Рішення

від 28.09.2017 по справі 906/662/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" вересня 2017 р. Справа № 906/662/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Тищенко А.С. - довіреність №2 від 12.09.2017;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Лугинське лісове господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандумукр"

про стягнення 8931,76грн

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8931,76грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості поставленого товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився. 28.09.2017 до суду за вх.№12394 повернулася копія ухвали суду від 14.09.2017, яка направлялася останньому на адресу, вказану в позовній заяві та отриманому судом витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003018878 від 14.09.2017, з відміткою поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 76-79).

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений судом про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення його особисто, чи повноважного представника не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до договору поставки купівлі-продажу необробленої деревини №5/3/14 від 10.06.2014, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідачу був поставлений товар.

Позивач свої зобов`язання виконав належним чином, поставивши відповідачу товар на загальну суму 179081,76грн, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 15-30).

Слід зазначити, що вказаний договір сторонами не підписаний, тому суд вважає що передача товару позивачем відповідачу була позадоговірною.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України).

Абзацом 1 частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, відповідач зобов'язання щодо своєчасної оплати за поставлений позивачем товар виконав частково, сплативши позивачу 170150,00грн, про що свідчать відповідні платіжні доручення (а.с. 33-45) та не заперечується самим позивачем у позовній заяві.

28.04.2016 позивачем направлено відповідачу претензію №1143 від 28.04.2016 про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 8931,76грн (а.с. 71), яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Тому, станом на день звернення з позовною заявою до суду у відповідача перед позивачем існувала заборгованість за поставлений товар у сумі 8931,76грн (179081,76грн - 170150,00грн).

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За змістом статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач позов щодо предмету та підстав не оспорив, доказів сплати позивачу боргу за поставлений товар у розмірі 8931,76грн не надав, і такі в матеріалах справи відсутні, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 8931,76грн боргу за поставлений товар належними та допустимими доказами.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 8931,76грн боргу є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандумукр" (10001, м.Житомир, вул. Мануїльського, буд. 4, кв. 69; ідентифікаційний код 38741675) на користь Держаного підприємства "Лугинське лісове господарство" (11301, Житомирська область, Лугинський район, смт Лугини, вул.Павлова, 18; ідентифікаційний код 00991864):

- 8931,76грн - боргу;

- 1600,00грн - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.10.17

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2,3 - сторонам (рек. з повід.)