Рішення

від 28.09.2017 по справі 917/1248/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2017 р. Справа №917/1248/17

за Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут", 36020, м.Полтава, вул.Козака,2-А

до Житлового будівельного кооперативу "Дзержинець", 36021, м.Полтава, вул.Івана Мазепи, 35

про стягнення 15 215,03 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 33 від 19.12.16 р.

від відповідача: ОСОБА_2 голова правління

Розглядається позовна заява про стягнення 13285,37 грн. основного боргу, 1122,20 грн. пені, 3 % річних в сумі 129,37 грн. та 678,09 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3-3/Б від 01.01.2017 на постачання природного газу, в частині повної та своєчасної оплати за постачання природного газу.

28.09.2017р. позивачем через канцелярію суду надана заява про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення 6 500,00 грн. основного боргу у зв"язку з оплатою відповідачем частини заборгованості (вх. № 12006 від 28.09.2017р.).

В судовому засіданні 28.09.2017р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог в частині вимог про стягнення 6 500,00 грн. основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 6 785,37 грн. основного боргу, 1122,20 грн. пені, 3 % річних в сумі 129,37 грн. та 678,09 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом. Розгляд справи проводиться в межах зменшених позовних вимог, а саме: про стягнення 6 785,37 грн. основного боргу, 1122,20 грн. пені, 3 % річних в сумі 129,37 грн. та 678,09 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача заперечень проти позову не надав.

Справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Згідно з ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між ТОВ "Полтавагаз збут" та Житловим будівельним кооперативом "Дзержинець" укладений договір на постачання природного газу №3-3/Б від 01.01.2017р.

Відповідно до пункту 1.1. договору Постачальник (ТОВ"Полтавагаз збут") постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.п. 3.1-3.3 Ціна природного газу до сплати на 1000 куб.м - 6879,00 грн.

Вартість фактично поставленого Споживачу обсягу природного газу протягом відповідного розрахункового місяця визначається як добуток ціни природного газу та обсягу фактично поставленого Споживачу природного газу, за відповідний розрахунковий період, згідно актів приймання-передачі природного газу.

Загальна вартість договору складається з місячних сум вартості фактично поставлених обсягів природного газу, згідно актів приймання-передачі, складених Сторонами протягом періоду постачання.

Пунктом 3.8 договору, визначено, що споживач зобов"язується виконувати 100% оплату за спожитий природний газ до 10 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору, позивач здійснив постачання природного газу відповідачу в січні 2017 року на загальну суму 3904,52 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № ЗБ000001421 та № ЗБ000001422;

в лютому 2017 року на загальну суму 3783,45 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № ЗБ000003289 та № ЗБ000003288;

в березні 2017 року на загальну суму 3783,45 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № ЗБ000005539 та № ЗБ000005549;

в квітні 2017 року на загальну суму 3783,45 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № ЗБ000007179 та № ЗБ000007180;

в травні 2017 року на загальну суму 3783,45 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № ЗБ000008706 та № ЗБ000008705;

в червні 2017 року на загальну суму 3826,84 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № ЗБ000009450.

Акти підписані сторонами та скріплені їх печатками..

Відповідач свої зобов'язання за договором, в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу належним чином та в установлений строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем на суму 6 785,37 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6 785,37 грн. основного боргу, 1122,20 грн. пені, 3 % річних в сумі 129,37 грн. та 678,09 грн. інфляційних нарахувань (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу за січень-червень 2017 року підтверджується факт поставки позивачем відповідачу природного газу на суму 22 865,16 грн.

З розрахунку суми основного боргу вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості здійснено платежі 07.04.2017р. на суму 879,79 грн., 11.05.2017р. на суму 1 000,00 грн., 31.05.2017р. на суму 4 000,00 грн., 26.06.2017р. на суму 3 000,00 грн., 30.06.2017р. на суму 700,00 грн.

Крім того, позивачем надані платіжні доручення, які свідчать про сплату відповідачем 1 000,00 грн. 02.08.2017р., 1 000,00 грн. 03.08.2017р., 1 5000,00 грн. 04.09.2017р., 3 000,00 грн. 27.09.2017р.

Доказів оплати спожитого газу у повному обсязі, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6 785,37 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем своїх зобов'язань в частині оплати за спожитий природний газ, у порядку визначеному цим договором, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі п. 8.2. договору, позивачем здійснено нарахування пені за період з 11.02.2017 по 25.07.2017 на загальну суму 1122,20 грн.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних за період з 11.02.2017 по 25.07.2017 у сумі 129,37грн. та інфляційні втрати в розмірі 678,09 грн. за період лютий 2017 року - червень 2017 року.

Судом здійснено перевірку правильності розрахунків позивача за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи Ліга. Закон.

Враховуючи те, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобовязання, вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3% річних є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, в межах заявлених сум, а саме: 1122,20 грн. пені, 3 % річних в сумі 129,37 грн. та 678,09 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлового будівельного кооперативу "Дзержинець", 36021, м.Полтава, вул.Івана Мазепи, 35 (код ЄДРПОУ 21066026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛТАВАГАЗ ЗБУТ, 36020, м. Полтава вул. Козака 2-А (код ЄДРПОУ 39813404) 6 785,37 грн. основного боргу, 1122,20 грн. пені, 3 % річних в сумі 129,37 грн. та 678,09 грн. інфляційних нарахувань, 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.10.2017р.

Суддя О.А Киричук