Ухвала

від 04.10.2017 по справі 469/862/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №469/862/17 04.10.2017 04102017 04.10.2017

Провадження №22-ц/784/2043/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 469/862/17 Головуючий І інстанції - Гапоненко Н.О.

Провадження № 22-ц/784/2043/17 Доповідач - Темнікова В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лептуги С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві відокремлений матеріал цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2017 року за заявою заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2017 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, а також з заявою, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1000га з кадастровим номером 4820983900:06:000:0276, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та заборонити відділу з питань державної реєстрації Березанської райдержадміністрації (вул. Центральна, 33, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки; заборонити Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на зазначеній земельній ділянці; заборонити ОСОБА_1 вчиняти із вказаною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт.

В своїй заяві про забезпечення позову, заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 посилався на те, що підставою для пред'явлення вказаного позову є порушення вимог законодавства Березанською районною державною адміністрацією при наданні безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки розташованої на пляжі для індивідуального дачного будівництва. Спірна земельна ділянка розташована у межах прибережної захисної смуги Чорного моря та відповідно до законодавства не може надаватись у приватну власність. Отже, вважає, що відповідач очевидно протиправно володіє спірною земельною ділянкою. Крім того, за містобудівною документацією не передбачена можливість розміщення об'єктів індивідуального дачного будівництва на спірній земельній ділянці. Таким чином, вважає, що законно набути право приватної власності на спірну земельну ділянку не могла жодна фізична або юридична особа.

Крім цього, зазначив, що ОСОБА_1, як власник земельної ділянки, може розпорядитись нею на власний розсуд - відчужувати іншим особам, здійснювати на ній будівництво нерухомих об'єктів. Отже, заявник вважає, що існує очевидна небезпека відчуження цієї ділянки або будівництва на ній об'єктів нерухомості, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2017 року заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 про забезпечення позову задоволено частково, а саме судом накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1000га із кадастровим номером 4820983900:06:000:0276, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, власником якої є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та заборонено органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою суду, відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпеченні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення, аналогічні відомостям, викладеним в ній, та просив її задовольнити.

Представник Миколаївської місцевої прокуратури №1 не визнав доводи апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення.

Представник Миколаївської обласної державної адміністрації не визнав доводи апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення.

Інші учасники процесу до судового засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір щодо права власності на земельну ділянку. З урахуванням обставин справи та ймовірності здійснення відчуження спірної земельної ділянки її власником, суд вважав, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі можливого задоволення позовних вимог. Тому з врахуванням заявлених позовних вимог, прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення заяви прокурора та застосування заходів забезпечення позову у межах, достатніх для забезпечення виконання судового рішення, у вигляді накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони здійснення щодо неї будь-яких реєстраційних дій, що не порушить інтересів інших осіб.

З огляду на те, що відділ з питань державної реєстрації Березанської районної державної адміністрації є лише одним з декількох передбачених ст.6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суб'єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно, суд вважав за необхідне заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна.

Вимоги прокурора щодо заборони ОСОБА_1 укладати правочини щодо спірної земельної ділянки та вчиняти дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, суд вважав зайвими з огляду на те, що накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборона здійснення реєстраційних дій є достатніми, щоб забезпечити виконання в майбутньому можливого судового рішення про задоволення позову.

Також, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню і вимоги прокурора щодо заборони Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на спірній земельній ділянці та заборони ОСОБА_1 проводити будівельні роботи на спірній земельній ділянці, оскільки вказана установа не залучена до участі у справі і відсутні докази звернення до неї власника спірної земельної ділянки з метою проведення дозвільних або реєстраційних дій та докази проведення відповідачем будівельних робіт на спірній земельній ділянці, а тому зазначені заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Висновки суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову відповідають матеріалам справи та законодавству, зазначеному в тексті ухвали.

Доводи апеляційної скарги про те, що винесення ухвали без участі відповідачки, без вручення їй копії позову позбавило її можливості надати суду пояснення та докази на захист її інтересів, що є грубим порушенням ст. 55 Конституції України, що суд не врахував того, що вона є добросовісним набувачем права власності на земельну ділянку, не заслуговують на увагу, як на підставу для скасування ухвали суду, виходячи з наступного.

Ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Однак, згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. А відповідно до ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися, як накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, так і забороною вчиняти певні дії чи встановленням обов'язку вчинити певні дії, а також іншими способами, передбаченими законом. Згідно ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду

справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Стаття 153 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Але копія Копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення ( ч.5 ст. 153 ЦПК України). У разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання( ч.7 ст. 153 ЦПК України). Оскарження ухвали про забезпечення позову згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Таким чином, процесуальним законодавством визначено як порядок розгляду заяви про забезпечення позову, так і порядок її оскарження. Захист прав відповідачки в даному випадку забезпечений наданням їй можливості оскаржити ухвалу суду протягом 5 днів з моменту її отримання, чим вона і скористалася.

Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006р. зобов'язує суд розглядаючи заяву про забезпечення позову з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, тільки пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Тобто, вирішуючи дане питання суд повинен враховувати інтереси всіх учасників процесу, в тому числі позивача і відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно існує спір щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:06:000:0276, яка є предметом спору, а не вжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити або зробити неможливим виконання у подальшому рішення суду у разі задоволення позову про витребування даної земельної ділянки у ОСОБА_1 у власність держави в особіБерезанської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Враховуючи зазначене, а також підстави заявленого позову стосовно даної земельної ділянки, згідно якого відповідачі заперечують право позивача на земельну ділянку взагалі, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність реальної загрози того, що не вжиття заходів забезпечення позову в частині накладання арешту на спірну земельну ділянку, може ускладнити або зробити неможливим виконання у подальшому рішення суду у разі задоволення позову.

Посилаючись на грубе порушення судом ст. ст. 15,16,17 ЦК України, відповідачка не зазначила в чому воно полягає на даній стадії процесу, оскільки ст. 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Стаття 12 ЦК України передбачає, що особа вільно, на власний розсуд обирає способи захисту цивільного права. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України. Так під способами захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких суд здійснює поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав чи інтересів та вплив на правопорушника. Тобто дані норми права застосовуються при зверненні особи до суду з позовом про захист своїх прав чи інтересів. Однак, відповідачка до суду з будь - якою позовною заявою не зверталася, а суд на даній стадії не вирішував питання про обгрунтованість чи не обгрунтованість позовних вимог, заявлених до відповідачки. Суд повинен був тільки пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

Ст. 17 ЦК України взагалі не регулює спірні правовідносини.

Таким чином, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 314-315, 151- 153 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після її проголошення в касаційному порядку.

Головуючий :

Судді: