Ухвала

від 04.10.2017 по справі 28/27-07-596

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"04" жовтня 2017 р.Справа № 28/27-07-596

За позовом Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАР"

про стягнення заборгованості 390907,03грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Суть спору: 29 вересня 2017 року за вх.№2-5197/17 публічне акціонерне товариство "Кристалбанк" звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про заміну стягувача, вякій просить суд здійснити заміну стягувача Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль"на його правонаступника - публічне акціонерне товариство "Кристалбанк" у наказі господарського суду Одеської області від 04.05.2007 року по справі № 28/27-07-596 відносно боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "ФАР".

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.04.2017р. по даній справі позовні вимоги Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" було задоволено, присуджено до стягнення із Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАР" суму заборгованості в розмірі 390907 (триста дев'яносто тисяч дев'ятсот сім) гривень 3 копійки, суму державного мита в розмірі 3909 (три тисячі дев'ятсот дев'ять) гривень, суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) гривень.

04.05.2007р. на виконання даного судового рішення в порядку ст. 116 ГПК України судом було видано відповідний наказ.

29.09.2017р. до господарського суду звернулось публічне акціонерне товариство „КРИСТАЛБАНК" із заявою про заміну стягувача ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ПАТ „Кристалбанк" у наказі Господарського суду Одеської області від 04.05.2007 року по справі №28/27-07596 відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАР"

В обґрунтування вказаної заяви, заявник посилається на те, що відносно ТОВ „ФАР" малиновським відділом державної виконавчої служби м. Одеси було відкрито виконавче провадження ВП №47369995, Однак 29.12.2016 року виконавчий документ був повернутий стягувану.

24.05.2017 року між ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ „Кристалбанк" був укладений Договір факторингу, відповідно до якого ПАТ „Кристалбанк" набув всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими йому згідно Реєстру відступлених Прав Вимоги від 25.05.2017 року.

Як стверджує заявник, ПАТ „Кристалбанк" на теперішні яас набуло всіх прав кредитора та заставодержателя по відношенню до ТОВ „ФАР"

В силу положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за право чином, а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заявник зазначає, що оскільки ПАТ „Кристалбанк" набуло всіх прав ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", у тому числі на отримання виконання зобов'язань за кредитним договором, ПАТ „Кристалбанк" набуло також прав стягувача за рішенням суду та наказом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної заяви вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні , а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу . Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (з наступними змінами і доповненнями) у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Так, виконання рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", яким врегульовані умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Приписами чинного законодавства передбачено, що питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалось вище по тексту ухвали, процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення , і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб , визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що необхідною умовою для заміни сторони у виконавчому провадженні є наявність виконавчого провадження. Зазначений правовий висновок підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду України.

Так, у постанові від 13.11.2014р. по справі № 06/188-38 Вищий господарський суд України зазначає, що наявність виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відповідного органу державної виконавчої служби, розпочинається з винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, господарський суд відзначає, що ПАТ „Кристалбанк" в установленому порядку не надало доказів відкритого виконавчого провадження, яке перебуває на виконання у відповідного органу державної виконавчої служби, у зв'язку з чим у господарського суду відсутні правові підстави здійснювати заміну стягувача ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ПАТ „Кристалбанк" у наказі Господарського суду Одеської області від 04.05.2007 року по справі №28/27-07596 відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАР"

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладені обставини, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення заміни стягувача що має наслідком відмову у задоволенні заяви ПАТ „Кристалбанк".

Керуючись ст.ст. 25, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви (вх. № 2-5197/17 від 29.09.2017р.) ПАТ „Кристалбанк", що подана в передбаченому ст. 25 ГПК України та Закону України „Про виконавче провадження" порядку - відмовити .

Суддя Г.І. Гуляк