Рішення

від 02.10.2017 по справі 502/1525/17

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1525/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання - Скрипкіної А.Ю.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

Кілійського районного центру зайнятості

до

ОСОБА_2

про

стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача, в позові та в судовому засіданні вказує, що 11.04.2017 року, ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Кілійського районного центру зайнятості, був зареєстрований як такий що шукає роботу з відкриттям персональної картки № 151216102500004. Згідно поданої заяви від 11.04.2017 року, наказом директора від 13.04.2017 № НТ 170413 ОСОБА_2 наданий статус безробітного з 11.04.2017 та призначена виплата допомоги по безробіттю з 18.04.2017 по 15.12.2017, у розмірі встановленому законодавством. Під час реєстрації в службі зайнятості та подальших відвідувань Кілійського районного центру зайнятості ОСОБА_2 було роз'яснено чинне законодавство України про зайнятість, надані консультації з питань працевлаштування та порядку реєстрації в службі зайнятості. Під час обміну з Пенсійним фондом України внаслідок проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, центром зайнятості був виявлений факт працевлаштування ОСОБА_2 в КБУ Кілійська центральна районна лікарня відповідно до наказу № 62-к від 21.04.2017 року, на підставі якого він виконував роботу машиніста кочегара котельні педіатричного відділення з 22.04.2017 року по 24.04.2017 року та отримав заробітну плату у розмірі 1810,35 грн., що свідчить з розрахункового листка по заробітній платі за квітень 2017 року. На підставі виявленого факту, в результаті перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення 04.08.2017 року Працевлаштувавшись в КБУ Кілійська центральна районна лікарня в період з 22.04.2017 року по 24.04.2017 року ОСОБА_2 відносився до категорії зайнятого населення, відповідно до норм ст. 4 Закону України Про зайнятість населення , що призвело до безпідставної виплати допомоги по безробіттю в період з 22.04.2017 р. по 19.07.2017 р. року у сумі 3728 грн.51 коп. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги ч.2, ч.3 ст.36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та незаконно отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 3728 грн.51 коп. за період з 22.04.2017 по 19.07.2017 року. 04.08.2017 року директором Кілійського районного центру зайнятості виданий наказ № 107 Про організацію роботи Кілійського районного центру зайнятості по поверненню коштів до Фонду ЗДССУВБ копія якого надана особисто ОСОБА_2 для вирішення питання щодо добровільного відшкодування незаконно отриманих ним коштів у сумі 3728 грн. 51 коп. 07.08.2017 року ОСОБА_2 отримав від Кілійського районного центру зайнятості копію вищезазначенного наказу та ознайомлений з актом розслідування страхового випадку № 31 від 04.08.2017 року про що свідчить власноручний напис ОСОБА_2 про отримання копії наказу № 107 від 04.08.2017 року. У визначений 15 денний термін ОСОБА_2 добровільно не відшкодував до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття суму незаконно отриману ним матеріальну допомогу по безробіттю. На підставі вищезазначеного представник позивача просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Кілійського районного центру зайнятості, - 3728,51 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що заявлені грошові кошти, які представник позивача вимагає повернути, були нараховані не з його вини, а в зв'язку з тим, що Управління пенсійного фонду несвоєчасно сповістило Кілійський районний центр зайнятості щодо його працевлаштування, тому заперечує проти заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, в процесі з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідження доказів, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно заяви про надання (поновлення) статусу безробітного від 11.04.2017 р. ОСОБА_2 просив до вирішення питання його працевлаштування, надати йому статус безробітного.

Згідно заяви про призначення виплати допомоги по безробіттю від 11.04.2017 р., ОСОБА_2 просив призначити йому виплату допомоги по безробіттю з 8го дня після реєстрації або з дня поновлення статусу безробітного 18.04.2017 р.

Відповідно довідки виданої Державним центром зайнятості Кілійського РЦЗ № 197/06/35 від 02.08.2017 р. ОСОБА_2 зареєстрований як безробітний в Кілійському РЦЗ з 11.04.2017 р. та отримав з квітня 2017 р. по липень 2017 р. нарахування в розмірі 3728, 51 грн.

Відповідно виписки з наказу № 62-К від 21.04.2017 р. та № 63-К від 24.04.2017 р. по КБУ Кілійська центральна районна лікарня ОСОБА_2 22.04.2017 р. було зараховано на посаду машиніста (кочегара) котельні педіатричного відділення та 24.04.2017 р. звільнено у зв'язку із закінченням строкового трудового договору.

З трудової книжки серії БТ-І № 5119366 виданої на ім'я ОСОБА_2, вбачається, що його 22.04.2017 р. було зараховано тимчасово на посаду машиніста (кочегара) котельні педіатричного відділення та 24.04.2017 р. звільнено у зв'язку із закінченням строкового трудового договору.

Згідно розрахункового листа по заробітній платі за квітень 2017 р., наданого КБУ Кілійська центральна районна лікарня ОСОБА_2 отримав заробітну плату у розмірі 1810,35 грн.

В результаті перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Кілійським районним центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 31 від 04.08.2017 року.

07.08.2017 р. за № 1405/05/13 Кілійським районним центром зайнятості за адресою місця проживання ОСОБА_2 відправлено претензію, згідно якої йому запропоновано повернути отриману шляхом обману допомогу по безробіттю у сумі 3728,51 грн. Згідно відмітки на документі, ОСОБА_2 отримав зазначену претензію 07.08.2017 р.

Суд, дослідивши доводи представника позивача, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає право на суд , одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Кілійський районний центр зайнятості, затвердженого наказом Одеського обласного центру зайнятості № 94 від 11.05.2016 року, Кілійський районний центр зайнятості є органом державної служби зайнятості.

Підставою звернення Кілійського районного центру зайнятості - суб'єкта владних повноважень з цим позовом до Кілійського районного суду є позиція, викладена в постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 22.09.2015 року у справі № 21-2209-а15, згідно з якої справи щодо вимог про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, в інших випадках в порядку цивільного. Тобто Верховний суд дійшов висновку, що зазначений спір є не публічно-правовим, а приватно - правовим та має розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики №60/62 від 13.02.2009 року, Постанови правління Пенсійного Фонду України 13.02.2009 року №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 за №232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом перебування на обліку як безробітного.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів.

Відповідно до ч. 2 та 3 статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України Про зайнятість населення , відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До теперішнього часу в результаті умисного невиконання своїх зобов'язань та зловживання ними кошти службі зайнятості не повернуті, чим завдана суттєва майнова шкода.

Відповідно до вимог частини 3 статті 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 11, 1166, 1212 ЦК України, Законом України Про зайнятість населення , Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Кілійського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Кілійського районного центру зайнятості /вул. Миру, 60а, м. Кілія, Одеська область, 68303/ на розрахунковий рахунок № 37176300900234, назва банку: ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 20991760, - 3728,51 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, - 640 гривень судового збору в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3