Рішення
від 11.09.2017 по справі 910/12461/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017Справа №910/12461/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі відокремленого структурного підрозділу Центр авіаційної підготовки та сертифікації

до Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про стягнення 89 547,24 грн.

Представники сторін:

від позивача: Богданов В.В. - представник за довіреністю № 1-20-2634 від 17.07.2017 р.;

від відповідача: Субота О.В. - представник за довіреністю № 7/33/111 від 05.01.2017 р.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі відокремленого структурного підрозділу Центр авіаційної підготовки та сертифікації до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення 89 547,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору №53-03/15 про відшкодування витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю від 02.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.07.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.09.2017 року.

22.08.2017 р. до канцелярії суду відповідач подав відзив на позовну заяву, заяву про застосування строків позовної давності.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 31.07.2017 р.

В судовому засіданні 11.09.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, просив застосувати спеціальний строк позовної давності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02.03.2015 року між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України в особі відокремленого структурного підрозділу "Центр авіаційної підготовки та сертифікації" як балансоутримувачем та Головним управлінням юстиції у місті Києві як орендарем укладено договір на відшкодування витрат балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю №53-03/15/18.96.08-38-0.

Відповідно до п.1.1 договору, балансоутримувач забезпечує надання орендарю комунальних послуг в будівлі, що знаходиться за адресою: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 76-Г (надалі - будівля), загальною площею 1164,80 кв.м, а орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість спожитих комунальних послуг згідно Протоколу погодження вартості відшкодування комунальних послуг (додаток №1 до цього договору).

Орендар користується приміщенням, загальною площею 1164,80 кв.м, що розміщені на 1-му поверсі будівлі (далі - орендоване приміщення), згідно договору оренди від 01.11.2012р. №6292 (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2.3 договору орендар зобов'язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за спожиті комунальні послуги згідно умов цього договору та додатків до нього.

Згідно з п.4.1 договору, вартість відшкодування спожитих комунальних послуг згідно цього договору становить 45 081,52 грн., у тому числі ПДВ - 7 513,59 грн. за місяць відповідно до Протоколу погодження вартості відшкодування комунальних послуг (додаток №1).

Зазначена в додатку №1 вартість за електропостачання є прогнозованою, та фактична вартість електропостачання визначається та сплачується орендарем згідно показників лічильника балансоутримувача (п.4.1.1 договору).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що вартість відшкодування спожитих комунальних послуг згідно цього договору на рік становить 540978,34 грн., у тому числі ПДВ 90163,06 грн.:

- за теплопостачання (код 2271) - 259 316,21 грн., у тому числі ПДВ - 43 219,37 грн.;

- за водопостачання (код 2272) - 9288,29 грн., у тому числі ПДВ - 1548,05 грн.;

- за електропостачання (код 2273) - 272373,84 грн., у тому числі ПДВ - 45395,64 грн.;

Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2015 року з урахуванням дати виникнення відносин між сторонами (п.6.1 договору).

Реорганізація балансоутримувача чи орендаря, або перехід права власності на приміщення чи будівлю до інших осіб не визнається підставою для зміни або припинення чинності договору і зберігає свою чинність для нового власника приміщення чи будівлі (їх правонаступників), якщо інше не передбачається договором або чинним законодавством (п.6.5 договору).

Вищезазначений договір було укладено згідно пункту 5.10 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6292 від 01.11.2012 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Головним управлінням юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ: 34691374) ( орендар).

Балансоутримувачем будівлі на час укладання договору оренди, було державне підприємство "Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України" (ДП"ГНСЦЦАУ"). ДП "ГНСЦЦАУ" згідно наказу Міністерства інфраструктури України (як органу управління) від 30.09.2013 № 739 було реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та останнє було визнане правонаступником реорганізованого. Балансові рахунки, матеріальні цінності, активи та пасиви ДП "ГНСЦЦАУ" були передані Міністерством інфраструктури України правонаступнику згідно передавального акту від 30.01.2014. На базі реорганізованого підприємства наказом правонаступника від 02.12.2013 № 423 було створено Відокремлений структурний підрозділ "Центр авіаційної підготовки та сертифікації" (код ЄДРПОУ: 39044239) за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 76. 18.04.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Державного підприємства "Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України".

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5 про деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України, головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, було перейменовано на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач не здійснив відшкодування спожитих комунальних послуг за листопад 2015 року та грудень 2015 року на загальну суму 51 019,73 грн.

На підтвердження чого в матеріалах справи наявні акти надання послуг, які підписані та скріплені печатками сторін, а саме:

- № 2201 за надані послуги в листопаді 2015 року на суму 25 455,12 грн.,

- №2269 за надані послуги в грудні 2015 року на суму 25 564,61 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначив, що Головне територіальне управління юстиції у місті Києві є органом державної влади і фінансується на 100% за рахунок бюджетних коштів, тому облік і використання коштів здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Оскільки неоплачені бюджетні зобов'язання в кінці року знімаються з обліку органами Казначейства, то розпорядник бюджетних коштів може сплатити заборгованість попередніх періодів виключно на підставі рішення суду про стягнення коштів, зареєструвавши на його в органах Казначейства як фінансове зобов'язання.

Заперечення відповідача викладені у відзиві судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Посилання замовника на відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за даним договором, не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати наданих комунальних послуг, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати послуг, а не приймати їх результати.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Враховуючи вищезазначене, та беручи до уваги факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за договором, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 51 019,73 грн.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 25561,39 грн. станом на 25.07.2017 року.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.2.2.3 договору, при несвоєчасному внесені плати, орендар зобов'язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Відповідачем подано заяву щодо застосування строків спеціальної позовної давності щодо стягнення пені у розмірі 25 561,39 грн.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України слив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно пункту 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України№ 10 від 29.05.13 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Відповідно до п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Згідно пункту 2.2.3 зазначеного договору орендар (відповідач) зобов'язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за спожиті комунальні послуги згідно умов цього договору та додатків до нього.

Таким чином, заборгованість за договором про відшкодування витрат балансоутримувача за надання комун6альних послуг орендарю №53-03/15/18.96.08-38-0 від 02.03.2015 року за листопад 2015 року виникла з 21.12.2015 року та за грудень 2015 року з 21.01.2016 року.

Отже, перебіг строку спеціальної позовної давності щодо стягнення заборгованості за листопад 2015 року починається з 21.12.2015 року, та за грудень 2015 року починається 21.01.2016 року, та відповідно останнім днем звернення до суду з позовом щодо стягнення заборгованості за листопад 2015 року є 21.12.2016 року, за грудень 2016 року - 21.01.2017 року.

Положеннями пункту 4.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що з урахуванням положення частини четвертої статті 51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява №3.8.1-3-136 від 27.07.2017 року надійшла до суду 28.07.2017 року.

У зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 25 561,39 грн. не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 10 586,51 грн. інфляційних втрат та 2 379,61 грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції за період з 21.12.2015 року по 25.07.2017 року та з 21.01.2016 року по 25.07.2017 року в розмірі 10 586,51 грн. та трьох процентів річних за період з 21.12.2015 року по 25.07.2017 року та з 21.01.2016 року по 25.07.2017 року в розмірі 2 379,61 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01001, м. Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д, ідентифікаційний код: 34691374) на користь державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі відокремленого структурного підрозділу Центр авіаційної підготовки та сертифікації (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 76, ідентифікаційний код 39044239) основний борг в розмірі 51 019 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятнадцять) грн. 73 коп., індекс інфляції в розмірі 10 586 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн. 51 коп. та 3 % річних в сумі 2 379 (дві тисяча триста сімдесять дев'ять) грн. 61 коп., а також 1 143 (одна тисяча сто сорок три) грн. 20 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.10.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення11.09.2017
Оприлюднено06.10.2017
Номер документу69346780
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/12461/17

Рішення від 11.09.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 31.07.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні