Рішення

від 27.09.2017 по справі 907/594/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.2017 Справа № 907/594/17

За позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» , м. Київ

ДО товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон - Іршава» , м. Іршава

ПРО стягнення суми 355.914,11грн. заборгованості за Кредитним договором №100/1-2004 від 11.04.2006,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, - предст. за довіреністю №09-12/2 від 10.01.2017;

від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 01.09.2017 №01/09/2017; ОСОБА_3, директор ТОВ.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» , м. Київ звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон - Іршава» , м. Іршава про стягнення суми 355.914,11грн. заборгованості за Кредитним договором №100/1-2004 від 11.04.2006.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.08.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.08.2017.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.08.2017 розгляд справи було відкладено на 04.09.2017.

У судових засіданнях 04.09.2017 та 18.09.2017 судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошувались перерви до 18.09.2017 та 27.09.2017 відповідно.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування своїх доводів позивач вказує на неналежне виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору № №100/1-2004, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в сумі 500 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення не пізніше 01.04.2009р. та сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 19 % річних. Договором №1 від 01.11.2008 про внесення змін до Кредитного договору було збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами до 22 % річних. В забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором 11.04.2006р. між ПАТ Промінвестбанк та товариством з обмеженою відповідальністю Електрон-Іршава було укладено іпотечний договір, за умовами якого ТОВ Електрон-Іршава , у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором, зобов'язалося відповідати належним йому нерухомим майном - майновим комплексом у складі цех Модуль літ.З, адміністративно-побутовий комплекс літ. З 7 , що розташовані за адресою м.Іршава Закарпатської області, вул.Федорова 36 А. Однак, зважаючи на невиконання умов кредитного договору, 25.12.2009 приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за заявою позивача було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з Договором іпотеки для погашення заборгованості ТОВ Електрон-Іршава за Кредитним договором в сумі 642 262,05 грн., в т.ч. 436 800,00 грн - тіло кредиту, 125 580,73 грн. нараховані та несплачені відсотки за період з 12.08.2008р. по 30.11.2009р., 79 781,32 грн. - пеня за період з 12.08.2009р. по 31.10.2009., який було направлено позивачем на примусове виконання до ВДВС Іршавського РУЮ. В ході здійснення виконавчого провадження було звернено стягнення на предмет іпотеки, майновий комплекс який розташований за адресою м.Іршава Закарпатської області вул.Федорова 36 А, та належить ТОВ Електрон-Іршава . 10.09.2015р. вказаний майновий комплекс було реалізовано з прилюдних торгів за ціною 2 438 000,00 грн., а кошти виручені від реалізації предмета іпотеки зараховано на рахунок ВДВС Іршавського РУЮ. Кошти виручені від реалізації предмета іпотеки в розмірі 642 262,05 грн., в т.ч. 436 800,00 грн - тіло кредиту, 125 580,73 грн. нараховані та несплачені відсотки за період з 12.08.2008р. по 30.11.2009р., 79 781,32 грн. - пеня за період з 12.08.2009р. по 31.10.2009р., 27.11.2015 були перераховані ВДВС Іршавського РУЮ на користь позивача. Однак, внаслідок тривалого виконання виконавчого документа, заборгованість товариства перед ПАТ Промінвестбанк за Кредитним договором, значно зросла за рахунок нарахованих відсотків за користування кредитом, та станом на момент звернення до суду з даним позовом становить суму 355 914,11 грн., в т.ч. 128 742,31 грн. - відсотки за користування кредитом нараховані за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р.; 209 664,00 грн. - індекс інфляції нарахований на прострочену заборгованість по тілу кредиту за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р. та 17 507,80 грн. - нараховані 3% річних за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р., яка є предметом позову.

Відповідач заперечує з приводу заявлених позовних вимог, однак, письмового відзиву на позов не подав, в тому числі на вимогу суду.

Разом з цим, відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності, оскільки вважає, що строк позовної давності за зобов'язаннями по Кредитному договору від 11 квітня 2006 року за № 100/1-2004 сплив 02 квітня 2012 року, тоді як позивач звернувся до суду з даним позовом 31 липня 2017 року, тобто більше як через три роки після спливу строку позовної давності. Зазначає, що перебіг позовної давності почався від дня, коли позивач довідався про порушення свого права, тобто від 02 квітня 2009 року, так як в цьому ж році стягувач звернувся безпосередньо до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, внаслідок якого в подальшому була здійснена незаконна примусова реалізація основних фондів відповідача на прилюдних електронних торгах без його згоди.

Також зазначає, що 25 грудня 2009 року Приватний нотаріус Іршавського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_4 вчинив Виконавчий напис за реєстраційним № 849, яким запропонував звернути стягнення на предмет іпотеки за нотаріально посвідченим Іпотечним договором (із змінами) від 11 квітня 2006 року за реєстровим № 775 в якості забезпечення основного зобов'язання за Кредитним договором (із змінами) від 11 квітня 2006 року за № 100/1-2003 з кінцевим терміном повернення Кредиту не пізніше 01 квітня 2009 року. При цьому, керуючись п.287. розділу 32 Вчинення Виконавчих написів чинної на той час Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (із змінами), затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року за № 20/5 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 03 березня 2004 року за №. 283/8882, у відповідності до п.6) ч.І ст.18 Закону України Про виконавче провадження приватний нотаріус зазначив, що Виконавчий напис має бути пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.

Вказує, що 20 лютого 2013 року (через більше ніж три роки) Постановою відділу Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції було протиправно відкрито Виконавче провадження за № 36713230 про примусове виконання Виконавчого напису від 25 грудня 2009 року за реєстраційним № 849, строк пред'явлення для примусового виконання якого, за доводами відповідача, закінчився.

25 травня 2015 року відділом ДВС було укладено Договір за № 131-05-15 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, внаслідок чого було здійснено оцінку нерухомого майна без відому відповідача.

10 вересня 2015 року Державним підприємством Інформаційний Центр Міністерства юсти ції України було проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна за 2 316 100, 00 грн., про що було сформовано Протокол проведення електронних торгів від 10 вересня 2015 року за № 1 14354. Кошти, отримані від реалізації описаного нерухомого майна відповідно до виконавчого документа перераховано стягувачу з депозитного рахунку відділу ДВС в повному обсязі, у зв'язку з чим, 30 жовтня 2015 року було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження за № 36713230.

Таким чином, відповідач зазначає, що нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, без будь - якого чинного виконавчого документу та жодного судового рішення в період з 02 квітня 2009 року по 02 квітня 2012 року, яке б набрало законної сили, без відома товариства з обмеженою відповідальністю Електрон-Іршава , що було одночасно власни ком і зберігачем цих основних фондів, реалізовано Державним підприємством Інформа ційний Центр Міністерства юстиції України на прилюдних електронних торгах за зведеним Виконавчим провадженням № 48199252, протиправно відкритим відділом Державної вико навчої служби Іршавського районного управління юстиції Закарпатської області Міністерства юстиції України

Позивач проти задоволення заяви відповідача про застосування строків позовної давності заперечує у повному обсязі з підстав, наведених у поданому письмовому запереченні. Зокрема, вказує, що в даному випадку сторонами Кредитного договору було встановлено строк дії договору - до повного повернення Позичальником кредиту, сплати у повному обсязі відсотків за користування ними та до повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань прийнятих відповідно до умов договору (пункт 6.4 Кредитного договору), кінцевий строк повернення кредиту - не пізніше 01 квітня 2009 року, строки виконання зобов'язань по частковому погашенню кредиту - відповідно до графіка погашення (пункт 3.2 Кредитного договору), строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням процентів за користування кредитом (пункти 3.4. та 4.2.2. Кредитного договору). Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі Кредитного договору. Вищевказані зобов'язання є окремими зобов'язаннями позичальника в межах Кредитного договору і не можуть розглядатися як основне і додаткове зобов'язання, а отже і вимоги по ним не можуть поділятися на основні й додаткові в розумінні ст. 266 ЦК України.

Оскільки умовами Кредитного договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Враховуючи, що за умовами Кредитного договору погашення кредиту повинно було здійснюватись позичальником частинами відповідно до графіка погашення кредиту, а процентів - кожного календарного місяця не пізніше останнього робочого дня звітного місяця то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів обчислюється з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Не можуть також розглядатися як додаткове зобов'язання сплата заборгованості з врахуванням індексу інфляції оскільки таке зобов'язання є окремим зобов'язанням Позичальника та виникає внаслідок порушення Позичальником строків та порядку погашення заборгованості за Кредитним договором.

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що ним строк позовної давності за вимогами по стягненню заборгованості вказаної в позовній заяві не пропущено.

Безпідставними також вважає посилання відповідача на неправомірність дій органу виконавчої служби по реалізації предмета іпотеки, оскільки обставини пов'язані з реалізацією предмета іпотеки переданого в іпотеку банку в забезпечення зобов'язань за Кредитним договором не відносяться до предмета спору, та зазначає, що такі твердження відповідача не відповідають дійсності.

Крім того, вказує, що станом на 2011р. строк пред'явлення до виконання виконавчого напису встановлювався тривалістю в один рік, та переривався пред'явленням виконавчого документа до виконання та новий перебіг строку встановлювався з дня його повернення стягувачу без виконання.

Так, зважаючи на тривалий час виконання органом ДВС виконавчого документа по стягненню заборгованості за Кредитним договором, проведення ПАТ Промінвестбанк позовної роботи по погашенню заборгованості за Кредитним договором за рахунок коштів виручених від реалізації предмета іпотеки в межах справи №807/2292/15, позивач зазначає, що підлягає застосуванню положення ч.5 ст. 267 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.09.2017, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11 квітня 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , Банк) - позивачем у справі, та товариством з обмеженою відповідальністю Електрон-Іршава (Позичальник) - відповідачем у справі було укладено кредитний договір №100/1-2004 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банком було надано ТОВ Електрон-Іршава кредит в сумі 500 000,0 грн., з кінцевим терміном повернення не пізніше 01.04.2009 та сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 19 % річних. Договором №1 від 01.11.2008р. про внесення змін до Кредитного договору було збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами до 22 % річних.

Пунктами 2.2., 3.4., 4.2.1., 4.2.2., 5.2. 5.3. Кредитного договору сторони узгодили, що Позичальник зобов'язався повернути Кредитору суму кредиту до 01.04.2009 року, своєчасно (щомісячно) сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом, а у випадку прострочення виконання зобов'язань сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції, а також сплатити суми неустойки та штрафів в порядку та розмірі передбаченому Кредитним договором.

В забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором 11.04.2006 між ПАТ Промінвестбанк та товариством з обмеженою відповідальністю Електрон-Іршава було укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу ОСОБА_4 по реєстру за №775 (далі - Договір іпотеки), за умовами якого ТОВ Електрон-Іршава , у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором, зобов'язалося відповідати належним йому нерухомим майном - майновим комплексом у складі цех Модуль літ.З, адміністративно-побутовий комплекс літ. З 7 , що розташовані за адресою м.Іршава Закарпатської області, вул.Федорова 36 А.

Позивачем свої зобов'язання за Кредитним договором виконано в повному обсязі та надано кредитні кошти у встановлені договором розмірі та строк.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, ПАТ Промінвестбанк заявою від 23.12.2009р. звернувся до приватного нотаріуса Іршавського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про вчинення виконавчого напису за укладеним між сторонами Договором іпотеки. 25.12.2009 приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 849 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з Договором іпотеки для погашення заборгованості ТОВ Електрон-Іршава за Кредитним договором в сумі 642 262,05 грн., що включала в себе 436 800,00 грн - тіло кредиту, 125 580,73 грн. нараховані та несплачені відсотки за період з 12.08.2008р. по 30.11.2009р., 79 781,32 грн. - пеня за період з 12.08.2009р. по 31.10.2009.

14.01.2010 позивач звернувся до ВДВС Іршавського РУЮ з заявою про відкриття провадження з примусового виконання виконавчого напису від 25.12.2009р. за реєстровим №849.

27.01.2010 ВДВС Іршавського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №16892382 з примусового виконання виконавчого напису від 25.12.2009р. за реєстровим № 849.

30.12.2011 ВДВС Іршавсього РУЮ було винесено постанову про повернення стягувачу без виконання виконавчого документа - виконавчого напису від 25.12.2009р. за реєстровим № 849.

14.02.2012р. банк повторно звернувся до ВДВС Іршавського РУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 25.12.2009 за реєстровим № 849.

23.03.2012р. ВДВС Іршавського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31972887.

29.12.2012р. ВДВС Іршавсього РУЮ було винесено постанову про повернення стягувачу без виконання виконавчого документа.

12.02.2013р. ПАТ Промінвестбанк повторно звернувся до ВДВС Іршавського РУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 25.12.2009р. за реєстровим № 849.

20.02.2013р. ВДВС Іршавського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №36713230.

27.06.2014р. ВДВС Іршавсього РУЮ було винесено постанову про повернення стягувачу без виконання виконавчого документа.

08.09.2014р. ПАТ Промінвестбанк звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ВДВС Іршавського РУЮ про визнання протиправними дій органу ДВС, пов'язаними з винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2014р. у ВП 36713230, скасування вищевказаної постанови та зобов'язання органу ДВС провести передбачені законодавством дії по примусовому виконанню виконавчого напису від 25.12.2009р. за реєстровим № 849.

Ухвалою від 22.09.2014р. Закарпатським окружним адміністративним судом було відкрито провадження по справі №807/2917/14 за позовом ПАТ Промінвестбанк до ВДВС Іршавського РУЮ.

В подальшому, в ході здійснення начальником ВДВС Іршавського РУЮ перевірки виконавчого провадження, постанову від 27.06.2014р. у ВП №36713230 було скасовано та постановою від 06.10.2014р. виконавче провадження №36713230 було відновлено.

В ході здійснення виконавчого провадження було звернено стягнення на предмет іпотеки, майновий комплекс, який розташований за адресою: м.Іршава Закарпатської області, вул.Федорова 36 А, та належить ТОВ Електрон-Іршава . 10.09.2015р. вказаний майновий комплекс було реалізовано з прилюдних торгів за ціною 2 438 000,00 грн. Кошти виручені від реалізації предмета іпотеки були зараховані на рахунок ВДВС Іршавського РУЮ.

27.11.2015 ВДВС Іршавського РУЮ перерахував на користь ПАТ Промінвестбанк кошти, виручені від реалізації предмета іпотеки в розмірі 642 262,05 грн., що складало суму заборгованості згідно з виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу ОСОБА_4 25.12.2009р. по реєстру за №849, в т.ч. 436 800,00 грн - тіло кредиту, 125 580,73 грн. нараховані та несплачені відсотки за період з 12.08.2008р. по 30.11.2009р., 79 781,32 грн. - пеня за період з 12.08.2009р. по 31.10.2009р.

В подальшому ПАТ Промінвестбанк звернувся до ВДВС Іршавського РУЮ з вимогою додатково, за рахунок коштів виручених від реалізації предмета іпотеки, перерахувати на користь ПАТ Промінвестбанк 555 250,59 грн., що складають суму відсотків за користування кредитом згідно з умовами Кредитного договору нарахованих за період з 01.12.2009р. по 10.09.2015р.

Листом від 15.10.2015р. за вих. № 3-54/15 ВДВС Іршавського РУЮ повідомило про намір перерахувати на користь ПАТ Промінвестбанк кошти виручені від реалізації предмета іпотеки тільки в розмірі заборгованості, що підлягає стягненню згідно з виконавчими документами, що перебували на виконанні в органу ДВС, в т.ч. виконавчого напису від 25.12.2009р. за реєстровим №849.

Не погоджуючись з рішенням ВДВС Іршавського РУЮ ПАТ Промінвестбанк звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою щодо визнання протиправними вищевказаного рішення ВДВС Іршавського РУЮ та зобов'язання вчинити дії по перерахуванню коштів в розмірі заборгованості розрахованої станом на 11.09.2015.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.11.2015р. було відкрито провадження по справі №807/2292/15 за позовом ПАТ Промінвестбанк ВДВС Іршавського РУЮ про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дію.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції по справі № 807/2292/15 в задоволенні вимог ПАТ Промінвестбанк було відмовлено у зв'язку з чим ПАТ Промінвестбанк було подано касаційну скаргу. На даний час провадження по справі №807/2292/15 триває, справа перебуває на розгляді в суді касаційної інстанції за №К/800/28430/17.

Відповідно до п.6.4. Кредитного договору договір діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати в повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання будь-яких інших грошових зобов'язань передбачених Кредитним договором.

Зважаючи на неповне виконання позичальником своїх договірних зобов'язань, беручи до уваги часткове погашення 27.11.2015р. заборгованості ТОВ Електрон Іршава перед ПАТ Промінвестбанк за рахунок коштів виручених від реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгах в ході примусового виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 849, заборгованість ТОВ Електрон Іршава за Кредитним договором станом на 27.07.2017р. склала 355 914,11 грн., в т.ч.: 128 742,31 грн. - відсотки за користування кредитом нараховані за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р.; 209 664,00 грн. - індекс інфляції нарахований на прострочену заборгованість по тілу кредиту за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р.; 17 507,80 грн. - нараховані 3% річних за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р., яку позивач просить стягнути на його користь.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, як встановлено частиною 1 статті 1048 розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами статті 572 Цивільного кодексу України та статті 20 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Водночас у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (стаття 589 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом у ході розгляду справи по суті, 11.04.2006 в забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором №100/1-2004 від 11.04.2006 між позивачем (заставодержатель) та відповідачем (заставодавець) укладено іпотечний договір №775 (далі - договір застави).

За умовами вищенаведеного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - майновий комплекс у складі: цех Модуль літ.З, адміністративно-побутовий комплекс літ. З 7 , що розташовані за адресою м.Іршава Закарпатської області, вул.Федорова 36 А.

Як врегульовано положеннями статті 590 Цивільного кодексу України та статті 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Звертаючись із позовом, банк розрахував борг відповідача за відсотками за користування кредитом за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015 включно. Однак, відповідачем було заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015 включно, з огляду на що, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Для вимог про стягнення відсотків за користування кредитом застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 Цивільного кодексу України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 Цивільного кодексу України).

Аналізуючи норми статей 261, 530, 631 Цивільного кодексу України Верховний Суд України у постановах від 06.11.2013 №6-116цс13, від 19.03.2014 №6-20цс14, від 18.06.2014 № 6-61цс14 дійшов висновку про те, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобов'язання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В такому випадку, перебіг позовної давності буде починатись залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2015р. в ході здійснення виконавчого провадження було звернено стягнення на предмет іпотеки, майновий комплекс який розташований за адресою: м.Іршава Закарпатської області вул.Федорова 36 А, та належить ТОВ Електрон-Іршава , яке реалізовано з прилюдних торгів за ціною 2 438 000,00грн., а 27.11.2015р. ВДВС Іршавського РУЮ було перераховано на користь ПАТ Промінвестбанк кошти, виручені від реалізації предмета іпотеки в розмірі 642 262,05 грн. що складало суму заборгованості згідно виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу ОСОБА_4 25.12.2009р. по реєстру за №849 в т.ч.: 436 800,00 грн - тіло кредиту, 125 580,73 грн. нараховані та несплачені відсотки за період з 12.08.2008р. по 30.11.2009р., 79 781,32 грн. - пеня за період з 12.08.2009р. по 31.10.2009р.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення відсотків за користування кредитом в межах трирічного строку позовної давності, а саме за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015 включно, у розмірі, який за розрахунком позивача складає 128 742,31грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем вірно розраховані вищезазначені показники.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат також підлягають задоволенню в розмірі 209 664,00 грн. - індексу інфляції нарахований на прострочену заборгованість по тілу кредиту за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р. та 17 507,80 грн. - нарахованих 3% річних за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р. відповідно.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позовні вимоги до відповідача позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 355 914,11 грн., в т.ч.: 128 742,31 грн. - відсотки за користування кредитом нараховані за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р.; 209 664,00 грн. - індекс інфляції нарахований на прострочену заборгованість по тілу кредиту за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р.; 17 507,80 грн. - нараховані 3% річних за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 5338,71 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон - Іршава» , м. Іршава (90100, м. Іршава, вул. Федорова, 36 А, код ЄДРПОУ 25437643) на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) суму 355 914,11грн. (Триста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот чотирнадцять грн. 11 коп.), в тому числі 128 742,31 грн. - відсотки за користування кредитом нараховані за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р.; 209 664,00 грн. - індекс інфляції нарахований на прострочену заборгованість по тілу кредиту за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р.; 17 507,80 грн. - нараховані 3% річних за період з 27.07.2014р. по 27.11.2015р., а також суму 5338,71 грн . (П'ять тисяч триста тридцять вісім грн. 71 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2017р.

Суддя Ремецькі О.Ф.