Рішення

від 03.10.2017 по справі 903/645/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 жовтня 2017 р. Справа № 903/645/17

за позовом: Приватного підприємства "РУДО - ТРАНС"

до відповідача: Приватного підприємства "Торговий дім "Екстраагротрейд"

про стягнення 4959,30 грн.

Суддя Шум М.С.

представники сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: Приватне підприємство "РУДО - ТРАНС" звернулось до суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Торговий дім "Екстраагротрейд" про 4959,30 грн., з яких: 4000 грн. - основна заборгованість, 847,53 грн. - інфляційні втрати, 111,77 грн. - 3% річних, також просять стягнути з відповідача 1600 витрат позивача по оплаті судового збору та 400 грн. витрат позивача по оплаті адвокатських послуг.

Ухвалою суду від 19.09.2017р. розгляд справи відкладено на 03.10.2017р.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляд справи, які були направлені на адресу ПП "Торговий Дім "Екстраагротрейд": 45734, Волинська обл., Горохівський район, село Печихвости повернуті суду поштовим відділенням з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконатиобов'язки щодо пересилання поштового відправлення". Вказана адреса зазначена позивачем в позовній заяві та в заявці-договорі №15/09-2 від 15.09.2016р.

Згідно пошуку відомостей в ЄДР місцезнаходження відповідача: 45734, Волинська обл., Горохівський район, село Печихвости.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на вищевикладене обов'язок суду щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання є виконаним.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив:

15.09.2016р. між Приватним підприємством "РУДО - ТРАНС" та Приватного підприємства "Торговий дім "Екстраагротрейд" складено заявку-договір №15/09-2 від 15.09.2016р. про надання транспортних послуг, згідно умов якої ПП "РУДО - ТРАНС" (виконавець) надало Приватному підприємству "Торговий дім "Екстраагротрейд" (замовнику) транспортні послуги вартістю 6000грн. з ПДВ за перевезення вантажу, що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р26 від 15.09.2016р. та актом №ОУ-0000095 здачі-прийняття робіт підписаного та скріпленого печатками сторін.

Однак, відповідач лише частково здійснив оплату за надані послуги на суму 2000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №131 від 17.10.2016р. (а.с.14).

Тобто, неоплаченою залишилась сума 4000 грн.

10.05.2017р. позивачем направлено відповідачу претензію №25 від 04.05.2017р. з вимогою оплатити залишок суми в розмірі 4000 грн.

Згідно ч. 1 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача 4000 грн. заборгованості за заявкою-договором № 15/09-2 від 15.09.2016р. обґрунтована і підлягає до задоволення.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо вимоги позивача про стягнення 847,53 грн. інфляційних втрат та 111,77 грн. - 3% річних суд зазначає наступне.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, провівши власний перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон", прийшов висновку, що інфляційні втрати підставні в сумі 612,07 грн., в решті частини стягнення інфляційних втрат в розмірі 235,46 грн. інфляційних втрат слід відмовити через безпідставність, а 3% річних підставні в сумі 110,26 грн., в решті частини стягнення 3% річних в розмірі 1,51 грн. слід відмовити через безпідставність.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 400 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування витрат, не повязаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У звязку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно договору про надання правової допомоги адвокатом від 02.08.2017р. (а.с.20) слідує, що вартість наданих послуг становить 400 грн.

Згідно рахунку-фактури №441 від 07.08.2017р. (а.с.21), стверджуються витрати позивача на правову допомогу адвоката в розмірі 400 грн.

Зважаючи на приписи ст.49 ГПК України, де зазначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача, тому суд вважає, що витрати позивача на правову допомогу адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №523 від 12.08.2010р.) мають бути відшкодовані за рахунок відповідача в розмірі 400 грн..

В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що предявляються до доказів, визначені ст. 34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн., відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "Екстраагротрейд" (45734, Волинська обл., Горохівський район, село Печихвости, код ЄДРПОУ 40445594) на користь Приватного підприємства "РУДО - ТРАНС" (10009, Житомирська обл., місто Житомир, ВУЛИЦЯ ОГІЄНКО, будинок 14, код ЄДРПОУ 37320723) 4722,33 грн., з них 4000 грн. - основна заборгованість, 612,07 грн. - інфляційні втрати та 110,26 грн. - 3% річних, 1523,55 грн. витрат позивача по оплаті судового збору та 400 грн. витрат позивача по оплаті послуг адвоката.

3. В стягненні 236,97 грн., з них 235,46 грн. - інфляційні втрати та 1,51 грн. - 3% річних - відмовити .

Повний текст рішення складено

04.10.2017

Суддя М. С. Шум