Рішення

від 05.10.2017 по справі 925/983/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2017 р. Справа № 925/983/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - представник не з'явився,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства «Укрветсанзавод» , м. Київ

до приватного підприємства «Укрспецбудмонтаж-4» , м. Черкаси

про стягнення 95 291 грн. 64 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом державне підприємство «Укрветсанзавод» до приватного підприємства «Укрспецбудмонтаж-4» про стягнення 95 291 грн. 64 коп., а саме: 73 381 грн. 00 коп. помилково перераховані кошти, 4 638 грн. 08 коп. 3 % річних та 17 272 грн. 56 коп. інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 серпня 2017 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21 серпня 2017 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Викликані в судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати до суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 73 381 грн. 00 коп., позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що на підставі ст. 1212 ЦК України відповідач зобов'язаний повернути позивачу помилково перераховані кошти, як такі, що набуті ним без достатньої на те правової підстави. Крім того на підставі ст. ст. 536, 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 4 638 грн. 08 коп. 3% річних та 17 272 грн. 56 коп. інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 02 березня 2015 року Тальнівською філією державного підприємства «Укрветсанзавод» було перераховано відповідачу кошти в сумі 73 381 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжного доручення №57 від 02 березня 2015 року.

В призначенні платежу було вказано, що кошти перераховувалися як аванс за виконання проектних робіт, опосвідчення котла згідно договору №00009/02-15 від 20 лютого 2015 року.

Отримувач коштів, у вищенаведеному платіжному дорученні, приватне підприємство «Укрспецбудмонтаж-4» , р/р 26002060348864 Черк. ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» , МФО 354347.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами було укладено договір №00009/02-15 від 20 лютого 2015 року, чи існували будь-які інші зобов'язання.

Тобто, матеріали справи не містять фактів, які можна віднести до підстав виникнення між сторонами цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

Під час розгляду даного спору відповідач вказаних обставин не спростував, своїм правом на захист підприємство не скористалося.

19 червня 2015 року, з метою повернення помилково перерахованих коштів, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист за №86-1/15-319 від 18 червня 2015 року про повернення в десятиденний термін помилково перерахованих коштів в сумі 73 381 грн. 00 коп. з дня отримання вказаного листа.

Зазначений лист було отримано відповідачем 22 червня 2015 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 14).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Термін «майно» в даному контексті включає в себе не лише поняття майна в розумінні ст. 190 ЦК України, а й поняття усіх матеріальних благ, що захищаються правом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вже зазначалося вище відповідач під час розгляду даного спору, всупереч вимогам ст. ст.33, 34 ГПК України не спростував належними доказами доводи та посилання позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для отримання (набуття) коштів в розмірі 73 381 грн. 00 коп. від позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що помилково перераховані кошти підлягають поверненню на користь позивача в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 17 272 грн. 56 коп. інфляційних втрат, а також 4 638 грн. 08 коп. - 3 % річних нарахованих за період з 24 червня 2015 року по 01 серпня 2017 року.

Пунктом 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України) , оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Крім того пунктом 6.2. вищевказаної постанови передбачено, що підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, нарахування інфляційних та річних на суму помилково перерахованих коштів є неправомірним, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-84 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Укрспецбудмонтаж-4» , вул. В'ячеслава Чорновола, 261, м. Черкаси, ідентифікаційний код 37307997, р/р 26002060348864 в ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Черкаси, МФО 354347 на користь державного підприємства «Укрветсанзавод» , вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, ідентифікаційний код 38519326, р/р 26003400155 в АТ «ОСОБА_1 Аваль» м. Київ, МФО 380805 - 73 381 грн. 00 коп. - помилково перерахованих коштів та 1 232 грн. 16 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович