Рішення

від 02.10.2017 по справі 910/15093/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2017Справа №910/15093/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕНЕЗІС ГРУПП

до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ГРЕСА-ЛТД

про стягнення 379 328,97 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Мирний Є.М. за довіреністю б/н від 22.06.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГЕНЕЗІС ГРУПП (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ГРЕСА-ЛТД (відповідач) про стягнення 379 328,97 грн. заборгованості на підставі Договору поставки 2609 SCANDI 2012 від 26.09.2012 за товар, поставлений на підставі видаткових накладних № 982 від 10.09.2012 та № 1867 від 29.11.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснив розрахунку за товар, отриманий від позивача на підставі Договору поставки 2609 SCANDI 2012 від 26.09.2012 (далі - Договір) за видатковими накладними № № 982 від 10.09.2012 та № 1867 від 29.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15093/17 та призначено розгляд справи на 02.10.2017 о 12:30 год.

25.09.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист з підтвердженням про відсутність аналогічного спору та належним чином засвідченою копією Додаткової угоди від 10.12.2014 до Договору поставки 2609 SCANDI 2012 від 26.09.2012 для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2017 про порушення провадження у справі № 910/15093/17.

26.09.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява, якою відповідач повідомив суд про те, що підтверджує обставини, викладені у позовній заяві, та просив суд врахувати, що у підприємства відсутня можливість виконати свої зобов'язання, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, та просив розглянути справу без участі представника відповідача.

В судове засідання, призначене на 02.10.2017, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 02.10.2017, не з'явився, проте згідно заяви, поданої 26.09.2017 через відділ діловодства суду, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, тобто, фактично визнав позов, та просив суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до п.п. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд, враховуючи клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 02.10.2017 відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕНЕЗІС ГРУПП (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ГРЕСА-ЛТД (покупець, відповідач) був укладений Договір поставки 2609 SCANDI 2012 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується передати (поставити) у визначені строки у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і своєчасно сплатити його повну, остаточну вартість на умовах цього Договору.

Предметом постачання за цим Договором є електричні конвектори торгівельної марки SCANDI (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору сторони узгодили, що товар вважається переданим покупцю у момент фактичного його вручення, що підтверджується підписом повноважного представника покупця в накладних на товар.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що загальна вартість цього Договору дорівнює загальній сумі накладних на товар, що поставляється за цим Договором.

Сторони домовились про те, що постачальник поставляє покупцю товар на умовах відстрочки платежу за товар строком на 21 календарний день з дня фактичного отримання товару. Таким чином, покупець підписанням цього Договору прийняв на себе зобов'язання здійснити повну сплату усієї остаточної вартості відповідної партії товару у строк, не пізніше 21 календарного дня від дати кожної відповідної товарної накладної (п. 7.1 Договору).

Згідно п. 10.1 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині зобов'язань покупця дотримуватись рекомендованих постачальником роздрібних цін, як це передбачено пунктом 6.4 - до 31 березня 2013 року.

Позивач стверджує, що ним на виконання умов Договору було поставлено відповідачу товар (конвектори торгівельної марки SCANDI в кількості 921 шт.) згідно видаткових накладних № 982 від 10.09.2012 та № 1867 від 29.11.2012 на загальну суму 379 328,97 грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений товар у строк, не пізніше 21 календарного дня від дати кожної відповідної товарної накладної.

Втім, як стверджує позивач, відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати товару, поставленого на підставі Договору за видатковими накладними № 982 від 10.09.2012 та № 1867 від 29.11.2012, у зв'язку з чим сторони 10.12.2014 уклали Додаткову угоду до Договору поставки 2609 SCANDI 2012 від 26.09.2012 (надалі - Додаткова угода), пунктом 1 якою сторони провели взаємні розрахунки та погодили, що заборгованість покупця (відповідача) перед постачальником (позивачем) за Договором поставки 2609 SCANDI 2012 від 26.09.2012 складає 379 328,97 грн.

Підписанням даної Додаткової угоди сторони погодили, що покупець зобов'язаний здійснити сплату заборгованості, визначену п. 1 даної Додаткової угоди, до 31.12.2015 року включно (п. 2 Додаткової угоди).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідач відповідні умови Додаткової угоди від 10.12.2014 до Договору поставки 2609 SCANDI 2012 від 26.09.2012 не виконав, заборгованість в сумі 379 328,97 грн. не сплатив.

За наведених обставин позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 379 328,97 грн.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не з'явився, але подав 26.09.2017 через відділ діловодства суду заяву, якою підтвердив обставини, викладені у позивній заяві.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню з огляду на наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Вищенаведені умови Договору поставки 2609 SCANDI 2012 від 26.09.2012 свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

По матеріалам справи судом встановлено, що відповідно до видаткових № 982 від 10.09.2012 та № 1867 від 29.11.2012 позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 379 328,97 грн.

Наведені видаткові накладні на суму 379 328,97 грн., які містить підпис відповідача та скріплені його печаткою, приймається судом у якості належного доказу по справі, що підтверджує факт поставки позивачем товару на суму 379 328,97 грн. та прийняття цього товару відповідачем без зауважень по кількості та якості.

Крім того, матеріали справи містять копію Додаткової угоди від 10.12.2014 до Договору поставки 2609 SCANDI 2012 від 26.09.2012, пунктом 2 якої покупець (відповідач) взяв на себе зобов'язання здійснити сплату заборгованості в сумі 379 328,97 грн., до 31.12.2015 року включно.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що покупець (відповідач) повинен був здійснити оплату за поставлений товар у строк, не пізніше 21 календарного дня від дати кожної відповідної товарної накладної.

Підписавши Додаткову угоду від 10.12.2014, відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити сплату заборгованості в сумі 379 328,97 грн., до 31.12.2015 року включно.

Отже, враховуючи дату отримання відповідачем товару за видатковими накладними № 982 від 10.09.2012 та № 1867 від 29.11.2012 та умови п. 2 Додаткової угоди від 10.12.2014, відповідач повинен був оплатити вартість товару за цими видатковими накладними до 31.12.2015 включно.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не здійснив оплату товару за видатковими накладними видаткових № 982 від 10.09.2012 та № 1867 від 29.11.2012 в сумі 379 328,97 грн. ані в строк, визначений умовами Договору, ані в строк визначений Додатковою угодою від 10.12.2014, ані станом на час розгляду спору по суті, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що станом на час вирішення спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем за товар, поставлений на підставі видаткових накладних № 982 від 10.09.2012 та № 1867 від 29.11.2012 згідно Договору, становить 379 328,97 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 379 328,97 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, на відповідача покладається судовий збір в розмірі 5 689,93 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, ч. 5 ст. 78, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ГРЕСА-ЛТД (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 28, кв. 77; ідентифікаційний код 19496771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕНЕЗІС ГРУПП (01014, м. Київ, вул. Струтинського, буд. 6-А; ідентифікаційний код 33401160) 379 328,97 грн. (триста сімдесят дев'ять тисяч триста двадцять вісім гривень 97 коп.) заборгованості за Договором поставки 2609 SCANDI 2012 від 26.09.2012, 5 689,93 грн. (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень 93 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.10.2017

Суддя Гумега О.В.