Рішення

від 13.09.2017 по справі 908/1527/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/112/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2017 Справа № 908/1527/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1527/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат

про стягнення 171699,39 грн.

за участю представників:

від позивача - Сівак О.В., довіреність № 30/06 від 30.06.2017 року, договір № 30/06-17 від 30.06.2017 року

від відповідача - Мартиненко К.І., довіреність від 22.11.2016 року

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат про стягнення основного боргу в сумі 74021,70 грн., інфляційних втрат 14651,61 грн., трьох процентів річних в сумі 4810,00 грн., пені в сумі 41171,50 грн., відсотків за неправомірне користування чужими коштами в сумі 37044,58 грн. за договором поставки № 017/2013 від 01.07.2013 року.

17.08.2017 року від Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат , в порядку статей 22, 121 ГПК України, через канцелярію суду надійшло клопотання про відстрочку виконання рішення суду, в якому останній визнає суму основного боргу в сумі 74021,70 грн. В частині стягнення пені в сумі 29691,34 грн. просить суд відмовити, оскільки позивачем не були враховані приписи ч. 6 ст. 232 ГК України і як наслідок останнім невірно розраховано суму пені, та згідно контррозрахунку відповідача розмір пені складає 11 480, 16 грн. В задоволенні стягнення трьох процентів річних в сумі 1434,03 грн. також просить відмовити, оскільки позивачем невірно розраховано суму 3% річних, згідно контррозрахунку відповідача розмір трьох процентів річних складає 3375,97 грн. Стосовно заявлених до стягнення відсотків за неправомірне користування чужими коштами у сумі 37044,58 грн. зазначає, що позивач безпідставно посилається на необхідність нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України, оскільки вказана правова норма визначає розмір штрафних санкцій, види яких вичерпано врегульовано у ст. 230 ГК Кодексу (неустойка, штраф, пеня), що виключає ототожнення процентів за користування чужими грошовими коштами зі штрафними санкціями. Щодо стягнення оплати послуг адвоката в сумі 14000,00 грн., просить відмовити, оскільки позивачем в якості доказів отримання послуг адвоката не надано до матеріалів справи свідоцтво про реєстрацію адвокатського об'єднання, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, ордер, платіжне доручення на суму 14000,00 грн. про оплату послуг адвоката позивачем та акт виконаних адвокатом послуг. Також, відповідач просить при прийнятті рішення суду у справі № 908/1527/17 відстрочити його виконання строком на три місяці.

Через канцелярію суду 13.09.2017 року від відповідача надійшли письмові пояснення щодо позову та додаткові докази в обґрунтування клопотання про відстрочку виконання рішення суду.

В судовому засіданні 13.09.2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2017 року проти нарахування відповідачу штрафних санкцій заперечував. Разом з тим, просив суд надати відстрочку виконання рішення суду.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, позицію відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна , далі Постачальник , та Публічним акціонерним товариством Мелітопольський м'ясокомбінат , далі Покупець, був укладений договір поставки № 017/2013, далі Договір.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені Договором, передати товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплати його на умовах, визначених у цьому Договорі.

Умовами пунктів 1.2, 1.3 Договору передбачено, що найменування товару: спеції та харчові добавки в асортименті. Товар поставляється партіями. Найменування, асортимент, кількість і ціна кожної партії товару вказується у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 3.1., підпунктами 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5 пункту 3.2 Договору право власності на товар (у разі товару частинами/партіями - на кожну його частину/партію) переходить до Покупця з моменту передачі товару (кожної його частини, партії) Постачальником Покупцю на складі Постачальника. Передача товару оформляється за допомогою позначки про отримання товару на примірнику видаткової накладної на товар, підписаної уповноваженим/представником Покупця. При передачі товару Постачальник зобов'язаний, на товари, що поставляються за цим Договором, передати Покупцеві наступні документи:

- рахунок-фактуру на товар;

- видаткову накладну на товар, підписану уповноваженою особою та завірену печаткою Постачальника;

- товарно-транспортну накладну на товар, підписану уповноваженою особою та завірену печаткою Постачальника;

- у разі якщо ПДВ за поставлену партію товару не перевищує 10000 грн., Постачальник зобов'язаний при кожній поставці передати Покупцеві одночасно з товаром податкову накладну підписану уповноваженою особою та завірену печаткою Постачальника. При поставці імпортного та / або підакцизного товару, а також, уразі якщо сума ПДВ за одну поставлену парті. Товару перевищує 10000,00 гривень, Постачальник зобов'язаний надати Покупцю зведену податкову накладну за поставлений протягом звітного місця товар. Зазначена податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних України, надається до 7-го числа місяця, наступного за звітнім;

- документи, що підтверджують якість товару відповідно до чинного законодавства України та які відповідно до законодавства підлягають передачі Постачальником.

Розділом 4 Договору передбачено, що загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, що поставляється за цим Договором (п. 4.1). Покупець зобов'язаний здійснити оплату у розмірі 100 % на протязі 30 календарних днів згідно виставленого рахунку. Відстрочка оплати вартості товару, може бути надана Покупцю згідно цього Договору, що не буде вважатися комерційним кредитом (п. 4.2). Оплата здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України у відповідності з банківськими реквізитами Постачальника, вказаними в цьому Договорі (п. 4.3). Кожне подальше замовлення буде виконано при умові повної оплати Покупцем видаткової накладної за попереднє замовлення - переплата зараховується в рахунок оплати наступних поставок, чи повертається по письмовому запиту Покупцеві протягом 3 (трьох) банківських днів після дати відвантаження попередньої поставки (п. 4.4). У разі недоплати по фактично відвантаженій Продукції згідно видаткової накладної - Покупець зобов'язується погасити заборгованість протягом 3 (трьох) банківських днів після дати відвантаження (п. 4.5).

Умовами пунктів 7.1. 7.2 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасну або неповну оплату Продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від сукупної суми вартості товару за кожен день прострочення оплати. У випадку порушення Покупцем терміну оплати поставленої продукції, Постачальник має право затримувати поставку наступної партії Продукції до моменту оплати попередньої партії Продукції.

Згідно пунктів 10.1, 10.4 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом 2 (двох) років. У випадку, якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна із сторін не заявляє про його припинення, то цей Договір вважається пролонгованим на той самий строк і на тих же самих умовах.

Докази розірвання вказаного договору, визнання його недійсним тощо в матеріалах справи відсутні, отже його умови є чинними на момент розгляду справи судом.

Так, на виконання умов Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна поставлено Публічному акціонерному товариству Мелітопольський м'ясокомбінат товар на загальну суму 74021,70 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- № 241 від 13.10.2015 року на суму 12816,30 грн.;

- № 247 від 21.10.2015 року на суму 12510,00 грн.;

- № 285 від 13.11.2015 року на суму 4170,00 грн.;

- № 288 від 16.11.2015 року на суму 4170,00 грн.;

- № 300 від 23.11.2015 року на суму 4253,40 грн.;

- № 315 від 01.12.2015 року на суму 4253,40 грн.;

- № 323 від 03.12.2015 року на суму 4170,00 грн.;

- № 326 від 08.12.2015 року на суму 4220,10 грн.;

- № 336 від 17.12.2015 року на суму 4253,40 грн.;

- № 343 від 22.12.2015 року на суму 9882,16 грн.;

- № 345 від 22.12.2015 року на суму 4253,40 грн.;

- № 12 від 15.01.2016 року на суму 5069,54 грн..

Відповідно до умов п. 4.2 Договору Товариством з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна виставлено наступні рахунки на оплату:

- № 266 від 13.10.2015 року на суму 12816,30 грн.;

- № 274 від 21.10.2015 року на суму 12510,00 грн.;

- № 318 від 13.11.2015 року на суму 4170,00 грн.;

- № 323 від 16.11.2015 року на суму 4170,00 грн.;

- № 337 від 23.11.2015 року на суму 4253,40 грн.;

- № 355 від 01.12.2015 року на суму 4253,40 грн.;

- № 362 від 03.12.2015 року на суму 4170,00 грн.;

- № 366 від 08.12.2015 року на суму 4220,10 грн.;

- № 376 від 17.12.2015 року на суму 4253,40 грн.;

- № 382 від 22.12.2015 року на суму 9882,16 грн.;

- № 398 від 22.12.2015 року на суму 4253,40 грн.;

- № 12 від 15.01.2016 року на суму 5069,54 грн..

Позивач в позові вказує, що відповідачем в порушення умов договору не виконані зобов'язання з оплати за поставлений товар у встановлений договором поставки строк, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 74021,70 грн., яку позивач і просить стягнути.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 13.11.2015 року по 30.06.2017 року в сумі 41171,50 грн. на підставі п. 7.1 Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що за несвоєчасну або неповну оплату Продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від сукупної суми вартості товару за кожен день прострочення оплати.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 13.11.2015 року по 30.06.2017 року в сумі 4810,00 грн. та інфляційні витрати в сумі 14651,61 грн.

Крім того, посилаючись на приписи статті 692 ЦК України та статей 198, 231 ГК України, у зв'язку із простроченням оплати товару, позивач намагається стягнути з відповідача проценти за неправомірне користування чужими коштами за період з 13.11.2015 року по 30.06.2017 року в сумі 37044,58 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткові накладні), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Умови оплати за товар узгоджено в пунктах 4.2 та 4.3 Договору, якими передбачено, що Покупець зобов'язаний здійснити оплату у розмірі 100 % на протязі 30 календарних днів згідно виставленого рахунку. Відстрочка оплати вартості товару, може бути надана Покупцю згідно цього Договору, що не буде вважатися комерційним кредитом. Оплата здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України у відповідності з банківськими реквізитами Постачальника, вказаними в цьому Договорі.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна виконало належним чином свої зобов'язання, а саме поставило товар відповідачу, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, які засвідчують фактичну передачу товару Постачальником.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором поставки щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами договору, а наявність заборгованості в розмірі 74021,70 грн. підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи.

Відповідач у клопотанні про відстрочку виконання рішення суду та поясненнях від 13.09.2017 року суму основного боргу в сумі 74021,70 грн. визнав.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна про стягнення з Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат основного боргу в сумі 74021,70 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленої продукції з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором поставки, на підставі п. 7.1 Договору, нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати продукції за загальний період з 13.11.2015 року по 30.06.2017 року на загальну суму 41171,50 грн. Зі змісту вказаного пункту Договору вбачається, що за несвоєчасну або неповну оплату Продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від сукупної суми вартості товару за кожен день прострочення оплати.

Проте, дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем не враховано приписи ч.6 ст. 232 ГК України. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, з врахуванням положень вказаного пункту постанови Пленуму Вищого господарського суду України, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок пені за допомогою програми Законодавство .

Пеня розрахована судом наступним чином:

- за період з 13.11.2015 року по 13.05.2016 року (182 дня прострочення) від суми 12816,30 грн. пеня складає 2345,38 грн.;

- за період з 21.11.2015 року по 21.05.2016 року (182 дня прострочення) від суми 12510,00 грн. пеня складає 2289,33 грн.;

- за період з 14.12.2015 року по 13.06.2016 року (182 дня прострочення) від суми 4170,00 грн. пеня складає 763,11 грн.;

- за період з 17.12.2015 року по 17.06.2016 року (182 дня прострочення) від суми 4170,00 грн. пеня складає 763,11 грн.;

- за період з 24.12.2015 року по 23.06.2016 року (182 дня прострочення) від суми 4253,40 грн. пеня складає 778,37 грн.;

- за період з 01.01.2016 року по 01.07.2016 року (182 дня прострочення) від суми 4253,40 грн. пеня складає 778,37 грн.;

- за період з 03.01.2016 року по 03.07.2016 року (182 дня прострочення) від суми 4170,00 грн. пеня складає 763,11 грн.;

- за період з 08.01.2016 року по 08.07.2016 року (182 дня прострочення) від суми 4220,10 грн. пеня складає 772,26 грн.;

- за період з 17.01.2016 року по 17.07.2016 року (182 дня прострочення) від суми 4253,40 грн. пеня складає 778,37 грн.;

- за період з 22.01.2016 року по 22.07.2016 року (182 дня прострочення) від суми 14135,56 грн. пеня складає 2586,81 грн.;

- за період з 15.02.2016 року по 15.08.2016 року (182 дня прострочення) від суми 5069,54 грн. пеня складає 927,73 грн..

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума пені за прострочення оплати за поставлений товар становить 13545,95 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна про стягнення з Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат пені підлягають задоволенню частково в сумі 13545,95 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача за загальний період з 13.11.2015 року по 30.06.2017 року три проценти річних в сумі 4810,00 грн. та інфляційні витрати в сумі 14651,61 грн.

Разом з тим, в розрахунку трьох процентів річних позивачем суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки при їх розрахунку. Відтак, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми Законодавство за рахунками.

Три проценти річних розраховані судом наступним чином:

- на заборгованість за період з 13.11.2015 року по 30.06.2017 року від суми 12816,30 грн. три проценти річних складають 626,77 грн.;

- на заборгованість за період з 21.11.2015 року по 30.06.2017 року від суми 12510,00 грн. три проценти річних складають 603,56 грн.;

- на заборгованість за період з 14.12.2015 року по 30.06.2017 року від суми 4170,00 грн. три проценти річних складають 193,31 грн.;

- на заборгованість за період з 17.12.2015 року по 30.06.2017 року від суми 4170,00 грн. три проценти річних складають 192,28 грн.;

- на заборгованість за період з 24.12.2015 року по 30.06.2017 року від суми 4253,40 грн. три проценти річних складають 193,68 грн.;

- на заборгованість за період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року від суми 4253,40 грн. три проценти річних складають 190,88 грн.;

- на заборгованість за період з 03.01.2016 року по 30.06.2017 року від суми 4170,00 грн. три проценти річних складають 186,45 грн.;

- на заборгованість за період з 08.01.2016 року по 30.06.2017 року від суми 4220,10 грн. три проценти річних складають 186,96 грн.;

- на заборгованість за період з 17.01.2016 року по 30.06.2017 року від суми 4253,40 грн. три проценти річних складають 185,30 грн.;

- на заборгованість за період з 22.01.2016 року по 30.06.2017 року від суми 14135,56 грн. три проценти річних складають 610,03 грн.;

- на заборгованість за період з 15.02.2016 року по 30.06.2017 року від суми 5069,54 грн. три проценти річних складають 208,81 грн..

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума трьох процентів річних за прострочення оплати за поставлений товар становить 3378,03 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна про стягнення з Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 3378,03 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат суд зазначає наступне.

Інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом перевірено розрахунок позивача в частині нарахованих інфляційних витрат в сумі 14651,61 грн. Розрахунок здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна про стягнення з Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат інфляційних витрат підлягають задоволенню в сумі 14651,61 грн.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна з посиланням на приписи статті 692 ЦК України та статей 198, 231, 232 ГК України заявлені до стягнення відсотки за неправомірне користування чужими коштами за загальний період з 13.11.2015 року по 30.06.2017 року в сумі 37044,58 грн. Вказані відсотки позивачем розраховані на рівні облікової ставки Національного банку України визначаючи їх розмір, керувався приписами ч. 6 ст. 231 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 2 ст. 536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Умовами договору поставки № 017/2013 від 01.07.2013 року ані розмір, ані порядок нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами не передбачено.

Як вбачається із п. 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань нарахування процентів на прострочену суму оплати товару не є ні видом забезпечення виконання зобов'язань, ані штрафною санкцією.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Щодо надання відстрочки виконання рішення суду, слід зазначити наступне.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує, що протягом тривалого часу поставляв м'ясну продукцію контрагентам, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим, в результаті чого у останніх перед ним накопичилась значна сума заборгованості, а саме сума не отриманих Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат коштів складає 770527,85 грн. При цьому зазначає, що окупація території Автономної Республіки Крим та проведення на території Донецької і Луганської областей антитерористичної операції позбавили його можливості повернути свої грошові кошти у зв'язку з тим, що господарські відносини з підприємствами, які зареєстровані в АРК практично неможливі, стягнення коштів в судовому порядку також не є можливим через невизначеність статусу вказаної території. Поряд з цим посилається на наявність рішень Господарського суду Запорізької області та Господарського суду Харківської області, якими стягнуто на його користь кошти, але рішення не виконані. Вважає, що виконання рішення суду відразу у повному обсязі може призвести до негативних фінансових наслідків, як виникнення заборгованості перед іншими постачальниками, податків, зборів.

Згідно положень п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Законодавець визначає, що відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду обґрунтоване приписами статті 121 ГПК України, які передбачають наявність виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого документа, наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

До обставин, що ускладнюють виконання рішення відповідач відносить наявність заборгованості в сумі 770527,85 грн. перед ним з боку контрагентів, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим, яким останній поставляє м'ясну продукцію, окупацію території Автономної Республіки Крим а також проведення на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції, що позбавляє можливості повернути вказану заборгованість. Також посилається на наявність рішень Господарського суду Запорізької області та Господарського суду Харківської області, якими на його користь стягнуті кошти, але які не виконано. Відповідач вважає, що виконання рішення суду відразу у повному обсязі може привести до негативних фінансових наслідків, таких як виникнення заборгованості перед іншими постачальниками, податків, зборів, спричинить звільнення працівників товариства.

Вказані обставини боржник вважає винятковими, оскільки вони перешкоджають своєчасно виконати рішення у спосіб та порядок визначені судом, а тому просить задовольнити його клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду.

На підтвердження викладених обставин відповідач надав наступні документи: договір № 319 від 22.03.2010 року з ТОВ Азовчані , договір постачання № 501 від 02.02.2012 року з ПП Виклен-Арго , договір № 34 від 14.01.2010 року з ФОП ОСОБА_3, договір постачання № 61 від 15.03.2013 року з КП Рікон , договір постачання № 46 від 30.01.2013 року з ФОП ОСОБА_4, довідку про дебіторську заборгованість № 362 від 16.08.2017 року. Також надав копію рішень господарського суду Запорізької області від 15.12.2015 року у справі № 908/5669/15, відповідно до якого стягнуто на його користь кошти, та копії постанов про повернення виконавчих документів: від 13.12.2016 року Приморського районного відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області №7/5009/3625/11 від 09.07.2012 року; від 22.08.2016 року Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області №5023/3571/11 від 12.07.2011 року, від 09.09.2016 року Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кіровоград Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області №9/210 від 04.03.2010 року, рішення Господарського суду Запорізької області, від 18.05.2017 року у справі № 908/562/17, від 17.05.2017 року у справі № 908/736/17, від 06.07.2017 року у справі № 908/1049/17, від 15.06.2017 року у справі № 908/1022/17, від 15.06.2017 року у справі 908/1110/17, віл 20.03.2017 року у справі № 908/112/17 якими стягнуто заборгованість з відповідача на користь контрагентів.

Відповідачем надано довідку про дебіторську заборгованість № 362 від 16.08.2017 року з якої вбачається, що у Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат станом на 16.08.2017 року існує дебіторська заборгованість на 770527,85 грн. Однак, вказану довідку суд оцінює критично, оскільки вона складена одноособово відповідачем.

Відповідач всупереч приписів ст. 33 ГПК України не надав суду доказів, в т. ч. первинних бухгалтерських документів, які можуть підтвердити фінансове становище підприємства за останній звітній період та які б свідчили про ускладнення виконання рішення або неможливості такого виконання у строк або встановленим господарським судом способом, що позбавляє суд можливості встановити обставини, пов'язані із застосуванням приписів ст. 121 ГПК України.

Посилання відповідача на наявність заборгованості контрагентів, втрату значної частини ринку збуту та зменшення обсягів реалізації виготовленої продукції, невиконані рішення господарського суду на його користь не є безумовною підставою для надання відстрочки виконання рішення суду в даній спрві.

При цьому, наявність або відсутність заперечень з боку інших учасників судового процесу щодо застосування судом приписів ст. 83 України не позбавляє заявника обов'язку доведення ускладнення виконання рішення або неможливості такого виконання у строк або встановленим господарським судом способом.

За таких обставин, дослідивши надані до заяви докази, врахувавши матеріальні інтереси відповідача, суд дійшов висновку, що останнім необґрунтовано заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення суду строком на три місяці, а тому в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що він не позбавлений права та можливості звернутися до суду із відповідною заявою в порядку ст. 121 ГПК України із наданням доказів неможливості виконання рішення суду у встановлений судом спосіб та порядок.

Стосовно стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 14000,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру .

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Так, в якості доказів на підтвердження надання послуг адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги № 30/06-17 від 30.06.2017 року, укладений між Адвокатським об'єднанням Українська адвокатська компанія Джей Ай Ті , як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна , як Замовником, та довіреність Адвокатського об'єднання Українська адвокатська компанія Джей Ай Ті № 30/06 від 30.06.2017 року, якою уповноважено Сівак Олександру Вікторівну бути представником Товариства з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна у Господарському суді Запорізької області.

Відповідно до предмету вказаного договору (п. 1.1.) в порядку та на умовах, визначеного договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику відповідно до договору правову допомогу адвоката, щодо захисту інтересів Замовника у Господарському суду Запорізької області у зв'язку з вирішенням спору у судовому порядку між Товариством з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна та Публічним акціонерним товариством Мелітопольський м'ясокомбінат про стягнення з останнього заборгованості по договору № 017/2013 поставки від 01.07.2013 року шляхом представництва у Господарському суді Запорізької області інтересів Замовника, а Замовник зобов'язується оплатити такі послуги.

Згідно з п. 2.5 договору на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг відповідно до умов договору складається акт приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 4.1 договору сторони узгодили, що за надані послуги замовник виплачує Виконавцеві плату в розмірі 14000,00 грн. згідно виставленого рахунку-фактури.

Втім позивачем в якості доказів отримання послуг адвоката не надано до матеріалів справи свідоцтво про реєстрацію адвокатського об'єднання, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, ордер, рахунку-фактури на суму 14000,00 грн., акту приймання-передачі наданих послуг, платіжне доручення на суму 14000,00 грн. про оплату послуг адвоката.

Ненадання суду акту виконаних адвокатом послуг унеможливлює визначення обґрунтованості розміру витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката.

Крім того, заявлені послуги за надання правової допомоги, які позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача були надані в рамках виконання договору № 30/06-17 від 30.06.2017 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням Українська адвокатська компанія Джей Ай Ті , як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна , як Замовником, а не безпосередньо з адвокатом, відтак вказані витрати не є судовими витратами в розумінні ст. 44 ГПК України.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що позовна заява, розрахунок ціни позову, підписані директором Товариством з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна Крушинською О.В., хоча відповідно до п. 2.2. договору Виконавцю надано право подавати позовну заяву.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.09.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 538, 599, 611, 625, 629, 638, 639, 693, 712, ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 231, 232, 265 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 25, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна до Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат , 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175, код ЄДРПОУ 00443513, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна , 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, кім. 531, код ЄДРПОУ 38323234, основний борг в сумі 74021 (сімдесят чотири тисячі двадцять одна) грн. 70 коп., пеню в сумі 13545 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 95 коп., три процента річних в сумі 3378 (три тисячі триста сімдесят вісім) грн. 03 коп., інфляційні витрати в сумі 14651 (чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 61 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1583 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три) грн. 96 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних Товариства з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна про стягнення з Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат пені в сумі 27625,55 грн. відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна про стягнення з Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат трьох процентів річних в сумі 1431,97 грн. відмовити.

5. У задоволенні позовних Товариства з обмеженою відповідальністю БС Глобал Україна про стягнення з Публічного акціонерного товариства Мелітопольський м'ясокомбінат відсотків за неправомірне користування чужими коштами в сумі 37044,58 грн. відмовити.

Повне рішення складено - 20.09.2017 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.