ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2017р. Справа № 917/1273/17
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020
до Житлово-будівельного кооперативу "Дзержинець", вул. Калініна, 35, м. Полтава, 36021
про стягнення 14821,42 грн. (із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)
Суддя Семчук О.С.
Представники :
від позивача: Заліпа Н.Ю. (довіреність № 70 від 15.12.2016р.);
від відповідача: Самохвал Т.П. (директор).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 14.09.2017р. до 10 год. 30 хв. 29.09.2017р.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (далі - позивач/ ПАТ "Полтавагаз") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Дзержинець" (далі - відповідач/ ЖБК "Дзержинець") про стягнення 15821,42 грн., в тому числі 6493,39 грн. основного боргу, 519,44 грн. 3% річних, 6907,15 грн. пені та 1901,44 грн. інфляційних. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом (для побутових потреб населення житлового фонду, що перебуває на балансі підприємств, установ, організацій) № 3 від 01.01.2013р.
28.09.2017р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 14821,42 грн., в тому числі: 5493,39 грн. основного боргу, 519,44 грн. 3% річних, 6907,15 грн. пені та 1901,44 грн. інфляційних.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Оскільки дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси, заява про зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.
У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, в зв'язку з цим спір вирішується виходячи з нової ціни позову, а саме: про стягнення з відповідача 14821,42 грн., в тому числі: 5493,39 грн. основного боргу, 519,44 грн. 3% річних, 6907,15 грн. пені та 1901,44 грн. інфляційних.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.08.2017р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 14.09.2017р.
В судовому засіданні 14.09.2017р. була оголошена перерва до 29.09.2017р.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує у повному обсязі, представник відповідача проти позову не заперечує.
В судовому засіданні 29.09.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2013р. між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (для побутових потреб населення житлового фонду, що перебуває на балансі підприємств, установ, організацій) № 3 (далі - договір).
Відповідно до умов п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.
Згідно п. 3.5. договору на підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісяця акти приймання-передачі газу.
У відповідності до п. 3.5. договору актами приймання-передачі природного газу сторони підтвердили, що позивач надавав відповідачу послуги з постачання природного газу:
- в квітні 2015 року в об'ємі 0,828 тис. куб. м. на суму 5951,66 грн., що підтверджується актом приймання-передачі № У0000021288 від 30.04.2015p.;
- в травні 2015 року в об'ємі 0,481 тис. куб. м. на суму 3455,81 грн., що підтверджується актом приймання-передачі № У0000024274 від 31.05.2015p.;
- в червні 2015 року в об'ємі 0,414 тис. куб. м. на суму 2975,83 грн., що підтверджується актом приймання-передачі № У0000028153 від 30.06.2015р.
Розрахунки за реалізований споживачеві газ згідно п. 4.1 договору здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Ціна газу визначена в підписаних сторонами актах прийому-передачі.
Відповідно до п. 4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідач порушив свої зобовязання в частині здійснення оплати за отриманий природний у визначені договором строки. Згідно розрахунку позивача станом на 26.09.2017 року, відповідач за природний газ отриманий з квітня по червень 2015 року заборгував 5493,39 грн.
Відповідач підтвердив факт наявності заборгованості саме в розмірі 5493,39 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача основної заборгованості суд виходить з наступного.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Строк оплати переданого у квітні-червні 2015 року газу згідно умов договору настав.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем отриманого газу в повному обсязі.
За даних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 5493,39 грн. заборгованості за поставлений природний газ підлягають задоволенню повністю.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача: 519,44 грн. 3% річних і 6907,15 грн. пені за загальний період з 06.05.2015р. по 21.07.2017р., а також 1901,44 грн. інфляційних за період з 06.05.2017р. по 30.06.2017р.
Пунктом 6.2.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Судом встановлено, що при нарахуванні пені позивачем не дотримано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, нарахування пені на заборгованість за газ отриманий позивачем в квітні 2015 року припиняється 05.11.2015р. , в травні - 05.12.2015р., в червні - 05.01.2016р.
З врахуванням вказаного судом здійснено перерахунок суми пені та встановлено, що стягненню підлягає пеня в розмірі 2945,69 грн. В іншій частині, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних і встановлено його правильність.
Таким чином, вимога позивача про стягнення 519,44 грн. річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім цього, судом встановлено, що позивачем при нарахуванні інфляційних втрат не враховано п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно якого, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
З наявного в матеріалах справи розрахунку інфляційних випливає, що позивач здійснює нарахування інфляційних на борг за квітень (строк оплати до 05.05.2015р.) з 06.05.2015р., хоча враховуючи вказану вище норму, нарахування необхідно розпочинати з червня 2015 року. Так само нарахування інфляційних на заборгованість за травень 2015р. (строк оплати до 05.06.2015р.) розпочинається з липня 2015р., а на заборгованість за червень 2015р. (строк оплати до 05.07.2016р.) - з серпня 2015р.
З врахуванням викладеного, суд здійснив перерахунок суми інфляційних втрат та встановив, що стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 1695,87 грн. В іншій частині, вимоги про стягнення інфляційних задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Дзержинець" (вул. Калініна, 35, м. Полтава, 36021; код ЄДРПОУ 21066026) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 03351912) 5493 грн. 39 коп. основного боргу, 2945 грн. 69 коп. пені, 519 грн. 44 коп. 3% річних, 1695 грн. 87 коп. інфляційних втрат, 1150 грн. 16 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 03.10.2017р .
Суддя О.С. Семчук
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2017 |
Оприлюднено | 05.10.2017 |
Номер документу | 69313887 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Семчук О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні