Рішення

від 04.10.2017 по справі 905/1809/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.2017р. Справа №905/1809/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» , м.Харків

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корум Донецькгірмаш» , м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 65800,03 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 13.09. по 04.10.2017р.

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» , м.Харків, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корум Донецькгірмаш» , м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 65800,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №17/10-2013 від 17.10.2013р., специфікації, видаткові накладні №73 від 23.01.2014р., №2087 від 17.10.2013р., №2231 від 05.11.2013р., №2411 від 27.11.2013р., довіреності на отримання товару, рахунки на сплату продукції, банківські виписки про часткову сплату продукції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 21.08.2017р. заявив про застосування позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

17.10.2013р. між сторонами був підписаний договір поставки №17/10-2013, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати в обумовлені договором строки покупцю товар, а відповідач (покупець) взяв на себе зобов'язання прийняти товар та оплатити його (п.1.1 договору).

Кількість, ціна, асортимент та строки поставки товару визначаються специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору (п.2.1 договору).

Згідно з п.3.2 договору базисні умови поставки погодженої партії товару приймаються сторонами у відповідності з правилами ІНКОТЕРМС-2000 . Конкретні умови та строки поставки по кожній партії товарів сторони погоджують у специфікаціях до даного договору, що є невід'ємною його частиною.

Поставка товару здійснюється після попереднього письмового повідомлення покупцем постачальника чи вантажовідправника про готовність прийняти погоджену партію товару (п.3.3 договору).

Датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції відправлення, вказана у залізничній накладні, або дата іншого товаросупровідного документа, якщо інше не передбачено базисними умовами.

На виконання умов договору, сторонами було підписано специфікації №1 від 16.10.2013р., №2 від 30.10.2013р., №3 від 15.11.2013р., №4 від 10.12.2013р., в яких сторонами погоджено найменування, кількість, ціну та строк поставки кожної партії товару.

Умови поставки відповідно до специфікацій - DDP (склад покупця).

Договір №17/10-2013 від 17.10.2013р. набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., але в частині виконання обов'язків - до повного та належного виконання таких обов'язків (п.8.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наданими видатковими накладними №73 від 23.01.2014р., №2087 від 17.10.2013р., №2231 від 05.11.2013р., №2411 від 27.11.2013р. позивачем було поставлено відповідачу товар за договором №522/2015-71 від 10.05.2015р. на суму 65800,03 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача на вказану суму за договором не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п.п.4.2-4.3 договору №17/10-2013 від 17.10.2013р. розрахунки за вказаним договором проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.4 специфікацій до договору №17/10-2013 від 17.10.2013р. умовами оплати товару є: 14 календарних днів з дати поставки продукції.

Таким чином, відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару:

- за видатковою накладною №2087 від 17.10.2013р. в строк до 31.10.2013р.;

- за видатковою накладною №2231 від 05.11.2013р. в строк до 19.11.2013р.;

- за видатковою накладною №2411 від 27.11.2013р. в строк до 11.12.2013р.;

- за видатковою накладною №73 від 23.01.2014р. в строк до 06.02.2014р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 65800,03 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України відповідач належним чином не виконав.

Відповідач у відзиві на позов заявив про застосування судом позовної давності до позовних вимог.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного:

Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 65800,03 грн., право позивача на позов виникло, відповідно, з 01.11.2013р., 20.11.2013р., 12.12.2013р., 07.02.2014р.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з приписами п.4.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 Цивільного кодексу України) господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Як встановлено судом вище, згідно з наявними у справі банківськими виписками відповідачем сплачувались грошові кошти за товар за договором №17/10-2013 від 17.10.2013р. При цьому, позивачем вказані грошові кошти зараховувалися в рахунок погашення заборгованості в хронологічному порядку. Останній платіж на суму 5662,11 грн. був вчинений відповідачем 11.08.2014р. та, зарахований позивачем в рахунок погашення заборгованості за останньою видатковою накладною №73 від 23.01.2014р.

За таких обставин, за висновками суду, наявні докази вчинення з боку відповідача дій, які свідчать про визнання боргу за видатковою накладною №73 від 23.01.2014р., внаслідок чого строк позовної давності за даними вимогами перервався, а з 11.08.2014р. розпочався заново.

Виходячи з того, що позовна заява направлена до суду 03.08.2017р. (згідно зі штампом вхідної кореспонденції), судом встановлено, що позивачем дотримано встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості в сумі 65800,03 грн. за товар, поставлений за видатковою накладною №73 від 23.01.2014р. за договором №17/10-2013 від 17.10.2013р.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 65800,03грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» , м.Харків до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корум Донецькгірмаш» , м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 65800,03 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корум Донецькгірмаш» (83005, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, буд.189, ЄДРПОУ 37790003) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма» (61108, АДРЕСА_1 рах.№26003060067974 у Краматорському відділенні ПАТ КБ Приватбанк у Донецькій області, МФО 335548, ЄДРПОУ 32934922) заборгованість в сумі 65800,03 грн., судовий збір в сумі 1600,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 04.10.2017 р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина