Постанова

від 27.09.2017 по справі 914/719/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2017 р. Справа № 914/719/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

суддів: Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.,

секретар судового засідання: Фака С.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, № 0701 від 07.07.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/3513/17 від 25.07.2017р.),

на рішення Господарського суду Львівської області від 20 червня 2017 року

у справі № 914/719/17 (суддя Іванчук С.В.),

порушеній за позовом

позивача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Франківської районної організації Української республіканської партії СОБОР , м. Львів,

про виселення з незаконно займаного нежитлового приміщення загальною площею 41,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 52 та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/позивача: не прибув;

від відповідача: Мелешко М.І. (п/к на підставі довіреності б/н від 30.03.2017 р.), Филипів І.М. (п/к на підставі довіреності б/н від 30.03.2017 р.);

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України представникам роз'яснено. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представниками відповідача подано письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2017 р., справу № 914/719/17 Господарського суду Львівської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2017 р. апелянту поновлено строк для подання апеляційної скарги та ухвалою суду від 28.07.2017 р. прийнято апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, № 0701 від 11.07.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/3513/17 від 25.07.2017 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 09.08.2017 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення - знаходяться в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 р. та від 20.09.2017 р. розгляд справи було відкладено, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією.

Позивач/апелянт в судове засідання явку представника жодного разу не забезпечив, вимог ухвали суду від 28.07.2017 р. також не виконав, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано апелянтом 31.07.2017 р. за № 79008 18540481 та наступними рекомендованими кореспонденціями.

Як вбачається з апеляційної скарги (а. с. 138-139), апелянт просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2017 р. у справі № 914/719/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволити, судові витрати покласти на відповідача (пункт третій прохальної частини апеляційної скарги).

Від відповідача в судове зсідання прибули два представники, проти апеляційної скарги заперечили з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, надали усні пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просять апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2017 р. у справі № 914/719/17 залишити без змін.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2017 р. прийнято апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, № 0701 від 11.07.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/3513/17 від 25.07.2017 р.) до провадження та з підстав зазначених в ухвалах суду від 09.08.2017 р., від 20.09.2017 р. розгляд справи було відкладено, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою.

Однак, представник апелянта/позивача у судове засідання жодного разу не прибув.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника апелянта/відповідача бути присутніми у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За наведених обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника апелянта/позивача за наявними в матеріалах справи документами, так як у справі достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р. (набрала чинності для України 11.09.1997 р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст. 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Буланов та Купчик проти України" заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., "Чуйкіна проти України" № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Щодо не виконання апелянтом/позивачем вимог ухвали суду від 28.07.2017 р. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2017 р. (п. 3 резолютивної частини ухвали ) зобов'язано: апелянта/позивача (Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради) подати суду: копію Положення Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; інші документи, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, які підтверджують викладене в апеляційній скарзі, однак, вимоги ухвали суду апелянтом/позивачем виконано не було.

Згідно статті 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвали) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи № 914/719/17 та прийшла до висновку, розглядати справу по суті, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення місцевого суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.06.2017 року у справі № 914/719/17 (суддя Іванчук С.В.), у задоволенні позову відмовлено (абзац перший резолютивної частини рішення) (а. с. 121, 122-128).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/позивач (Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а. с. 138-139), просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2017 р. у справі № 914/719/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволити, судові витрати покласти на відповідача (пункт третій прохальної частини апеляційної скарги).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, оскільки судом неповно з'ясовано усі фактичні обставин справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Так, апелянт/позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п.4.3. договору позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення №2302-вих-1393 від 05.05.2014 р., в якому орендодавець повідомив відповідача про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди та вказав на обов'язок відповідача протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання передачі, а також провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а в разі наявності заборгованості погасити її в повному обсязі, в підтвердження чого, апелянтом було долучено до матеріалів справи реєстр згрупованих рекомендованих відправлень від 06.05.2014 року та фіскальний чек №215600426655 від 06.05.2014р. Однак, місцевим господарським судом при прийнятті рішення, дані обставини не було взято до уваги та проігноровані зазначені положення закону та Договору, якими факт припинення договору оренди та повідомлення Орендаря про припинення договірних відносин є достатньою підставою для припинення дії договору оренди.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт отримання повідомлення про припинення договірних відносин, крім того, відповідач не подавав заяви на продовження терміну дії договору на новий термін, як це передбачено Положенням про оренду майна територіальної громади міста Львова.

Крім того, апелянт вважає неналежним доказом лист Львівської дирекції ПАТ Укрпошта №12-04-61 від 12.06.2017р., в якому зазначено що а/с 9626 встановлена в операційному залі відділення поштового зв'язку Львів-18 за індексом 79018, та з 2013р. не надавалось у користування, проте не вказано чи така абонентська скринька не встановлена в поштовому відділенні Львів-13, та який саме порядок присвоєння абонентських скриньок поштового зв'язку у місті Львові.

З урахуванням вищенаведеного, на думку скаржника, судом першої інстанції не вжито заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, а тому оскаржуване рішення є таким, що прийняте за нез'ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, апелянт/позивач: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (до перейменування: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради) за організаційно-правовою формою: орган місцевого самоврядування, є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 25558625, місцезнаходження: 79008, Львівська обл., м. Львів, площа Галицька, будинок, 15, що підтверджується Витягами з ЄДРЮОФОП та ГФ (а. с. 19-21).

Відповідач: Політична партія Франківської районної організації Української республіканської партії СОБОР є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 26307428, місцезнаходження юридичної особи: 79044, м. Львів, Франківський район, вул. Генерала Чупринки, буд. 52, що підтверджується Витягами з ЄДРЮОФОП та ГФ (а. с. 16-18, 100, 113-116).

Як вбачається з матеріалів даної справи та не заперечується сторонами у справі, 18.04.2008р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець - за договором, апелянт/позивач - у справі) та Франківською районною організацією Української республіканської партії СОБОР (орендар - за договором, відповідач - у справі) було укладено договір оренди № Ш-6188-8 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (надалі по тексту - договір), (а. с. 24-27).

Колегією суддів встановлено, що зазначений вище договір укладено сторонами в письмовій формі єдиного документа, підписано уповноваженими представниками сторін, їх підписи посвідчено печатками сторін, що не суперечить приписам ст. 181 ГК України, ст.ст. 207, 208 ЦК України.

За своїми основними та другорядними ознаками, зазначений вище правочин є договором найму (оренди).

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до розділу 1 договору орендодавець, на підставі наказу Управління комунального майна від 20.02.2006 року №138-О, та наказу Управління комунальної власності від 24.04.2008 року № 386-О, договору оренди від 31.01.2003р. №Ф-1394, передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП Старий квартал , надалі балансоутримувач. Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 52, загальною площею 41,9 кв. м., у тому числі: підвал, 41,9 кв. м., перший поверх 0,00 кв. м., другий поверх 0,00 кв. м., напівпідвал 0,00 кв. м., третій поверх 0,00 кв. м., цокольний поверх 0,00 кв. м. з індексами V, VI, IX, X, XII, XXIV, відповідно до даних технічного паспорта ЛОДКБТІ та ЕО від 28.12.2001 року № 26, вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом від 12.12.2007 року №1018-е, станом на 01 листопада 2007 року становить 100268,00 грн. (сто тисяч двісті шістдесять вісім гривень).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для статутної діяльності.

Згідно із п.4.1. договору, термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 18 квітня 2008 року до 17 квітня 2011 року включно.

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Також п.4.8. договору сторонами зазначено наслідки припинення спірного договору, зокрема: закінчення строку, на який його було укладено; приватизація об'єкта оренди орендарем; загибель об'єкта оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Розділом 5 договору сторони визначили орендну плату та порядок розрахунків.

Права та обов'язки сторін визначені розділами 6 та 7 спірного договору.

У відповідності до пунктів 9.1-9.5 договору, повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п.9.1 цього договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами. Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Пунктами 13.1 договору сторони передбачили, що після закінчення строку дії договору його переоформлення буде здійснюватись у порядку, передбаченому ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Однак, апелянт/позивач в позовній заяві та апеляційній скарзі зазначає, що ним у відповідності до п. 4.3. договору на адресу відповідача 05.05.2014 р. за вх. №2302-вих-1393 було надіслано повідомлення, в якому позивач (орендодавець за договором) повідомив відповідача (орендаря за договором) про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди та вказав на обов'язок відповідача протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання передачі, а також провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а в разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим господарським судом, що на підтвердження вищенаведеного, позивачем/апелянтом до матеріалів справи долучено реєстр згрупованих рекомендованих відправлень від 06.05.2014 року та фіскальний чек № 215600426655 від 06.05.2014р., як доказ надсилання повідомлення вх. № №2302-вих-1393 від 05.05.2014 р. (а. с. 28-29).

З наявного в матеріалах справи повідомлення вх. № №2302-вих-1393 від 05.05.2014 р. вбачається, що позивач/апелянт повідомив відповідача, що договір оренди від 18.04.2008р. № Ш-6188-8 припинив свою дію з 17.04.2011 р.

Однак, як зазначає апелянт/позивач в позовній заяві, відповідачем дане повідомлення було залишено без відповіді та задоволення, що стало підставою звернутись до місцевого господарського суду з вимогою про виселення з незаконно займаного нежитлового приміщення загальною площею 41,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 52.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 287 ГК України орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Згідно до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в пункті 4.3 спірного договору та частині 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до пункту 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, апелянт/позивач у відповідності до п. 4.3. договору на адресу відповідача 05.05.2014 р. за вх. № 2302-вих-1393 надіслав повідомлення, в якому повідомив відповідача про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди та вказав на обов'язок відповідача протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання передачі, а також провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а в разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі.

Місцевим господарським судом встановлено, що повідомлення № 2302-вих-1393 від 05.05.2014 р. про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди, адресоване орендарю: "СОБОР Франківська район. орг-ція укр. респуб. партії вул. Генерала Т.Чупринки, 52, а/с 9626, м. Львів, 79052". Також в даному повідомленні від 05.05.2014 р. № 2302-вих-1393 позивачем зазначено, що договір оренди від 18.04.2008р. № Ш-6188-8 припинив свою дію з 17.04.2011р.

З наявного в матеріалах справи реєстру згрупованих рекомендованих відправлень від 06.05.2014 року також вбачається, що повідомлення № 2302-вих-1393 від 05.05.2014р. відправлено адресату "СОБОР Франківська районна організація української республіканської партії" на адресу "Чупринки Т. ген. б.52 а/с 9626 Львів".

Крім того, судом також встановлено, що відповідно до договору оренди №Ш-6188-8 від 18.04.2008р. та наявних в матеріалах справи витягів та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зазначено самим позивачем у вступній частині позовної заяви, місцезнаходженням юридичної особи відповідача - Франківської районної організації української республіканської партії "СОБОР" є: м. Львів, вул. Чупринки, буд. 52 (а. с. 16-18, 100, 113).

Крім того, доказів зміни місцезнаходження юридичної особи: Франківської районної організації Української республіканської партії СОБОР сторонами не представлено, зокрема апелянтом/позивачем.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявний лист Львівської дирекції ПАТ Укрпошта №12-04-61 від 12.06.2017р., на запит про надання інформації щодо пересилання та вручення письмової кореспонденції за період з 01.05.2014р. по 01.07.2014р. за адресою вул. Генерала Чупринки, 52, м. Львів, а/с 9626, з якого вбачається, що встановлена в операційному залі відділення поштового зв'язку Львів-18 за індексом 79018, та з 2013 р. не надавалось у користування. Також у даному листі Львівська дирекція ПАТ Укрпошта повідомила, що з пояснення начальника відділення поштового зв'язку Львів-13 за індексом 79013 слідує, що за адресою: вул. Генерала Чупринки, 52, м. Львів, знаходиться житловий будинок, на першому поверсі якого розташований офіс приватного нотаріуса. Франківська районна організація української республіканської партії Собор договору на доставку пошти за вказаною адресою з Центром поштового зв'язку №1 Поштампт - не укладався (а. с. 75).

Також судом встановлено, що інших доказів в підтвердження надіслання відповідачу повідомлення про припинення договірних відносин позивачем не надано.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивачем/апелянтом не подано належних доказів про надіслання на адресу відповідача повідомлення №2302-вих-1393 від 05.05.2014 про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди. Інших доказів щодо надіслання повідомлення про припинення договірних відносин чи будь-яких інших повідомлень/листів про припинення спірного договору апелянтом не представлено.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з наявної в матеріалах справи довідки №633 від 11.04.2017р., акту звірки взаємних розрахунків від 18.04.2017 р. та квитанції №180 від 19.04.2017р., відповідач після закінчення строку договору найму продовжує користуватись спірним приміщенням та своєчасно сплачує орендну плату згідно договору № Ш-6188-8 від 18.04.2008р., яка приймається позивачем, оскільки сторонами, зокрема апелянтом доказів протилежного суду не подано.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що за даних обставин відповідач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, здійснює оплату орендних платежів, яку приймає орендодавець, та враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, щодо заперечень позивача протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, відтак договір вважається продовженим, тому вимоги позивача є безпідставними.

Щодо тверджень апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, що відповідно до п.4.3. договору ним на адресу відповідача було надіслано повідомлення №2302-вих-1393 від 05.05.2014 р. колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки дані твердження спростовані вищенаведеним.

Інші твердження апелянта/позивача, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності, дослідивши матеріали даної справи та з'ясувавши фактичні обставини, що мають значення для вирішення даного спору, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/позивача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 32 - 34, 43, 49, 98, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 20 червня 2017 року у справі № 914/719/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта/позивача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин

27.09.2017 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 03.10.2017 р.