ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2017Справа №910/11701/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд ресурс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Груп"
про стягнення 13 511,04 грн.
Представники сторін:
від позивача: Савчук П.К. - представник за довіреністю № б/н від 10.07.2017 р.;
від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд ресурс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Груп" про стягнення 13 511,04 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.02.2016 року між ним та відповідачем укладено договір № 08-0639 поставки товарів партіями з використання старт-карт.
На виконання умов договору, позивач у період з 01.02.2016 року по 31.03.2017 року передав у власність відповідачу товар на загальну суму 2 185 991,91 грн.
Відповідач прийняв товар та частково оплатив на суму 2 176 991,00 грн.
Внаслідок не повної оплати у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 9 000,01 грн.
У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 9 000,01 грн., пені в розмірі 563,94 грн., річних в розмірі 870,82 грн. та штрафу в розмірі 3 076,27 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.08.2017 р.
04.08.2017 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі.
В судове засідання 07.08.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.06.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 42771744.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.08.2017 року розгляд справи відкладено на 11.09.2017 року.
04.08.2017 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі.
В судове засідання 11.09.2017 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.07.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 42773038.
Представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.02.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд ресурс" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Груп" (покупець) укладено договір №08-0639 поставки товарів партіями з використання старт-карт.
Відповідно до п.2.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю (поставляти) товари, а покупець зобов'язується приймати у власність товари та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним договором.
Під партією товару розуміють товари в кількості та асортименті, передані покупцю на умовах даного договору.
Згідно з п.12.1 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.
У випадку, коли жодна із сторін протягом одного місяця до закінчення терміну дії даного договору не заявила про намір його розірвати та продовжує надалі користуватися старт-картами, то договір вважається таким, що діє на наступний період - 1 (один) календарний рік на умовах передбачених даним договором, але в будь-якому випадку не більше 2 років з дати підписання (п.12.2 договору).
Відповідно до п.2.4 договору, передача товарів покупцю здійснюється з використання старт-карт.
За результатами транзакцій, що були здійснені протягом звітного періоду, постачальником складається та надається покупцю зведена видаткова накладна (зведений акт приймання-передачі). Вищезазначені документи надаються покупцю для підписання після 7 (сьомого) робочого числа місяця наступного за звітним. Покупець зобов'язується підписувати зведену видаткову накладну (зведений акт приймання-передачі) протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту їх отримання (п.3.4 договору).
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 185 991,91 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками сторін:
- №24845 від 29.02.2016 року на суму 617,30 грн.;
- №20575 від 29.02.2016 року на суму 279 356,82 грн.;
- №52977 від 31.03.2016 року на суму 994,80 грн.;
- №46519 від 31.03.2016 року на суму 250 383,26 грн.;
- №75591 від 30.04.2016 року на суму 239 476,37 грн.;
- №110539 від 31.05.2016 року на суму 79,90 грн.;
- №104091 від 31.05.2016 року на суму 207 033,99 грн.;
- №134985 від 30.06.2016 року на суму 204 107,41 грн.;
- №162648 від 31.07.2016 року на суму 158 218,23 грн.;
- №190560 від 31.07.2016 року на суму 143 684,30 грн.;
- №227526 від 30.09.2016 року на суму 269,00 грн.;
- №250224 від 31.10.2016 року на суму 69,90 грн.;
- №254493 від 31.10.2016 року на суму 122 386,32 грн.;
- №280553 від 30.11.2016 року на суму 145 671,71 грн.;
- №308095 від 31.12.2016 року на суму 80 074,71 грн.;
- №23049 від 31.01.2017 року на суму 383,80 грн.;
- №20382 від 31.01.2017 року на суму 72 921,90 грн.;
- №45153 від 28.02.2017 року на суму 239,70 грн.;
- №46636 від 28.02.2017 року на суму 88 237,71 грн.
та актами приймання-передачі товарів до договору поставки товарів партіями з використання старт-карт №08-0639 від 01.02.2016р., а саме:
- за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року на суму 135 199,52 грн.,
- за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року на суму 55 313,06 грн.
Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Додатком №1 від 01.02.2016 року до договору №08-0639 від 01.02.2016 року поставки товарів партіями з використання старт-карт, сторони виклали п.4.3 договору в наступній редакції: оплата покупцем вартості поставлених товарів здійснюється періодично, протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту фактичного отримання покупцем (довіреною особою) товарів на АЗС. При цьому плата здійснюється за ціною встановленою на день передачі товарів покупцю.
В матеріалах справи наявна довідка ПАТ Банк інвестицій та заощаджень вих.. №501 від 15.06.2017 року з якої вбачається, що за період з 01.02.2016 року по 09.06.2017 року відповідачем сплачено за паливно-мастильні матеріали по договору на загальну суму 2 156 899,94 грн.
Крім того, 31.03.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Груп" (сторона-1), товариством з обмеженою відповідальністю Вог Рітейл (сторона-2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд ресурс" (сторона-3) укладено правочин №423/08, відповідно до умов якого сторона-2 передає, а сторона-3 приймає на себе (частково) зобов'язання визначені п.2.2 даного правочину та права сторони-2 перед стороною-1 згідно з договором купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використання старт-карт на АЗС №С09 783 від 26.12.13, зокрема, по поставці паливно-мастильних матеріалів - на загальну суму 20 091,96 грн.
23.05.2017 року позивачем відповідачу надана претензія вих. № 07 від 23.05.2017 року, в якій позивач вимагав у строк до 15 квітня 2017 року перерахувати заборгованість на суму 9 000,01 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 9 000,01 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 563,94 грн., річні в розмірі 870,82 грн. та штраф в розмірі 3 076,27 грн.
З наданого позивачем розрахунку вбачається що вищезазначені штрафні санкції ним нараховані по видатковій накладній №75962 від 31.03.2017 року на суму 12 305,10 грн., яка не є предметом спору та копія якої відсутня в матеріалах справи.
А тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 563,94 грн., річних в розмірі 870,82 грн. та штрафу в розмірі 3 076,27 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Груп" (01014, м. Київ, провулок Мічуріна, будинок 3/2А, офіс 3, код ЄДРПОУ 37192853) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд ресурс" (43010, Волинська область, м. Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, код ЄДРПОУ 33680859) основний борг в розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 01 коп. та судовий збір в розмірі 1 065 (одна тисяча шістдесят п'ять) грн. 76 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 05.10.2017 року.
Суддя С.М. Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2017 |
Оприлюднено | 06.10.2017 |
Номер документу | 69346804 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні