу на день підписання цієї товаро-транспортної накладної взагалі був за межами України, не можуть бути належними та допустимими у розумінні ст. 34 ГПК України доказами здійснення господарської операції, а саме отримання товару уповноваженою особою ТОВ "Аттуаль".

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства України та умов договору поставки від 28.09.2015 року №189, у ТОВ "Аттуаль" не виникло обов'язку здійснення розрахунків із ТОВ "Продовольча компанія "ЗАГРАВА".

Вищевикладене не було враховано судом першої інстанції, що призвело до прийняття неправомірного рішення, яке підлягає скасуванню із відмовою у позові, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України скаржнику слід відшкодовувати судовий збір за апеляційний перегляд за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттуаль" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 20.04.2017 року у справі №916/3244/16 скасувати, у позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "ЗАГРАВА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттуаль" судовий збір у сумі 3806,37 грн. за апеляційний перегляд.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 03.10.2017 року

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран