Рішення

від 02.10.2017 по справі 911/2426/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2017 р. Справа № 911/2426/17

Господарський суд Київської області у складі судді Янюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Плюс , м.Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю Армі Груп , м.Вишневе Київської області

про стягнення 45 600,00 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №14 від 06.04.2017);

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

11.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Плюс (далі - позивач, ТОВ ОСОБА_1 Плюс ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Армі Груп (далі - відповідач, ТОВ Армі Груп ) про стягнення з останнього 45 600,00грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1600,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України (далі - ГК України), та зазначає, що відповідачем порушені зобов'язання за договором поставки №00000377 від 01.06.2017 в частині невиконання зобов'язання щодо поставки товару покупцю, у зв'язку з чим останній просить попередньо оплачені кошти повернути.

Ухвалою суду від 14.08.2017 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

На підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався. Черговий розгляд призначений на 02.10.2017.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлено суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с. 34-38).

Процесуальним правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, відповідач не скористався та відзиву на позов не надав.

До того ж, явка обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

01.06.2017 між ТОВ Армі Груп (далі - постачальник) та ТОВ ОСОБА_1 Плюс (далі - покупець) укладений договір поставки №00000377 (далі - Договір, а.с. 9-13), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на протязі дії Договору поставляти покупцю товар за його замовленням окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, згідно з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується приймати та оплатити товар на встановлених Договором умовах (п.1.1 Договору).

Загальна сума Договору буде визначені як загальна вартість товару, що вказана у підписаних сторонами видаткових накладних. Відомості про товар: Двигун Д-245. (п.п. 1.2, 1.4 Договору).

Термін поставки товару становить 10 днів від дати отримання постачальником 100% попередньої оплати (п.2.2 Договору).

Датою виконання постачальником обов'язків з поставки товару (датою поставки) є дата відмітки в видатковій накладній про прийняття товару покупцем (п. 2.3 Договору).

Покупець зобов'язаний провести розрахунок за отриманий товар шляхом 100% попередньої оплати протягом 5 днів після отримання рахунку на оплату (п.4.3 Договору).

Договір набирає сили з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині виконання грошових зобов'язань - до їхнього повного виконання (п. 9.1 Договору).

На виконання умов договору, постачальником було виставлено рахунок-фактуру №1778 від 12.06.2017 у розмірі 45 600,00грн (а.с.14) на оплату товару, який буде поставлено, а саме: двигун Д-245.9 (107к.с), а покупцем внесено 100% попередньої оплати за вказаний товар, що підтверджується платіжним дорученням №1797 від 13.06.2017.

Проте, постачальником в порушення умов п.2.2 Договору, не виконано зобов'язання щодо поставки товару у вказаний строк, тобто до 23.06.2017.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу вимогу від 10.07.2017 №41 (а.с.16) про повернення раніше перерахованих грошових коштів у розмірі 45 600,00грн.

Однак, на момент звернення позивача із даним позовом до суду, відповідач товар на вказану суму не поставив та кошти не повернув. Доказів протилежного сторонами суду надано не було.

Підсумовуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України, згідно з якою, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, зокрема, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Ураховуючи викладене, та у зв'язку з тим, що відповідач свого обов'язку стосовно передачі оплаченого товару не виконав, та, разом з тим, не надав доказів повернення коштів за непоставлений товар, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про повернення попередньої оплати у розмірі 45 600,00грн є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Армі груп (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Залізнична, 92, ідентифікаційний код 40879458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Плюс (21000, м.Вінниця, вул. Академічна, 16, ідентифікаційний код 39978332) 45 600,00грн (сорок п'ять тисяч шістсот) - предоплати за непоставлений товар, 1 600,00грн (одна тисяча шістсот) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.10.2017.