Рішення

від 25.09.2017 по справі 922/2510/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2017 р.Справа № 922/2510/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон СВ", м. Харків про стягнення 25942,25 грн. за участю представників:

позивача - Калініна О.А., довіреність №01-16/3128 від 22.05.2017;

відповідача - Махонін О.С., довіреність б/н від 30.08.2017;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків (позивач) 28.07.2017 звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон СВ", м. Харків про стягнення 25942,25 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №М7153 від 11.10.2016, щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів, у зв'язку з чим, окрім суми основного боргу в розмірі 7015,14 грн., відповідачу нараховані: 7126,96 грн. пені, 800,15 грн. 3 % річних та 11000,00 грн. штрафу. В якості правових підстав позову позивач вказує, зокрема, на норми ст. ст. 526, 530, ст. 611, ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 232 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2017 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2510/17 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 04.09.2017 об 11:10.

01.09.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 28029), мотивоване необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

04.09.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшла заява про долучення додаткових документів до матеріалів справи (вх. №28263), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначене судове засідання 04.09.2017 з'явився.

Відповідач в призначене судове засідання 04.09.2017 з'явився та підтримав подане 01.09.2017 клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №28263).

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №28263 від 01.09.2017) заслухавши думку позивача з приводу вказаного клопотання, вважає за доцільне його задовольнити шляхом оголошення перерви в судовому засіданні.

04.09.2017 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.09.2017 до 12:20год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

11.09.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №29162), мотивоване необхідністю надання витребуваних судом документів.

11.09.2017, після перерви розгляд справи було продовжено.

Позивач та відповідач в судовому засіданні надати пояснення по суті спору.

Також, відповідач підтримав подане 11.09.2017 клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №29162), яке просить суд задовольнити.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №29162 від 11.09.2017) заслухавши думку позивача з приводу вказаного клопотання, вважає за доцільне його задовольнити шляхом оголошення перерви в судовому засіданні.

11.09.2017 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.09.2017 до 10:20год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

15.09.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшли пояснення по справі (вх. №29874), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

18.09.2017, після перерви розгляд справи було продовжено.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні зазначив про сплату 11.09.2017 заборгованості з орендної плати в розмірі 3484,80 грн., про що посилається на наданий разом із поясненнями (вх. №29874 від 15.09.2017) примірник платіжного доручення № 821 від 11.09.17 на вказану суму із призначенням платежу: "плата за оренду приміщення зг р/ф №М7153 201705 ОРН від 12/05/2017. Проти позову в частині заявлених позивачем до стягнення 7126,96 грн. пені, 800,15 грн. 3 % річних та 11000,00 грн. штрафу заперечив повністю.

18.09.2017 в судовому засіданні оголошено перерву до 25.09.2017 до 10:30год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

25.09.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшли заперечення на пояснення позивача (вх. №31171), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

25.09.2017, після перерви розгляд справи було продовжено.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги з врахуванням здійсненої відповідачем оплати суми боргу в розмірі 7015,14 грн., підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні зазначив про повну сплату заборгованості з орендної плати в загальному розмірі 7015,14 грн., проте проти позову в частині заявлених позивачем до стягнення 7126,96 грн. пені, 800,15 грн. 3 % річних та 11000,00 грн. штрафу заперечив повністю.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

У судовому засіданні 25.09.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду даної справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

11.10.2016 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивачем, орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон СВ" (відповідачем, орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення № М7153 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 15-17), відповідно до умов п. 1.1. якого, цим Договором регулюються правовідносини, пов'язані з передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування нежитлового приміщення 1-го поверху 7-миповерхової будівлі по вул. Плеханівська, 126 (кімната № 103) - надалі іменується "об'єкт, що орендується".

Згідно з п. 3.2 Договору Сторони домовилися розповсюдити дію Договору з 19.01.2015 згідно з ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до пп. 1.1 та 1.2 Договору цим договором регулюються правовідносини, пов'язані з передачею Позивачем Відповідачу у строкове платне користування (оперативний лізинг, за визначенням п. 14.1.97 ст. 14 Податкового кодексу України) нежитлового приміщення 1-го поверху 7-миповерхової будівлі по вул. Плеханівській, 126 (кімната № 103), яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Площа, що орендується, становить 19,1 кв.м. (інв. № 824659/09).

Факт передачі відповідачу об'єкту, що орендується, підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі орендованого майна від 30.11.2016, згідно з п. 2 якого об'єкт оренди вважається переданим 19.01.2015 (т.с. І а.с. 20).

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата сплачується відповідачем в безготівковому порядку на поточний рахунок Позивача не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця за поточний розрахунковий місяць на підставі наданого позивачем рахунку.

Пунктом. 4.2 Договору сторонами визначений розмір орендної плати за об'єкт, що орендується, який складає разом з ПДВ 1980,00 грн.

Разом з цим сторони погодили, що розмір орендної плати за поточний розрахунковий місяць складається з орендної плати за попередній місяць та суми індексації орендної плати на індекс інфляції попереднього місяця за винятком випадків дефляції (п. 4.З.).

Згідно з умовами п. 5.1.2 Договору Відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі згідно з розділом 4 цього Договору. А відповідно до п. 5.1.3 Договору Відповідач зобов'язався після набрання чинності Договору за наданим Позивачем рахунком сплатити за весь розрахунковий період з 19.01.2015 орендну плату з урахуванням індексу інфляції.

Однак, станом на 24.07.2017 відповідач, у порушенням умов зазначеного вище Договору, рахунки, виставлені позивачем сплачує несвоєчасно та не у повному обсязі, на підставі чого, за період з травня по червень 2017 року у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати, яка склала 7015,14 грн., а саме, за травень 2017 - 3484,80 грн. заборгованості, за червень 2017 - 3530,34 грн. заборгованості з орендної плати.

Таким чином, заборгованість відповідача з орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення № М7153 від 11.10.2016 за період: травень - червень 2017 складає 7015,14 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, відповідно до платіжного доручення № 821 від 11.09.2017 сплатив суму боргу з орендної плати за травень 2017 в розмірі 3484,80 грн., відповідно до платіжного доручення № 830 від 18.09.2017, відповідачем сплачено заборгованість з орендної плати за червень 2017 в розмірі 2530,34 грн.

Пунктом 1-1 ст.80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, п.4.4. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, в частині заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 7015,14 грн. за період: травень - червень 2017 суд провадження по справі припиняє в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України.

Щодо позовних вимог в частині заявлених до стягнення: пені в розмірі 7126,96 грн., штрафу в розмірі 11000,00 грн. та 3 % річних в розмірі 800,15 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, п. 8.2.1 Договору сторони передбачили та встановили, що в разі несвоєчасної сплати орендних платежів Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкції за прострочення зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 8.2.1 Договору сторони встановили, що нарахування пені відбувається за кожен день прострочення заборгованості до моменту оплати, тобто подовжили строк нарахування пені.

Відповідно до нарахувань позивача, нарахована відповідачу пеня складає 7126,96 грн. (нарахована за період з грудня 2016 по червень 2017).

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 7126,96 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, нараховані відповідачу 3 % річних складають 800,15 грн.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 800,15 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з чим, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Умовами п. 8.2.1 Договору сторони передбачили, що у разі неналежного виконання зобов'язань, визначених п. 5.1 цього договору, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 10 % від вартості об'єкта, що орендується.

Так, згідно з умовами п. 1.3 Договору вартість об'єкта, що орендується, визначена на підставі експертної оцінки і становить 110 000,00 грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. З ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищевказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 № 3-88гс11 та від 27.04.2012 № 3-24гс12. Також, наведена вище позиція повністю відповідає положенням, викладеним в п. 5.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" щодо того, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України.

Отже, Договором сторонами передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, тому з огляду на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, заявлений позивачем до стягнення 10 % штрафу від вартості об'єкта, що орендується, який складає 11 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги АК "Харківобленерго" про стягнення з ТОВ "Рубікон СВ" 25942,25 грн. підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи норми ст. 49 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору у даній справі, покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон СВ" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, офіс 122А, код ЄДРПОУ 39183620) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26005474695 в АТ Райффайзен Банк Аваль м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954) пеню в сумі 7126,96 грн., 3 % річних в сумі 800,15 грн., штраф в сумі 11000,00 грн.; судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 7 015,14 грн. припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 02.10.2017 р.

Суддя Г.І. Сальнікова