Постанова

від 12.01.2017 по справі 804/8998/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 р. Справа № 804/8998/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю АТСФ про стягнення заборгованості в сумі 48165,80 грн., -

ВСТАНОВИВ :

14 грудня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю АТСФ про стягнення податкового боргу із земельного податку у сумі 48165,80 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АТСФ має податковий борг із самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку по розрахункам земельного податку від 19.02.2016 №1600010294 та від 19.02.2016 №1600010294, сума якого становить 48165,80 грн. та є узгодженою, проте не сплачена підприємством.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 відкрито провадження по справі № 804/8998/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12 січня 2017 року.

У судове засідання 12 січня 2017 року представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до канцелярії суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача у судове засідання 12 січня 2017 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повноважному представнику відповідача у справі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АТСФ (ЄДРПОУ 35165092), перебуває як платник за неосновним місцем обліку у Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник плати за землю.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 36.1., п.п. 36.2. ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктами 54.1, 54.5, ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 285 ПК України, базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня та закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку з набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

За правилами п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом із нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативно - грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а сума, самостійно визначена платником податків у податковій декларації, є узгодженою з дня подання такої податкової декларації.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи Товариство з обмеженою відповідальністю АТСФ має податковий борг із земельного податку в сумі 48165,80 грн, який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених грошових зобов'язань із земельного податку, що має наступну структуру:

- узгоджене грошове зобов'язання по розрахунку земельного податку №1600010294 від 19.02.2016, термін сплати 30.10.2016 в сумі 24082,90 грн.;

- узгоджене грошове зобов'язання по розрахунку земельного податку №1600010294 від 19.02.2016 термін сплати 30.11.2016 в сумі 24082,90 грн.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідачем не сплачені узгоджені податкові зобов'язання в необхідних розмірах у встановлений законом термін.

Таким чином, сума грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю АТСФ з земельного податку в сумі 48165,80 грн., в контексті вищенаведеної норми чинного законодавства, є податковим боргом.

Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 ПК України позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 03.03.2016 № 84-17 на суму 12 650,80 грн., яка отримана повноважним представником відповідача 14.03.2016.

Відповідно до положенням п.59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З наведеного вбачається, що Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вжиті усі заходи для забезпечення сплати відповідачем податкових зобов'язань, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулося.

Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пунктів 95.1., 95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу з плати за землю у сумі 48 165,80 грн. не надав, суд приходить до висновку, що позовна заява Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю АТСФ про стягнення заборгованості в сумі 48165,80 грн. є обґрунтованою, відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 35, 86, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю АТСФ про стягнення заборгованості в сумі 48165,80 грн. задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю АТСФ (і.к. 35165092, 49017, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Петровського, б. 34) у банках, обслуговуючих платника податків - Товариство з обмеженою відповідальністю АТСФ на користь державного бюджету податковий борг у розмірі 48165 (сорок вісім тисяч сто шістдесят п'ять ) грн. 80 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1