Ухвала

від 05.10.2017 по справі 201/14492/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/14492/17

провадження 2/201/3072/2017

УХВАЛА

05 жовтня 2017 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02 жовтня 2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання.

Разом з позовом позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову в якій він просить суд накласти арешт на все майно, що належить на праві приватної власності відповідачу, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа щодо відшкодування завданої шкода, також позивач вважає, що відповідач може розпорядитися своїм майном, яке належить йому на праві власності та відчужити його на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

У частині 2 статті 151 ЦПК України вказано, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову в ній не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, який зазначено у заяві; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; у заяві не вказано на яке саме майно позивач просить накласти арешт та не надано документи, які підтверджують право власності (свідоцтво про право власності та інше), відповідача на це майно, не зазначено чи є вид забезпечення позову співмрними із заявленими вимогами, також в заяві не зазначено інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а саме: згідно ч. 3 ст. 210 ЦПК України якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених Законом України Про виконавче провадження , яким визначено вимоги до виконавчого документа (ухвала суду) та зазначено, що у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків), місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти .

Крім того слід зазначити, що заявник у своїй заяві не зазначає та не додає жодних відомостей відносно дійсної вартості майна на яке слід накласти арешт, однак слід зазначити, що вид забезпечення позову має бути співмрними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 8 статті 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, вважаю необхідним вказану заяву повернути, оскільки вона була подана без додержання вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 151, ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя