Рішення

від 18.09.2017 по справі 910/11992/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2017Справа №910/11992/17 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Десіжинс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джі.Нет"

про стягнення 18 907,36 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мостовенко Ю.В. - представник за довіреністю № б/н від 11.07.2017 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Десіжинс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джі.Нет" про стягнення 18 907,36 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.04.2016 року між ним та відповідачем укладено договір №90-1/б про надання рекламних послуг.

Позивачем надані послуги, які не оплачені відповідачем.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 15 698,00 грн., 3% річних в розмірі 218,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 063,30 грн. та пені в розмірі 1 928,06 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.07.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.09.2017 р.

30.08.17 р. до канцелярії суду позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 04.09.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.07.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 42772244.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.09.2017 року розгляд справи відкладено на 18.09.2017 року.

В судове засідання 18.09.2017 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.07.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 42773950.

Представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, а саме стягнути з відповідача 19 246,64 грн., з яких 15 498,00 грн. основний борг, 274,00 грн. три проценти річних, 1 082,85 грн. індекс інфляції, 2 391,79 грн. пеня.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

04.04.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Діджітал Десіжинс" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джі.Нет" (замовник) укладено договір №90-1/б про надання рекламних послуг.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2016 року (включно) (п.9.1 договору).

Згідно з статтею 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець в порядку та на умовах, що визначені договором та додатками до договору, зобов'язується надати рекламні послуги шляхом розміщення рекламних матеріалів замовника на інформаційних ресурсах - на Інтернет - порталах вказаних у відповідних додатках, надалі - послуги , а замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Інтернет портал, конкретний вид, формат і період розміщення рекламних матеріалів замовника визначаються в додатках, що становлять невід'ємну частину договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, вартість послуг, які замовляються в рамках договору вказується у додатках.

Оплата послуг здійснюється замовником на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 90 ( дев'яносто) календарних днів після підписання замовником актів приймання - передачі, якщо інший строк оплати не зазначений у відповідному додатку.

05.09.2016 року між сторонами договору підписано додаток №6, відповідно до якого сторони визначили, що послуги з розміщення електронних матеріалів, в мережі Інтернет на сайті www.ubr.ua та www.football24.ua , у період з 05 вересня 2016 року по 29 вересня 2016 року (п.1 додатку).

У п.2 додатку передбачено, що загальна вартість послуг, що замовляється в рамках договору становить - 15 498,00 грн. з ПДВ.

Оплата послуг здійснюється замовником не пізніше 31 січня 2017 року у сумі вказаної в п.2 цього додатку (п.3 додатку).

Відповідно до п.4.1 договору, факт надання послуг підтверджується відповідним актом приймання-передачі, який повинен бути підписаний замовником впродовж 5 (п'яти) календарних днів після його отримання, або впродовж зазначеного строку виконавцю повинна бути надіслана мотивована відмова від підписання зазначеного акту.

В матеріалах справи наявний підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт надання послуг №862 від 29.09.2016 року на суму 15 498,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати наданих послуг.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 15 498,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 391,79 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.3 договору у разі порушення строків (термінів) здійснення розрахунків, передбачених договором, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня від суми послуг відповідного додатку за кожний день прострочення.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2.5 Постанови Прозрахунок пені ленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання №14 від 17.12.2013 року шодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 15498.00 01.02.2017 - 01.03.2017 29 14.0000 % 0.077 % 344.78 15498.00 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 % 511.22 15498.00 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 % 463.67 15498.00 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5000 % 0.068 % 445.83 15498.00 07.07.2017 - 01.08.2017 26 12.5000 % 0.068 % 275.99 За перерахунком суду загальний розмір пені становить 2 041,49 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 350,30 грн. не підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 274,00 грн. за період з 01.02.2017 року по 04.09.2017 року та індекс інфляції в розмірі 1 082,85 грн. за період з 01.02.2017 року по 31.07.2017 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком 3% річних в розмірі 274,00 грн. та індекс інфляції в розмірі 1 082,85 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Сі Джі.Нет" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, будинок 20, код ЄДРПОУ 32922099) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Десіжинс" (01001, м. Київ, площа Спортнивна, 1А, код ЄДРПОУ 39020595) основний борг в розмірі 15 498 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 00 коп., пеню в розмірі 2 041 (дві тисячі сорок одна) грн. 49 коп., три проценти річних в розмірі 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 1 082 (одна тисяча вісімдесят дві) грн. 85 коп. та судовий збір в розмірі 1 571 (одна тисяча п'ятсот сімдесят одна) грн. 20 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.10.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий