Ухвала

від 02.10.2017 по справі 804/6381/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2017 рокусправа № 804/6381/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 р. в справі № 804/6381/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Комінмет до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ост звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.12.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 8614500 грн., в тому числі за основним платежем - 6891600 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1722900 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 р., позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 р. зазначені судові рішення скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового судового розгляду постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права. На думку апелянта, підписані невідомою особою векселі з урахуванням визнання ТОВ Монтажбудстрой вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя в кримінальній справі № 1-792/11 від 07.11.2011 р. фіктивно створеним підприємством, є підставою для висновку, що векселі ТОВ Монтажбудстрой не є товаром, відповідно, грошові кошти, отримані на розрахункові рахунки позивача, є іншими доходами в розумінні пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційнв скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів при проведенні операцій з купівлі-продажу векселів, емітентом яких є ТОВ Монтажбудстрой , за період з 01.10.2010 р. по час теперешній час, за результатами якої 06.12.2013 р. складений акт №1106/04-61-22-4/32502029, у висновках якого зазначено про встановлення порушення ТОВ Торговий дім Ост пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходів у за 2011 рік на загальну суму 6891600 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 р. - на 6891600 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.12.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 8614500 грн., з яких за основним платежем - 6891600 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією - 1722900 грн.

Судом першої інстанції зазначено, що позивачем придбано векселі у ТОВ Мікронкепітал та ТОВ АММ-Інвест , а не у емітента ТОВ Монтажбудстрой .

Оскільки господарську діяльність ТОВ Мікронкепітал та ТОВ АММ-Інвест не визнано неправомірною, а під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 судом досліджувався період діяльності ТОВ Монтажбудстрой з 01.02.2010 р. по 30.04.2010 р., який не співпадає з періодом видачі векселів, емітованих ТОВ Монтажбудстрой , суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.12.2013 р.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженої відповідальністю Торговий дім Комінмет є новим найменуванням ТОВ Торговий дім Ост , що підтверджено статутом (а.с. 11-18 т.3), код ЄДРПОУ 32502029. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (а.с.19 т.3).

ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Торговий дім Ост з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати всіх податків та зборів при проведенні операцій з купівлі-продажу векселів, емітентом яких є ТОВ Монтажбудстрой , за період з 01.10.2010 р. по час проведення перевірки, за результатами якої складено акт № 1106/04-61-22-4/32502029 від 06.12.2013 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України в частині заниження доходу за 2011 рік, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 6891600,40 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 р. - на 6891600,40 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 20.12.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 8614500 грн., в тому числі за основним платежем - 6891600 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1722900 грн.

За змістом акту перевірки вбачається, що підставою збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням є встановлення в ході перевірки наступних фактів.

У період з 02.12.2010 р. по 07.07.2011 р. ТОВ Торговий дім Ост придбало у ТОВ Мікронкепітал та ТОВ АММ-Інвест цінні папери - векселі, емітентом яких є ТОВ Монтажбудстрой , АА 2354632, АА 1960290, АА 2062617 на загальну суму 29961480 грн.

У період з 16.12.2010 р. по 27.07.2011 р. зазначені векселі продані позивачем ОСОБА_3 Комінметкепітал , ТОВ Епсілон Д на загальну суму 29963480 грн.

Операції з купівлі-продажу простих векселів відображені позивачем в Додатку ЦП до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік від 09.02.2011 р. та за 2-4 квартали 2011 р. від 09.02.2012 р. № 95346.

Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2011 р. у кримінальній справі № 1-702/11, який набрав чинності 23.11.2011 р., ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Вироком встановлено, що ОСОБА_2 використовувала печатку та реквізити підконтрольного їй фіктивного суб'єкту підприємницької діяльності ТОВ Монтажбудстрой з метою зайняття незаконною підприємницькою діяльністю, направленою на надання іншим підприємствам послуг з формування необґрунтованого податкового кредиту з податку на додану вартість.

Тому контролюючий орган дійшов висновку, що векселі ТОВ Монтажбудстрой не мають властивостей, визначених ст. 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , і видані в порушення вимог ст. 4 Закону України Про обіг векселів в Україні , а тому відповідно до пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не є товаром, а операції з купівлі-продажу векселів, емітентом яких був ТОВ Монтажбудстрой , здійснені ТОВ Торговий дім Ост , не є операціями з активами фондів в розумінні пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України. Відповідно, грошові кошти, отримані на розрахункові рахунки ТОВ Торговий дім Ост від подальшого продажу вказаних векселів на суму 29963480 грн., є іншими доходами ТОВ Торговий дім Ост в розумінні пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № Д48-0212-1/1 від 02.12.2010 р. ТОВ ТД Ост придбав у ТОВ Мікронкепітал простий вексель АА № 2354632 (а.с. 144 т.1), емітований ТОВ Монтажбудстрой , складений 23.11.2010 р., номінальної вартістю 10000000 грн., з датою погашення - за пред'явленням 23.10.2012 р., за 9989980 грн. (а.с. 142 т.1). Актом прийому-передачі цінних паперів від 02.12.2010 р. підтверджено прийняття позивачем зазначеного простого векселю (а.с. 143 т.1). Позивачем платіжними дорученнями № 7531 від 02.12.2010 р., № 7534 від 03.12.2010 р., № 7535 від 06.12.2010 р. перераховано ТОВ Мікронкепітал суму в загальному розмірі 989980 грн. (а.с. 145-147 т.1).

Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № Б50-1612-20/1 від 16.12.2010 р. позивачем продано ВАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Комінменткепітал простий вексель АА № 2354632, емітований ТОВ Монтажбудстрой , складений 23.11.2010 р., номінальної вартістю 10000000 грн., з датою погашення - за пред'явленням 23.10.2012 р., за 9990980 грн. (а.с. 149 т.1). Актом прийому-передачі цінних паперів від 16.12.2010 р. підтверджено прийняття покупцем зазначеного простого векселю (а.с. 150 т.1). Платіжними дорученнями (а.с. 156-161 т.1) ВАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Комінменткепітал перераховано ТОВ ТД Ост суму в загальному розмірі 9993280 грн. (а.с. 156-161 т.1).

Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № Д13-2803/11-1/1 від 28.03.2011 р. ТОВ ТД Ост придбав у ТОВ Мікронкепітал простий вексель АА № 1960290 (а.с. 166 т.1), емітований ТОВ Монтажбудстрой , складений 16.02.2011 р., номінальної вартістю 10000000 грн., з датою погашення - за пред'явленням 16.01.2013 р., за 9981000 грн. (а.с. 164 т.1). Актом прийому-передачі цінних паперів від 28.03.2011 р. підтверджено прийняття позивачем зазначеного простого векселю (а.с. 165 т.1). Позивачем платіжними дорученнями (а.с. 167-182 т.1) перераховано ТОВ Мікронкепітал суму в загальному розмірі 9981000 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № Д27-0707-1/1 від 07.07.2011 р. ТОВ ТД Ост придбав у ТОВ АММ-Інвест простий вексель АА № 2062617 (а.с. 186 т.1), емітований ТОВ Монтажбудстрой , складений 18.05.2011 р., номінальної вартістю 10000000 грн., з датою погашення - за пред'явленням 18.05.2013 р., за 9990500 грн. (а.с. 184 т.1). Актом прийому-передачі цінних паперів від 07.07.2011 р. підтверджено прийняття позивачем зазначеного простого векселю (а.с. 185 т.1). Позивачем платіжними дорученнями (а.с. 187-201 т.1) перераховано ТОВ АММ-Інвест суму в загальному розмірі 9990500 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № Б30-2707-2/1 від 27.07.2011 р. позивачем продано ПП Епсілон Д прості векселі АА № 2062617 та АА № 1960290, емітовані ТОВ Монтажбудстрой , складені 18.05.2011 р. та 16.02.2011 р. відповідно, номінальної вартістю 10000000 грн. кожний, з датою погашення - за пред'явленням 18.05.2013 р. та 16.01.2011 р. відповідно, за 9990700 грн. та 9981800 грн. відповідно (а.с. 203 т.1). Актом прийому-передачі цінних паперів від 27.07.2011 р. підтверджено прийняття покупцем зазначених простих векселів (а.с. 204 т.1). Платіжним дорученням (а.с. 211 т.1) ПП Епсілон Д перераховано ТОВ ТД Ост суму в загальному розмірі 19972500 грн.

В податковому обліку позивачем зазначені операції з купівлі-продажу векселів включено до показників Додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за 2010 рік та за 2-4 квартали 2011 р.

Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930р.), а також Законами України від 5 квітня 2001 р. № 2374-ІІІ Про обіг векселів в Україні , від 23 лютого 2006р. № 3480-ІV Про цінні папери та фондовий ринок , від 6 липня 1999р. № 826-ХІУ Про приєднання України до Женевської конвенції 1930р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі , від 6 липня 1999 р. № 827-ХІV Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі , від 6 липня 1999р. № 828-XIV Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів .

Вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування в тому числі в порядку посередництва, індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання. За відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.

Відповідно до статті 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Виходячи з цього, визначення здійснення або передача посвідчених цінним папером прав можливі тільки за умови його пред'явлення.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Статтею 5 Закону України Про обіг векселів в Україні і статтею 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Таким чином, норми вексельного законодавства не можна застосовувати до зобов'язань, оформлених на електронних і магнітних носіях.

Перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон). Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 Цивільного кодексу України і статей 2, 76 Уніфікованого закону, документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 ст. 2, абзацах 2 - 4 ст. 76 Уніфікованого закону.

Статтею 75 Уніфікованого Закону встановлено обов'язкові реквізити простого векселя, якими є: найменування простий вексель ; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

За вимогами ч. 1 ст. 76 Уніфікованого закону документ, у якому відсутній будь-який з вказаних реквізитів, не має сили простого векселя за винятком випадків, зазначених у частинах другій-четвертій цієї статті.

Отже, Уніфікований закон про переказні та прості векселі пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, у випадках, якщо вони видані з дефектом форми.

Вищевказані векселі, емітовані ТОВ Монтажбудстрой , заповнені з дотриманням всіх вимог, встановлених ст. 5 Закону України Про обіг векселів в Україні та статей 75, 76 Уніфікованого закону, не містять дефекту форми або будь-яких інших підстав, які б позбавили їх вексельної сили. Векселі містять підписи керівника (директора) та головного бухгалтера, які скріплені печаткою. Скріплення вчинених на векселі підписів печаткою юридичної особи вказує на підтвердження юридичною особою повноважень осіб, які підписали вексель, а також своїх зобов'язань за векселем.

Згідно з пунктами 8, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року N 5 Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів за наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого Закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними.

Отже, підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів.

Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215-236 Цивільного кодексу України, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсності векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд.

Відповідно до статей 8, 77 Уніфікованого Закону кожний, хто поставив свій підпис на простому або переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо заплатить, матиме ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти.

Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження.

З огляду на зазначене, особа, яка отримала вексель від представника, що не мав достатніх повноважень на видачу (передачу) векселя, не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від особи, котра видала (передала) вексель. Однак така особа вправі вимагати здійснення платежу за векселем від такого представника, що поставив свій підпис на векселі, в обсязі і за умов, зазначених у векселі, виходячи з того, що його видано (передано) особисто цим представником. У разі перевищення повноважень представником особи, від імені якої вексель підписано, тобто прийняття ним зобов'язання за векселем від імені іншої особи на суму, що перевищує ту, в межах якої він мав право діяти, зобов'язання переноситься на представника не в повному обсязі, а лише в межах перевищення.

З вищезазначеного випливає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про помилковість твердження відповідача щодо недійсності векселів як цінних паперів, оскільки векселі, що були предметом укладених угод, містять усі необхідні реквізити, а тому не втрачають своєї вексельної сили.

Контролюючим органом не досліджувались правочини, на підставі яких такі векселі видавались або передавались в подальшому.

Будь-який правочин, в результаті якого видавались векселі, не визнавався у судовому порядку недійсним.

При цьому, навіть у випадку наявності рішення суду про визнання таких правочинів недійсними, це не спричиняє недійсність векселів, як цінних паперів та переривання індосаментного ряду.

Відповідно до п. 9 ст. 17 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок в редакції від 01.01.2011 року без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися такі операції: дарування та спадкування цінних паперів; операції, пов'язані з виконанням рішення суду; придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію.

В розглядуваному випадку всі договори купівлі-продажу векселів укладалися за участю торговця цінними паперами.

Обмежень щодо повноважень директора ТОВ Монтажбудстрой вчиняти від імені юридичної особи будь-які дії у Єдиному держаному реєстрі не вказано.

Статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (назва та редакція закону приводиться на час винивнення спірних правовідносин) визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідач, посилаючись у акті перевірки на пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, не наводить жодних ознак таких доходів для їх відповідної кваліфікації, виходячи з їх економічної суті, адже до доходів з інших джерел відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств відносяться, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України Про списання вартості несплачених обсягів природного газу ; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Підпункт 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, на який посилається відповідач в акті, відносить до складу інших доходів саме інші доходи платника податку за звітний податковий період, тобто доходи, які не перелічені в інших пунктах ст. 135 Податкового кодексу України.

Відповідачем при цьому не наведено ознак доходів для їх кваліфікації.

Зі змісту апеляційної скарги випливає, що контролюючий орган не вважає векселі, емітовані ТОВ Монтажбудстрой , товаром, тобто отримання грошових коштів від продажу векселів відповідач вважає безповоротною фінансовою допомогою, що у свою чергу не відповідає фактичним обставинам здійснення господарських операцій з купівлі-продажу векселів та їх економічній суті..

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Як встановлено актом перевірки, між позивачем та підприємствами-контрагентами укладались саме договори купівлі-продажу векселів, які передбачають компенсацію вартості таких векселів.

Відповідно до укладених договорів купівлі-продажу цінних паперів (векселів), однією із умов є платність, тобто сторона, що придбаває цінні папери (векселі), зобов'язана сплатити грошові кошти, що у свою чергу виключає їх безоплатність.

Інших договорів купівлі-продажу цінних паперів (векселів) з умовою їх безоплатності, у тому числі будь-яких договорів про надання поворотної або безповоротної фінансової допомоги, позивачем з покупцями векселів не укладалось.

До 01.04.2011 року оподаткування операцій з цінними паперами врегульовано п. 7.6 ст. 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , а з 01.04.2011 р. оподаткування операцій з цінними паперами врегульовано п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 4 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Згідно з пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, а понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 цього Закону під терміном витрати слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 цього Закону передбачено, що під терміном доходи слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Позивачем на підставі вищезазначених норм відображено господарські операції з продажу цінних паперів (векселів), інший підхід у тому числі зазначений податковим органом в акті перевірки, а саме віднесення операцій з продажу цінних паперів (векселів) до складу інших доходів, суперечить економічному змісту цих операцій.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, норми яких передбачають ознаки доходів, які не включаються до складу доходів, а саме кошти спільного інвестування, кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ICI), доходи від здійснення операцій з активами ICI та доходи, нараховані за активами ICI, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону, суд першої інстанції вірно вважав їх безпідставними, оскільки вказані норми регулюють оподаткування доходів від операцій із коштами спільного інвестування.

Крім того, позивачем не здійснюється діяльність, що регулюється Законом України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) . Позивачем господарські операції з купівлі-продажу цінних паперів (векселів) відображено у податковій звітності з податку на прибуток за відповідні періоди у складі доходів та витрат, а саме у додатку ЦП до декларації на підставі п. 7.6 ст. 7 Закону України Про податок на прибуток та п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Контролюючим органом висновки про те, що векселі в даному випадку не є товаром, обгрунтовані вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі №1-702/11 від 07.11.2011 р., яким ОСОБА_4, директор ТОВ Монтажбудстрой , визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінальногог кодексу України, та встановлено, що в період з 01.02.2010 р. по 30.04.2010 р. дії гр. ОСОБА_4 кваліфіковані як фіктивне підприємництво відповідно, а ТОВ Монтажбудстрой є фіктивним підприємством.

З цього приводу судова колегія зазначає, що порушення порядку реєстрації юридичної особи не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

Окрім того, вказаним вироком суду не досліджувались та не встановлювались будь-які обставини, пов'язані із господарськими операціями, що стали підставою виписки векселів ТОВ Монтажбудстрой (наявність поставок, наявність заборгованості, на погашення якої видавались векселі).

При цьому у вироку досліджувався саме період діяльності ТОВ Монтажбудстрой з 01.02.2010 р. по 30.04.2010 р. Разом із тим, всі векселі, видані ТОВ Монтажбудстрой та в подальшому придбані позивачем, виписані ТОВ Монтажбудстрой після 30.04.2010 р.

Правовідносини між ТОВ Монтажбудстрой та першими векселедержателями, а також між позивачем та іншими суб'єктами господарської діяльності щодо правовідносин з купівлі-продажу векселів не досліджувалися у кримінальній справі № 1-702/11.

Отже, посилання відповідача на вищезазначений вирок як на підставу недійсності або фіктивності векселів, емітованих ТОВ Монтажбудстрой , не відповідає ні періоду здійснення фіктивної діяльності, встановленому вироком суду, ні правовідносинам, які встановлені вироком, ні суб'єктному складу, тобто підприємствам, які зазначені у вироку.

Також вирок суду не містить додаткового покарання у вигляді заборони займатися засудженій особі певним видом діяльності, а відтак ТОВ Монтажбудстрой , яке згідно з відомостями ЄДР не перебувало у процесі припинення на час дії спірних правовідносин, подає відповідну податкову звітність, що підтверджується відповідачем в акті перевірки та свідчить про те, що з 30.04.2010 р. ТОВ Монтажбудстрой здійснюється господарська діяльність, а тому емітовані векселі не є недійсними або фіктивними, мають усі необхідні реквізити та не втратили своєї вексельної сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 р. в справі № 804/6381/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 р. в справі № 804/6381/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Комінмет до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 04.10.2017 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: І.В. Юрко