Ухвала

від 20.09.2017 по справі 497/382/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4839/17

Номер справи місцевого суду: 497/382/16-ц

Головуючий у першій інстанції Кодінцева С. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Калараш А.А., Заїкіна А.П.

при секретарі Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 10 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики у розмірі 116 431,70 гривень та судових витрат (а. с. 2-5).

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 10 квітня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено (а. с. 111-112).

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою заяву про скасування заходів забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а. с. 115-118).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку ст. 152 ЦПК України, способами забезпечення позову є зокрема накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Керуючись нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України які наведенні у Постанові Пленуму Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову за № 9 від 22 грудня 2006 року, суди при вирішенні питання про забезпечення позову мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 116 431,70 гривень.

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 22 лютого 2016 року накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 1.89 га, що розташована на території Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0.225 га, що розташована на території Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 1.89 га, що розташована на території Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_6, площею 0.23 га, що розташована на території Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_7, площею 0.2251 га, що розташована на території Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_8, площею 1.8902 га, що розташована на території Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області;

- 3/4 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом заборони відчуження, передачі в заставу, в оренду (а. с. 27).

Приймаючи рішення про забезпечення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з метою попередження ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання майбутнього рішення суду, вважав за необхідним накласти арешт на вищевказане майно, яке належить ОСОБА_2

Проте, з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна.

Заходи забезпечення позову, які застосовані судом першої інстанції, суперечать сенсу забезпечення і меті його застосування. Мета застосування заходів забезпечення позову полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.02.2017 року та 26.02.2017 року, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 1.89 га; земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0.225 га; земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 1.89 га; земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_6, площею 0.23 га; земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_7, площею 0.2251 га; земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_8, площею 1.8902 га та 3/4 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 62-73). З паспорта ОСОБА_2, вбачається, що остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 109-110).

Відповідач по справі ОСОБА_2народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вказане дає підстави вважати, що суд першої інстанції наклав арешт на майно особи, яка не є стороною по цій справі.

З урахуванням того, що суд першої інстанції наклав арешт на земельні ділянки та на 3/4 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка не є стороною по справі, проте має таке ж прізвище, ім'я та по-батькові як відповідач по справі, судова колегія приходить до висновку, що арешт на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 1.89 га; земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0.225 га; земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 1.89 га; земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_6, площею 0.23 га; земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_7, площею 0.2251 га; земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_8, площею 1.8902 га та 3/4 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 накладений помилково, у зв'язку із чим ухвала Болградського районного суду Одеської області від 10 квітня 2017 року підлягає скасуванню.

За таких обставин, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 10 квітня 2017 року - скасувати.

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Заїкін А.П.

Калараш А.А.