Рішення

від 27.09.2017 по справі 910/12043/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.2017Справа №910/12043/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/12043/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Інвест Україна , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Промодяг , м. Київ,

про стягнення 13 801,82 грн.,

за участю представників:

позивача - Субін Т.О. (довіреністю від 11.09.2017 № 06);

відповідача - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Інвест Україна (далі - ТОВ Бізнес Інвест Україна ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Промодяг (далі - ТОВ Промодяг ) про стягнення 3 756,50 грн. заборгованості зі сплати суборендної плати, яка утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди об'єкта нерухомості від 29.12.2016 №26 (далі - Договір); 257,40 пені; 252,15 грн. 25 % річних від простроченої суми; 144,52 грн. втрат від інфляції; 1 878,25 грн. 50 % штраф за прострочення сплати платежів; 7 513 грн. штраф за порушення строків виключення інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а всього 13 801,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 12.09.2017.

04.09.2017 позивач подав суду довідку про відсутність аналогічного спору та письмові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 розгляд справи було відкладено на 27.09.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 27.09.2017 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача у судове засідання 27.09.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; вимоги ухвал суду не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверт з ухвалою суду про порушення провадження у справі, який було повернуто з адреси відповідача з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Разом з тим, ухвалу суду про відкладення відповідач отримав 19.09.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.12.2016 ТОВ Бізнес Інвест Україна (орендар) і ТОВ Промодяг (суборендар) було укладено Договір, за умовами якого:

- орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування окремо визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 86,6 кв. м. групи приміщень № 9, а саме: приміщення № 1 площею 11,8 кв.м.; приміщення № 2 площею 31,7 кв.м., приміщення № 3 площею 16,3 кв.м., приміщення № 10 площею 26,8 кв.м., що розташовані на другому поверсі будівлі (літера А) за адресою: м. Київ, вул. І. Еренбурга, 3а (далі - об'єкт суборенди) (пункт 1.1 Договору);

- право користування об'єктом суборенди належить орендарю на підставі договору оренди об'єкта нерухомості, укладеного орендарем та орендодавцем (пункт 1.3 Договору);

- суборендар зобов'язаний: вчасно і в повному обсязі у відповідності до умов Договору сплачувати суборендну плату та інші платежі передбачені Договором; завчасно, до настання строків оплати відповідних платежів, отримувати в орендаря рахунки на сплату платежів передбачених даним Договором (підпункти 3.3.2, 3.3.26 пункту 3.3 Договору);

- суборендар має право використовувати адресу об'єкта суборенди або адресу будівлі, в якій знаходиться об'єкт суборенди як місце реєстрації місцезнаходження суборендаря у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр); суборендар зобов'язаний на дату підписання акта приймання-передачі (повернення) об'єкта суборенди із суборендного користування виключити інформацію із Реєстру про реєстрацію свого місцезнаходження за адресою об'єкта суборенди (підпункти 3.4.6, 3.4.7 пункту 3.4 Договору);

- Договір набуває чинності з 01.01.2017 та діє до 31.12.2017 (включно) (пункт 4.1 Договору);

- суборендна плата за користування одним квадратним метром об'єкту суборенди становить 100 грн. без ПДВ на місяць. Загальний розмір суборендної плати за користування об'єктом суборенди становить 8 660 грн. без ПДВ на місяць (пункт 5.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - представником Лошкарьовою А.О., яка діяла на підставі довіреності від 07.11.2016 № 04, від відповідача - директором Ткаченком А.О., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором з оренди нерухомого майна.

Судом встановлено, що орендар передав, а суборендар прийняв приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду від 01.01.2017, який підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Сторонами було укладено додаткову угоду від 24.03.2014 № 1, за умовами якої були повернуті приміщення №№ 1, 2, 3, 10 та передано в оренду приміщення № 4 та № 5; внесені зміни у пункт 5.1 Договору та визначено розмір суборендої плати за місяць у сумі 3 756,50 грн. без ПДВ.

21.04.2017 додатковою угодою від 21.04.2017 № б/н сторонами було розірвано Договір з 30.04.2017.

Судом встановлено, що суборендар передав, а орендар прийняв приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду від 30.04.2017, який підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.

Таким чином, Договір було розірвано 30.04.2017 та повернуто об'єкт суборенди 30.04.2017.

Разом з тим, відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати за квітень 2017 року належним чином не виконав, внаслідок чого виник борг у сумі 3 756,50 грн.

Так, 01.04.2017 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату від 01.04.2017 № 225 на суму 3 756,50 грн.

Також, сторонами були підписані та скріплені печатками без зауважень такі акти: надання послуг від 30.04.2017 № 209 на суму 3 756,50 грн.; звірки взаєморозрахунків станом за період з січня 2017 року по квітень 2017 року.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Враховуючи викладене, незважаючи на закінчення дії Договору з 30.04.2017, відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату за квітень 2017 року.

Позивач звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість (лист від 22.05.2017 № 05), які були залишені без відповіді та належного реагування.

Відповідач доказів оплати вказаного рахунку суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3 756,50 грн. боргу з суборендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача: 257,40 пені (період нарахування з 11.04.2017 - 17.07.2017); 252,15 грн. 25 % річних від простроченої суми (період нарахування з 11.04.2017 - 17.07.2017); 144,52 грн. втрат від інфляції (період нарахування з 11.04.2017 - 17.07.2017); 1 878,25 грн. 50 % штрафу за прострочення сплати платежів; 7 513 грн. штрафу за порушення строків виключення інформації із Реєстру.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати платежів відповідно до умов Договору суборендар зобов'язаний сплатити на користь орендаря пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення за весь період заборгованості до моменту її погашення.

Згідно з пунктом 8.2 Договору у випадку прострочення виконання обов'язків по сплаті платежів, передбачених Договором у порядку статті 625 ЦК України суборендар зобов'язаний сплатити орендарю 25 % річних від простроченої суми.

Відповідно до пункту 8.4 Договору у випадку прострочення сплати суборендарем платежів встановлених Договором більше ніж на 30 календарних днів, суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 50 % від розміру загальної суми заборгованості.

Пунктом 8.12 Договору передбачено, що за порушення строків виключення інформації із Реєстру про реєстрацію місцезнаходження за адресою об'єкта суборенди замовник сплачує на користь орендаря штраф у розмірі подвійної суборендної плати за останній місяць користування об'єктом суборенди за весь час прострочення строків виключення інформації з Реєстру.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки відповідачем не було здійснено оплату у визначений Договором строк, прострочення складає більше ніж 30 календарних днів, та зважаючи на невиконання відповідачем обов'язку із внесення змін щодо місцезнаходження у Реєстр, що підтверджується витягом з Реєстру станом на 21.07.2017, то наявні підстави для покладення штрафів на підставі пунктів 8.4 та 8.12 Договору.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Промодяг (01033, м. Київ, вул. Іллі Еренбурга, 3-А; ідентифікаційний код: 36282165) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Інвест Україна (03022, м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, 8; ідентифікаційний код: 39444220): 3 756 (три тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 50 коп. заборгованості зі сплати суборендної плати; 257 (двісті п'ятдесят сім) грн. 40 коп. пені; 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 15 коп. 25 % річних від простроченої суми; 144 (сто сорок чотири) грн. 52 коп. втрат від інфляції; 1 878 (одну тисячу вісімсот сімдесят вісім) грн. 25 коп. 50 % штрафу за прострочення сплати платежів; 7 513 (сім тисяч п'ятсот тринадцять) грн. штрафу та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 03.10.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук